Рассмотрена проблема повышения точности измерения температуры по излучению при производстве цемента. Проанализированы способы уменьшения методической погрешности, которые на практике применяются при измерениях в промышленности. Показана необходимость разработки и внедрения тестовых способов, которые позволяют повысить точность измерения температуры по излучению.

Розглянуто новий метод оцінки надійності і гнучкості системи автоматизованого проектування і виробництва як єдиної цілеспрямованої системи на основі розроблених синтезованих автоматно-ігрових моделей, кластерного аналізу і векторних ігр.

The effect of impact factors on the output signal of the radiation receiver is analyzed. Necessity to do additional in-situ calibration of thermal imager by using the standard extended area grey emitter is justified. In-situ calibration method's algorithm for thermal imager is developed. It helps to eliminate the effect of impact factors on the measurement results of temperature gradient. The requirements to the standard extended area emitter are formulated.

Із метою технічного діагностування об'єктів проаналізовано результати вимірювання температури за інфрачервоним випроміненням та визначено градієнт температури поверхні об'єкта дослідження. Обидва показники інформують про особливості зовнішньої та внутрішньої будови об'єктів, наявні дефекти та їх розташування. Як результат, така інформація є важливою під час планування та проведення профілактичних заходів, виконання ремонту чи організації подальших уточнювальних досліджень. На світовому ринку багато компаній виробляє радіаційні термометри, тепловізори та інфрачервоні камери. Це зумовлено використанням доступних і високотехнологічних матричних детекторів випромінювання і мікропроцесорів, а також можливістю розроблення інтерактивного та доступного користувачеві програмного забезпечення. Власне тому ці вимірювальні прилади є малогабаритними, характеризуються низьким енергоспоживанням із високою продуктивністю та можливістю опрацювання інформації у режимі реального часу. Це сприяє розширенню їх використання у промисловості. Проте низька точність вимірювання температури за інфрачервоним випроміненням може призвести до хибного трактування термограм, формування помилкових висновків та прийняття неправильних рішень. Це пов'язано з відсутністю достовірної інформації про значення факторів впливу в реальних умовах функціонування об'єктів дослідження, а саме коефіцієнта випромінення поверхні досліджуваного об'єкта, пропускання проміжного середовища та фонового випромінення. Саме тому важливим є підвищення точності вимірювання температури та градієнта температур у промисловості, зокрема, за допомогою розроблення методів вимірювання, які можна використовувати за реальних умов.

Із метою технічного діагностування об'єктів проаналізовано результати вимірювання температури за інфрачервоним випроміненням та визначено градієнт температури поверхні об'єкта дослідження. Обидва показники інформують про особливості зовнішньої та внутрішньої будови об'єктів, наявні дефекти та їх розташування. Як результат, така інформація є важливою під час планування та проведення профілактичних заходів, виконання ремонту чи організації подальших уточнювальних досліджень. На світовому ринку багато компаній виробляє радіаційні термометри, тепловізори та інфрачервоні камери. Це зумовлено використанням доступних і високотехнологічних матричних детекторів випромінювання і мікропроцесорів, а також можливістю розроблення інтерактивного та доступного користувачеві програмного забезпечення. Власне тому ці вимірювальні прилади є малогабаритними, характеризуються низьким енергоспоживанням із високою продуктивністю та можливістю опрацювання інформації у режимі реального часу. Це сприяє розширенню їх використання у промисловості. Проте низька точність вимірювання температури за інфрачервоним випроміненням може призвести до хибного трактування термограм, формування помилкових висновків та прийняття неправильних рішень. Це пов'язано з відсутністю достовірної інформації про значення факторів впливу в реальних умовах функціонування об'єктів дослідження, а саме коефіцієнта випромінення поверхні досліджуваного об'єкта, пропускання проміжного середовища та фонового випромінення. Саме тому важливим є підвищення точності вимірювання температури та градієнта температур у промисловості, зокрема, за допомогою розроблення методів вимірювання, які можна використовувати за реальних умов.

Втрати людського капіталу - це значні прогнозовані втрати для економіки країни. Вища школа повинна аналізувати виклики, підтримувати якість людського капіталу на рівні, необхідному для функціонування економіки, готувати фахівців в умовах перманентної кризи. Багатовекторність кризи призводить до негативного мультиплікативного ефекту впливів зовнішніх і внутрішніх чинників на рівень людського капіталу країни за всіма інституціональними категоріями, тому ці виклики є емерджентними з огляду на їхній системний характер. Передусім це стосується інституту вищої школи. Формування релевантної відповіді на виклики втрати людського капіталу є не тільки запорукою належного функціонування вищої школи, а й гарантують успішність її функціонування для економічних перетворень у країні. Проведеним аналітичним дослідженням виявлено економічні втрати від зовнішньої міграції висококваліфікованих кадрів, зниження економічного потенціалу країни від відпливу спеціалістів. Виявлено звуження бази якісного відтворення кваліфікованих кадрів, фактор диспропорції у фінансуванні вищої освіти та відтворення кадрів вищої кваліфікації з бюджетних джерел і зростання частки самофінансування. Аналізом доведено невідповідність якості кадрового складу кількості працівників вищої школи в регіонах і диспропорцію викладацького складу з науковими званнями. Дослідження кількості аспірантів вказує, що диспропорція за якістю буде посилюватися, оскільки наявна тенденція втрати наукових шкіл у регіонах. Виявлено слабкі сторони вищої освіти. Для зменшення негативного впливу цього фактору на якість людського капіталу та опосередковано на економіку країни вказано на нагальну потребу оптимізації державного фінансування людського капіталу; створення регіональних фондів фінансування вищої освіти, формування наукових шкіл у регіонах для усунення регіональних диспропорцій у підготовці кадрів. Розроблено пропозиції щодо політики інвестування в людський капітал на всіх кваліфікаційних щаблях з огляду на ефективність таких інвестицій і для стабілізації соціально-економічного становища у країні. Запропоновано напрями формування відповіді вищої школи на виклики кризи економіці країни.