Наведено огляд фундаментальних аспектів застосування нейронних контролерів для управління рухом роботів. Після короткого введення в нервову систему, яка відповідає за рухи людини, увагу звернено на нейронну структуру управління крокуючими роботами. Показано, що нелінійні осцилятори є базою для подібних біологічних архітектур. Надано різні варіанти рішень, запропонованих за останні десять років. Ці підходи показують, що робот може адаптуватись під час змін в його навколишньому середовищі та вивчати різні способи ходьби.

Розглянуто практичні аспекти моделювання біологічно подібного осцилятора Ровата-Сельверстона із використанням сучасного дослідницького програмного забезпечення. Виконано оцінювання найбільш значних помилок та їх вплив на динаміку поведінки моделі нейрона. Це дозволило розробити раціональній високопродуктивний алгоритм моделювання. Осцилятор був імплементований із використанням мови програмування С++ та його роботу перевірено для системи реального часу (промисловий блок керування BIA для двоногого робота).

Тіло людини має нелінійну динаміку і багато ступенів свободи. Запропоновано мережу давачів, що надягаються на тіло, для кількісних вимірювань величин руху антропоморфних роботів і людей. Показано, що запропонована мережа давачів прискорення і сили здатна виміряти характеристики руху тіла під час основних видів фізичної взаємодії людини. Таким чином, стрибки, вертикальні згинання-розширення, ходьба і рукостискання вивчено в експериментах. Переносні мережі датчиків прискорення в поєднанні з давачем Kinect від Microsoft застосовані для одержання положення сегментів і їх орієнтації, артикуляційних кутів і прискорень. Експериментальні результати показують ефективність ідеї об'єднання Kinect і систем акселерометричних давачів і давачів сили.

Розглянуто питання співробітництва з сумісної підготовки магістрів-дослідників та наукові дослідження, які були виконані при цьому.

Сучасні технічні й електронні засоби надають змогу проводити медичну діагностику на більш високому рівні, швидше, точніше і комфортніше для пацієнта та лікаря. Здатність записувати легеневі звуки дозволяє обробляти сигнали та використовувати технології машинного навчання, щоб автоматично аналізувати записані звуки для забезпечення діагностичної підтримки. Аналіз легеневих звуків, зібраних шляхом аускультації є основним компонентом діагностики захворювань легень для первинної медичної допомоги та загального моніторингу стану пацієнтів. Розробка комп'ютерних алгоритмів для вивчення легеневого звуку надає більш широкі дослідницькі можливості. Досліджено та проаналізовано сучасні методи цифрового аналізу звуків легень. Кожен з існуючих методів надає певний результат у розв'язанні конкретної проблеми, це може бути, як і обезшумлення сигналу, так і знаходження тих чи інших артефактів звуків дихання. Розглянуто можливість застосування класифікаторів, що є основою машинного навчання, для оптимізації постановки діагнозів захворювань легень. Розглянуто роботу декількох класифікаторів на основі попередньо розрахованих параметрів з використанням апарату статистик вищих порядків. Встановлено, що метод опорних векторів, а також дерево прийняття рішень є простими та найточнішими класифікаторами для реалізації і для роботи з базою звуків дихання. Одержана точність роботи класифікаторів є досить високою. Симбіоз різних методів цифрової обробки з сучасними інструментами машинного навчання надасть змогу суттєво підвищити точність роботи методів, а також значно полегшити роботу лікаря.

Об'єкт досліджень - технології оцінки функціональних станів організму людини за даними електрокардіографії з використанням показників активності регуляторних систем його організму. Предмет розробок - принцип і процедури ранжування групи осіб за функціональним станом їх організму відповідно до значень показників активності регуляторних механізмів. Показники обчислюються по п'ятихвилинних записах електрокардіограм. Рішення щодо ранжування приймаються одночасно за комплексом різнорідних показників. Не виключаються суперечливі ситуації, коли за одними показниками стан є кращим, за іншими - гіршим. Мета роботи - вдосконалення апаратно-програмного забезпечення діагностичних систем в частині програмних процедур підтримки прийняття рішень щодо порівняльних оцінок функціональних станів людини для групи осіб. Робота виконана в межах традиційного підходу до оцінки функціональних станів організму людини з використанням того ж складу показників, як і при оцінці інтегрального комплексного показника ПАРС, який використовується в практиці для різнобічної адекватної оцінки станів організму людини в цілому. Процедура ранжування групи осіб розглядається як доповнення до загальної схеми оцінки станів здоров'я людини. Розробки принципу і процедур ранжування групи осіб, які розкриті в роботі, представлені вперше в такому обсязі. Ранжування конкретної групи осіб наводиться як тестова перевірка запропонованих програмних процедур. Зміст досліджень, підхід до ранжування за показниками активності регуляторних механізмів організму людини розкриваються для обговорення отриманих результатів з метою уточнення пріоритетів і акцентів в подальших розробках з розвитку запропонованого підходу.