Виділено основні аспекти сучасних досліджень у галузі оказіоналістики. Проаналізовано класифікації оказіоналізмів, які пропонують Н. Бабенко, О. Ликов, О. Стишов, Л. Павленко, В. Ізотов. Укладено розширену класифікацію фонетичних оказіоналізмів, яка є суттєвим доповненням до загальної класифікації. Охарактеризовано кожний тип індивідуально-авторських одиниць на прикладах вокально-консонантних новотворів українських поетів М. Семенка, Г. Шкурупія, Б.-І. Антонича, Ю. Шпола, В. Неборака, Ю. Андруховича, О. Ірванця, І. Римарука, Ю. Позаяка, С. Жадана та ін.

Проаналізовано основні види оказіональних фоностилістичних ресурсів, які використовуються українськими письменниками для створення звукового образу міста у поетичному дискурсі. Виділено найчастотніші варіанти поєднання різних фоностилістичних засобів у межах контексту, зокрема ономатопейних оказіоналізмів, асемантичних фонетичних оказіоналізмів, парономазії, еквіфонії та метафонії. Встановлено, що завдяки комбінуванню кількох фоностилістичних ресурсів у межах дискурсу митці досягають створення інтенсивного акустичного ефекту, почасти навіть сугестивного, який асоціюється з урбаністичними звуковими імпульсами.