Предложен модельный базис раннего информирования и предупреждения кризисов, основанный на методах эконометрического моделирования, Фурье-анализа, адаптивной фильтрации, многомерного анализа, сценарного и имитационного моделирования. Предложенный базис дает возможность исследовать резонансные явления в циклической динамике экономических индикаторов, сформировать комплекс стратегических превентивных мер, направленных на локализацию кризисных явлений в экономических системах территорий.

Запропоновано комплекс моделей економічних криз, який на основі теорії катастроф дозволяє підвищити наукову обгрунтованість прогнозу в системах раннього попередження, якість інформаційно-аналітичної бази прийняття рішень у сфері стабілізаційної політики. Остання спрямована на раннє розпізнавання криз, попередження загрози формування економічних катастроф, забезпечення економічної безпеки за умов глобалізації ринків.

Запропоновано концептуальний підхід до формування комплексу моделей механізму фінансового регулювання розвитку територій. Розроблено моделі оцінювання міжрегіональної соціально-економічної диференціації, конвергенції регіонального розвитку, прогнозування динаміки розвитку територій, генерації управлінських рішень щодо збалансованого територіального розвитку.

Запропоновано методичний підхід до оцінювання, аналізу та попередження фінансових криз на підприємствах житлово-комунального господарства (ЖКГ). Розроблено адаптивні моделі прогнозування фінансових індикаторів, моделі класифікації фінансових ситуацій, нейро-нечіткі моделі ідентифікації класу кризи. Визначено прогнозований клас кризи підприємств ЖКГ з урахуванням ризику зміни тарифної політики.

Запропоновано методичний підхід до формування комплексу моделей аналізу динаміки індикаторів фінансової безпеки держави (ФБД), заснований на таких методах багатомірного аналізу даних, як метод головних компонент, канонічні кореляції, рівня розвитку, векторні авторегресійні технології, моделі корекції помилки. Розроблено векторні авторегресійні моделі динаміки показників ФБД України та країн Євросоюзу. Досліджено взаємозв'язки компонент ФБД, короткострокові ефекти, швидкість повернення до рівноважної траєкторії після впливу зовнішніх "шоків" (погроз). Виділено найбільш чутливі до зовнішніх "шоків" підсистеми ФБД, джерела виникнення погроз. Запропонований комплекс моделей можна розглядати як елемент модельного базису прогнозно-аналітичного механізму системи забезпечення фінансової безпеки, яка спрямована на раннє інформування, виявлення погроз і попередження їх негативного впливу.

Обгрунтовано необхідність використання нових форм організації виробництва та оцінки стійкості функціонування підприємств у динаміці. Запропоновано комплекс економіко-математичних моделей оцінки й аналізу стійкості функціонування підприємства за кризових умов, що використовують логістичний підхід та апарат теорії автоматичного управління системами. Побудовано імітаційну модель оцінки стійкості функціонування підприємства.

Мета роботи - розробка ефективного блоку прогнозування як невід'ємного елемента систем управління корпорацій, в т. ч. системи фінансового управління. Обгрунтовано використання прогресивного методу соціально-економічного прогнозування - методу "Гусениця". Доведено ефективність застосування запропонованих моделей прогнозування на прикладі вітчизняної сільськогосподарської корпорації.

Розглянуто проблему запобігання фінансовим кризам у корпоративних системах (КС), діяльність яких стає дедалі складнішою в контексті глобалізації. Запропоновано механізм раннього інформування та попередження криз у КС, який включає 5 основних модулів: аналіз фінансового стану корпорації, аналіз фінансового стану дочірніх підприємств, оцінка впливу фінансової кризи на дочірньому підприємстві на загрозу банкрутства корпорації в цілому, прогнозування фінансового стану дочірніх підприємств і корпорації в цілому, антикризове управління. Перші 4 модулі механізму є модулями реалізації проактивного антикризового управління в корпорації, спрямованого на недопущення появи кризового стану як в окремих елементах, так і КС в цілому. П'ятий модуль використовується за поточної негативної оцінки стану корпорації і є "реакцією" на вже наявні кризові процеси та явища в корпорації. Після його реалізації у процесі моніторингу стану застосовуються модулі проактивного управління, що надають можливість здійснювати ранню діагностику і попереджати кризовий стан. Увагу приділено таким модулям проактивного управління, як оцінка впливу фінансових криз дочірніх компаній на банкрутство корпорацій у цілому, прогнозування фінансових криз. Розроблено модельний базис цих двох модулів. Для побудови моделей оцінки загрози кризи КС використовуються нейронні мережі, математичний апарат нечіткої логіки, метод "Caterpillar". Розроблений комплекс моделей надав можливість оцінити загрозу формування фінансових криз на головному та дочірніх підприємствах корпорації не тільки в поточному періоді, а й у перспективному. Отримані результати свідчать, що фінансовий стан досліджуваної корпорації характеризується низьким рівнем загрози банкрутства. Поряд із цим спостерігається посилення загрози банкрутства на низці дочірніх підприємств у перспективному періоді та сильний вплив локальних криз на фінансовий стан корпорації в цілому. Останнє призводить до необхідності здійснення антикризових заходів у корпоративній структурі. Адекватним інструментом вибору антикризових заходів і формування сценаріїв реалізації стратегії антикризового управління є імітаційне моделювання, засноване на концепції системної динаміки.

Розглянуто проблему моделювання механізму фінансової децентралізації. Запропоновано методичний підхід до побудови комплексу моделей оцінки та аналізу фінансової децентралізації, який на базі методів факторного, канонічного, кластерного аналізу, методу рівня розвитку, нейронних мереж Кохонена, моделей панельних даних надає можливість сформувати діагностичні класи рівня фінансової децентралізації, обрати "еталонну" модель розвитку й оцінити вплив рівня фінансової децентралізації на показники соціально-економічного розвитку (СЕР) територій. Запропонований методичний підхід включає такі етапи: класифікація країн за рівнем СЕР і конкурентоспроможністю, формування порівнянної бази дослідження; формування системи індикаторів і діагностичних класів рівня фінансової децентралізації; розробка моделей оцінки впливу децентралізації на СЕР територій. Для побудови комплексу моделей використано Statistica, R, Deductor Studio, EViews. Результати моделювання показали, що високий рівень фінансової децентралізації є характерним для країн з високим рівнем економічного розвитку, в яких спостерігається висока якість інституційного середовища та рівень адміністративної децентралізації, що призводить до зростання ефективності функціонування державного сектору та як наслідок - економічного зростання. Децентралізація за доходами пов'язана з більш сильним ефектом для економічного зростання, ніж децентралізація за видатками. Посилення вирівнювального федералізму і податкової автономії призводить до уповільнення темпів економічного зростання. Причому негативний ефект податкової автономії є сильнішим, ніж ефект вирівнювального федералізму. Спостерігається розрив між темпами зростання дохідних і видаткових повноважень бюджетів різних рівнів і темпами зростання ВВП у країнах із високим рівнем конкурентоспроможності та СЕР, що знижує рівень бюджетної і боргової безпеки. Тому перспективним напрямом дослідження є оцінка системного ризику фінансової політики та стійкості фінансової системи до впливу зовнішніх "шоків".

У двадцять першому столітті інформаційна революція привела до глобальної цифровізації сучасного суспільства, охопивши всі країни світу та привівши до змін у всіх сферах життя людини, включно з економічною, соціальною та політичною. Електронне врядування робить адміністративний процес зручним, прозорим і повністю підзвітним громаді, поліпшуючи суспільно-політичні та демократичні процеси в країнах, створюючи ефективну інформаційно-технологічну платформу для розвитку бізнес-середовища. Відповідно до адміністративної реформи електронне урядування є стратегічним вибором для країни, який спрямований на підвищення конкурентоспроможності держави та поліпшення добробуту її народу. Досліджено вплив рівня цифровізації на рівень соціально-економічного та політичного розвитку країн. Для перевірки гіпотез використано ієрархічний агломеративний та ітераційний методи кластерного аналізу, економетричні моделі. інформаційною базою дослідження стали глобальні показники: E-Government Development Index, Doing Business, The Global Competitiveness Index, The Social Progress Index для 114 країн за 2014 - 2019 роки. Результати показали значний позитивний вплив підвищення рівня цифровізації на соціально-економічний розвиток і якість політичних інститутів країн, який проявляється з різним часовим лагом. Крім того, результати економетричного аналізу показують, що немає різниці в інтенсивності впливу фактора цифровізації в країнах з різним рівнем доходу. Результати можуть бути корисними при формуванні та адаптації стратегії соціально-економічного розвитку та конкурентоспроможності країни, оцінці та системному аналізі стратегії цифровізації.

This paper examines the process of operative planning of the production of an industrial company under conditions of random fluctuations in current demand. It is shown that under these conditions there are losses, the size of which depends on the adopted policy of operation activity. The policy of operation activity is understood as the rule of making decisions on current production volumes based on information about incoming orders, probable volumes of future demand, and possible losses due to the deviation of capacity load from the normative one. In the paper, it is proposed to assess the effectiveness of each policy of operation activity using the indicator of the limit average economic effect per unit of time for an infinite number of periods. An original approach to assessing the effectiveness of the policy of operation activity with product reservation was developed. It was shown that when using this policy, there is an effect of product "overstock" on the chains of successive periods. It was proposed to select the initial reserve so that the probability of completion of the reservation chain for a given number of periods should be close to unity. Such an approach creates an opportunity to determine the expected economic effect on the chains of reservation of various product types and, as a result, to assess the policy effectiveness in general. An assessment of the effectiveness of the policy with reservation in the form of the dependence of the policy effectiveness indicator on the values of cost indicators was obtained. Comparison of this assessment with a similar assessment of the effectiveness of the policy of fulfilling incoming orders allowed finding a condition under which the policy with reservation is more profitable. It involves ensuring that the magnitude of losses per unit of production associated with the product stock storage does not exceed half the sum of the magnitude of losses per unit of production due to downtime and excess capacity load.