Мета роботи - порівняти концепт "неволя" в семіотиці картин світу О. С. Пушкіна і Сабахаттіна Алі, поетів, творчість яких відіграє важливу роль у російському й турецькому гуманітарному просторі. Об'єкт вивчення - тексти їх віршів, відповідно, "В'язень" ("Узник") і "Тюремна пісня V" ("Hapishane sarkisi V"), предмет дослідження - способи вираження авторського розуміння антонімічних концептів "неволя"/"свобода" в російській та турецькій мовах. Застосовано методи семантичного, граматичного, порівняльного аналізу, історико-описовий і описовий методи лінгвістичного дослідження. Результатом проведеної роботи є зіясування того, що О. С. Пушкін і С. Алі стикаються з однаковими проблемами і приходять до думки про суспільну значимість мистецтва, хоча жили і творили в різні історичні періоди і в різних соціальних умовах. Висновки: обидва поета віддають перевагу простоті авторського стилю письма; у обох поетів не могли скластися хороші відносини з урядами через різницю в поглядах на соціальний устрій своїх держав; обидва поети піддавалися гонінням з боку вищої суспільної ланки; і О. С. Пушкін, і С. Алі показали, що невільник, в'язень - не лише той, хто живе за гратами, а неволя - це не тільки тюремне ув'язнення. Людина здатна опинитися в полоні власних страхів, бажань, потреб, духовної залежності. Порушена в досліджених віршах проблема актуальна сьогодні, оскільки дає змогу ставити питання технологічної, соціальної, матеріальної, духовної залежності більшості сучасних людей із споживчою психологією. Практичне застосування дослідження можливо в процесі вивчення російської та турецької мов, літератур і культур, у тому числі в компаративній психолінгвістиці та компаративному літературознавстві.