Проаналізовано економічні та юридичні проблеми ідентифікації та оцінки ймовірності прояву корупційних ризиків. Установлено, що більшість антикорупційних заходів органів влади має формальний характер і зводиться до ухвалення документів політичного характеру. Мета роботи - теоретичне обгрунтування складових процесу управління корупційними ризиками та умотивовування найбільш доцільних методик оцінювання ризиків. Запропоновано: під антикорупційним контролем розуміти систему перевірок, спрямованих на ідентифікацію корупційних ризиків та оцінювання виконання антикорупційних заходів на підприємстві; під корупційним ризиком розуміти ймовірність того, що відбудеться подія корупційного правопорушення чи правопорушення, пов'язаного з корупцією, яка негативно вплине на досягнення підприємством визначених цілей і завдань. Рекомендовано причинами корупційних ризиків вважати умови, що заохочують (стимулюють), викликають або надають можливість скоєння особою під час виконання нею функціональних обов'язків незаконних дій, що характеризуються обманом, приховуванням або зловживанням довірою з метою отримання грошей, власності або послуг, ухиляння від сплати грошових коштів у цілях особистої наживи. Реалізація корупційного ризику проявляється різними видами корпоративного шахрайства, зокрема: незаконне привласнення активів; корупція в результаті конфлікту інтересів; шахрайство, пов'язане з маніпулюванням обліковими (звітними) даними. Вказано на основний критерій, що визначає ймовірність прояву корупційного ризику, під яким слід розуміти частоту випадків вчинення корупційного правопорушення з урахуванням часових меж. У зв'язку з цим доцільно вирізняти ризики з низьким рівнем імовірності прояву, середнім і високим рівнями.

Установлено причинно-наслідковий зв'язок між економічною безпекою та ефективністю діяльності підприємства та висунуто гіпотезу про необхідність розширення підходів до аналітичної оцінки ефективності з урахуванням безпекових пріоритетів функціонування підприємства. Доведено, що в умовах сьогодення ефективність діяльності вітчизняних підприємств характеризується не лише досягненням позитивного значення фінансового результату (прибутку), а й умінням протистояти сучасним викликам економічного характеру для забезпечення безперервності статутної діяльності. Тобто резерви нарощування ефективності, перш за все, пов'язані з ефектом від здійснення безпекових заходів. Мета роботи - розроблення безпеко-орієнтованої моделі (БОМ) оцінки ефективності діяльності підприємства та формування науково обгрунтованих рекомендацій щодо використання як її методологічного підгрунтя індикаторів, які характеризують рівень економічної безпеки. Методологічним підгрунтям БОМ є система збалансованих економічних показників, що забезпечує оцінювання ефективності діяльності підприємства з позицій системної цілісності та уможливлює багатовекторний аналіз ефективності з визначенням тренду та виокремленням найбільш істотних факторів, що чинять вплив на зміну прибутковості підприємства. На відміну від класичної моделі оцінювання ефективності, заснованої на коефіцієнтному аналізі, яка передбачає розрахунок узагальнювальних коефіцієнтів ефективності без урахування зовнішніх факторів впливу на діяльність підприємства, БОМ базується на методичних підходах щодо узгодженості окремих груп фінансово-економічних показників, які характеризують вплив загроз внутрішнього та зовнішнього середовища функціонування підприємства на зміну базового рівня ефективності. БОМ оцінювання ефективності апробовано в діяльності агропромислових підприємств. Її практичне застосування передбачало здійснення такої послідовності кроків: узгодження завдань і заходів із безпеки з цілями підприємства щодо його ефективного функціонування; виявлення резервів підвищення ефективності за рахунок нівелювання впливу загроз внутрішнього та зовнішнього середовища; встановлення підпорядкованості між індикаторами при визначенні узагальнювальних (результативних) показників, які характеризують досягнутий рівень ефективності діяльності підприємства; здійснення динамічного та факторного аналізу ефективності діяльності підприємства.

Мета роботи - розробка та апробація комплексної методики оцінки ризику, яка базується на поєднанні прийомів експертного оцінювання та аналізу чутливості прибутку до окремих факторів ризику. Такий підхід надає можливість визначити пріоритетність заходів із мінімізації найбільш істотних ризиків в умовах обмежених фінансових ресурсів підприємства. З метою формування об'єктивного уявлення про ефективність управління ризиками та з урахуванням практичних уподобань ризик-менеджерів запропоновано використовувати комплексну методику оцінювання ризиків підприємницької діяльності, у результаті застосування якої формується оптимальна конфігурація інформаційно-аналітичного забезпечення оцінювання рівня підприємницьких ризиків. Ця методика базується на поєднанні прийомів експертного оцінювання та аналізу чутливості прибутку до окремих факторів ризику і надає можливість в умовах обмежених фінансових ресурсів визначити ризики, що потребують пріоритетного управління, і на цій основі сформувати безпекову стратегію управління підприємством. Результати апробації комплексної методики оцінювання ризику в діяльності вітчизняних промислових підприємств указують на низку переваг у порівнянні з іншими методичними підходами цього напряму досліджень. По-перше, ранжування ризиків на основі комбінування експертного оцінювання та аналізу чутливості прибутку до факторів ризику вможливлює уникнення суб'єктивізму при визначенні ступеня впливу ризику на показники діяльності підприємства. По-друге, з'являється можливість об'єктивного обгрунтування пріоритетності захисних заходів, що значно підсилює ефективність управління ризиками та знижує конфлікт інтересів при розподілі обмежених фінансових ресурсів.