Патологічна агрегація білків у бета-складчасті фібрилярні структури пов'язана з великою групою важких захворювань, серед яких - нейродегенеративні розлади. У зв'язку з цим актуальною є розробка аналітичних інструментів, зокрема, флуоресцентних зондів, що надають змогу детектувати амілоїдні фібрили. Мета роботи - дизайн амілоїд-чутливих стирилпіридинових флуоресцентних барвників. У роботі застосовано метод QSAR для передбачення чутливості барвників до амілоїдних фібрил, хімічних синтез, спектральні дослідження. Із віртуальної бази на 1500 стирилціанінів були обрані 9 структур із найвищою передбаченою ефективністю. Обрані сполуки були синтезовані, їх спектрально-люмінесцентні властивості було вивчено за присутності амілоїдогенного білка інсуліну. Ці барвники мають низьку власну флуоресценцію та низьку чутливість до мономерного інсуліну. а присутності фібрилярного інсуліну вони можуть збільшувати інтенсивність флуоресценції до десятків разів залежно від природи кінцевого замісника в молекулі барвника. Барвник із 4-метилпіридиновим замісником має найвищу флуоресцентну відповідь (до 23 разів) і широкий діапазон детекції амілоїдних фібрил (1 - 40 мкг / мл). Висновки: (4-(4-диалкіламіностирил)-піридинові барвники з циклічними аліфатичними кінцевими замісниками демонструють перспективні властивості як флуоресцентні зонди для детекції амілоїдних фібрил. Регресійна модель показала хорошу точність передбачення для більшості барвників, виключенням є стирилціаніни, що містять піперазиніловий та інші ароматичні замісники.