Розглянуто причини невдалого проєкту ООН з ліквідації бідності та голоду в Африці на півдні від Сахари, що залишається величезною соціальною та економічною проблемою, яка стоїть перед регіоном. Застосовано якісний підхід і критично розглянуто вторинні джерела, тобто комплекс концептуальної та літературної методик огляду. Новизною статті є висвітлення причин неуспішності проєкту з ліквідації голоду та фактичної безрезультатності зусиль, спрямованих на зменшення бідності у досліджуваному регіоні, а також розроблення пропозицій щодо використання цих причин як стимулу для перегляду, оновлення та поліпшення політики зі зменшення бідності в епоху сталого розвитку. Організовано відповідні консультації, виконано ретельний аналіз наявної літератури щодо реалізації Цілей Розвитку Тисячоліття у країнах, розташованих південніше від Сахари. Результати огляду показали, що проєкт не вико нано через низький рівень розвитку структури регіону і відсутність механізмів упровадження. Недоліки, властиві державним системам країн, розташованих південніше від Сахари, ще погіршили ситуацію. Задля успішного провадження таких проєктів регіон повинен здійснити переконливу радикальну економічну трансформацію, яка дасть мож ливість вирішити проблеми низької продуктивності. Зокрема рекомендовано вимагати підвищення ефективності діяльності урядів шляхом залучення органів місце вого самоврядування до надання послуг, спрямованих на вирішення проблем бідності. Довгострокова стратегія передбачає переконливу структурну трансформацію аграрної політики регіону, орієнтовану на покращення продуктивності сільського госпо дарства, нарощування можливостей соціального захисту, інклюзивності та недискримінаційного розширення прав і можливостей населення регіону. У результаті подальших досліджень варто буде оцінити, наскільки постановка питань боротьби з бідніс тю та ліквідації голоду є різними у чинних Цілях Розвитку Тисячоліття та колишніх Цілях Стабільного Розвитку.

Розглянуто причини невдалого проєкту ООН з ліквідації бідності та голоду в Африці на півдні від Сахари, що залишається величезною соціальною та економічною проблемою, яка стоїть перед регіоном. Застосовано якісний підхід і критично розглянуто вторинні джерела, тобто комплекс концептуальної та літературної методик огляду. Новизною статті є висвітлення причин неуспішності проєкту з ліквідації голоду та фактичної безрезультатності зусиль, спрямованих на зменшення бідності у досліджуваному регіоні, а також розроблення пропозицій щодо використання цих причин як стимулу для перегляду, оновлення та поліпшення політики зі зменшення бідності в епоху сталого розвитку. Організовано відповідні консультації, виконано ретельний аналіз наявної літератури щодо реалізації Цілей Розвитку Тисячоліття у країнах, розташованих південніше від Сахари. Результати огляду показали, що проєкт не вико нано через низький рівень розвитку структури регіону і відсутність механізмів упровадження. Недоліки, властиві державним системам країн, розташованих південніше від Сахари, ще погіршили ситуацію. Задля успішного провадження таких проєктів регіон повинен здійснити переконливу радикальну економічну трансформацію, яка дасть мож ливість вирішити проблеми низької продуктивності. Зокрема рекомендовано вимагати підвищення ефективності діяльності урядів шляхом залучення органів місце вого самоврядування до надання послуг, спрямованих на вирішення проблем бідності. Довгострокова стратегія передбачає переконливу структурну трансформацію аграрної політики регіону, орієнтовану на покращення продуктивності сільського госпо дарства, нарощування можливостей соціального захисту, інклюзивності та недискримінаційного розширення прав і можливостей населення регіону. У результаті подальших досліджень варто буде оцінити, наскільки постановка питань боротьби з бідніс тю та ліквідації голоду є різними у чинних Цілях Розвитку Тисячоліття та колишніх Цілях Стабільного Розвитку.