В сучасному глобалізованому світі сфера вищої освіти, як важливий чинник забезпечення міжнародної конкурентоспроможності кожної країни, зазнає кардинальних змін: зростають масштаби освіти, збільшується освітній термін, посилюється загальний характер вищої освіти. У провідних країнах очікувана тривалість усіх рівнів освіти наближається до 20 років (Фінляндія - 19,7, Ісландія - 19,5, Швеція - 19,2 роки і т. ін.). В середньому в країнах ОЕСР вона складає 17,5 років, а в 19 країнах ЄС - 17,7 років. Стрімко зростає чисельність студентів та частки населення з вищою освітою. З 1999 по 2010 рр. студентський контингент у світі збільшився на 91 % і сягнув з 93 до 178 мільйонів. Збільшення чисельності студентів спостерігається у всіх країнах, але найбільшою мірою - в країнах з перехідною економікою та країнах динамічного розвитку. Зростають показники залучення населення в систему вищої освіти: в Україні частка населення віком 18 - 25 років, яка перебуває в системі вищої освіти, складає 79 % цієї вікової групи, в РФ - 76 %. Найвищими в світі є показники Республіки Корея (103 %) та США (95 %). Частка населення з вищою освітою зростає зі зменшенням віку: вищу освіту має 35 % молоді віком 25 - 34 роки та всього 20 % населення віком 55 - 64 роки. Це означає, що вища освіта вже набуває не тільки масового, а й майже загального характеру. Важливою ознакою процесу інтернаціоналізації освіти є зростання чисельності іноземних студентів у світі в абсолютному та відносному вимірах. З 2000 по 2011 рік чисельність іноземних студентів зросла більше ніж удвічі (на 206 %). Лідерами світового ринку освітніх послуг виступають такі країни, як США, Об'єднане Королівство, Австралія, Німеччина, РФ, Південна Африка, Китай, Індія, Мексика, Малайзія та ін. Україна має великий потенціал і постійно збільшує чисельність іноземних студентів: в 2013 р. вже 65 тис. іноземців навчалось у країні. Про загострення конкуренції в глобальному освітньому просторі свідчить поява міжнародних рейтингів університетів, які стають ключовим засобом підвищення конкурентоспроможності на світовому ринку освітніх послуг. Найбільш популярними на даний момент виступають: рейтинг Шанхайського університету ARWU (Китай), QS World University Ranking (Об'єднане Королівство), Webometrics Ranking of World University (Іспанія) та ін. Входження до світового та європейського освітнього простору для сучасної України означає: активна участь в Болонському процесі, розвиток міжнародної співпраці на рівні університетів та країни в цілому, розробку державної стратегії підвищення конкурентоспроможності українських університетів.

Здійснено дослідження суті та форм прояву трансформаційного лідерства українських університетів за умов глобальної економіки.

Рушійною силою розвитку країн є накопичення та використання інтелектуальних ресурсів. Водночас значний науковий інтерес викликає питання про те, які інтелектуальні фактории є ключовими для забезпечення розвитку різних країн. Мета роботи - аналіз і виявлення взаємозв'язку між ресурсними та результативними показниками інтелектуалізації та динамікою ВВП країни. До показників ресурсів належать: людина, фінансові, інтелектуальні. Ще один набір показників стосується вже отриманих результатів інтелектуальної діяльності, які поділяють на освітні та наукові, інфраструктура, технологічні. Для виявлення та узагальнення наявних залежностей проведено кластерний аналіз країн, що характеризуються визначальними тенденціями розвитку. Для дослідження обрано 44 країни, які є досить неоднорідними за своїм соціально-економічним розвитком і геополітичним положенням. Економетричний аналіз виділив 3 групи країн, що характеризуються високим (кластер 1), середнім (кластер 2) і низьким (кластер 3) ВВП на душу населення протягом 2005 - 2015 рр. Четвертий кластер включає азійські країни, що швидко розвиваються, - Китай, Гонконг, Сінгапур, Індія та Республіка Корея. Економічне моделювання впливу ресурсних і результативних факторів на рівень економічного розвитку здійснено окремо для кожного кластера. У результаті моделювання виявлено такі закономірності для кожного кластера. У країнах першого кластера найбільш значний вплив на зростання ВВП здійснюють видатки уряду на освіту та збільшення науково-дослідного персоналу. Для країн другого кластера - зростання видатків на освіту на 1 % призводить до збільшення ВВП на 1 %. Країни третього кластера відчувають значний позитивний вплив зростання витрат на освіту загалом і на вищу освіту зокрема. Країни четвертого кластера відчувають значний позитивний вплив від збільшення науково-дослідного персоналу та зростання державних видатків на вищу освіту. Характеристика інтелектуальних моделей країн різних кластерів надає змогу скласти реалістичні прогностичні сценарії їхнього розвитку, враховуючи як зміни окремих компонентів моделі, так і ефективність різних економічних заходів та інструментів.

Реалізація інтелектуальних ресурсів необхідна для формування нової парадигми економічного розвитку на початку XXI ст. Інтелектуалізація стає основною тенденцією глобалізації. Оскільки країни, які розвиваються, недостатньо конкурентоспроможні за цих обставин, для них надзвичайно важливо збільшити темпи інтелектуалізації, щоб забезпечити свою конкурентоспроможність. Мета роботи - дослідити та встановити кількісні зв'язки між інтелектуальною діяльністю та динамікою ВВП, а також на цій основі спрогнозувати економічне зростання країн. Кластерний аналіз для 44 країн і 40 індикаторів базується на 10-річному періоді. Здійснено моделювання та прогнозування розвитку України в умовах посилення інтелектуалізації. Оцінено вплив різних факторів інтелектуалізації ВВП країни, розраховано базовий та оптимістичний сценарії та рівень впливу на економічний розвиток країни. У той час як для України та інших країн, що розвиваються, важливіші ресурсні фактори, для розвинених - результативні. В основі моделювання лежить розроблена авторами триетапна методика оцінки інтелектуального лідерства. Це доводить позитивний вплив таких результуючих факторів, як високотехнологічний експорт, патенти, заявки на торгові марки, витрати на дослідження та розробки. Наприклад, якщо експорт високих технологій збільшиться на 5 %, ВВП України зросте досить суттєво. Проте майже будь-яке зростання експорту може мати подібний ефект. Зроблено висновки, що значний позитивний ефект має залучення іноземного інтелектуального капіталу, що також підтверджується моделюванням розвитку економіки України. Збільшення існуючого рівня фінансування досліджень на 5 % призведе до зростання ВВП України майже на 500 доларів на душу населення.