Порівняно втомну довговічність сталі 12010.3, визначену експериментально під час стиску-розтягу із змінною амплітудою, та обчислену двома методами у часовому та частотному діапазонах. Перший базується на схематизації історії навантаження та використовує алгоритм дощу. Довговічність визначали за лінійною гіпотезою Серенсена - Когаєва про нагромадження пошкод, використовуючи залежність Менсона - Коффіна. Другий метод грунтується на функції густини спектрального розподілу частот. Ці методи різняться у підході отримання густини ймовірності розподілу амплітуд з історії деформування. Виявлено, що у розглянутому випадку втомна довговічність, обчислена методами підрахунку циклів та спектральним, дає результати, подібні до експериментальних.

Представлено результати для алюмінієвого сплаву 2017(A) у разі чистого згину з постійною амплітудою, чистого кручення та двох комбінацій пропорційного згину з крученням. Всі результати можна описати одним критерієм параметра густини енергії деформації у критичній площині. Критична площина - це площина, у якій цей параметр досягає максимального значення. На втомну довговічність впливає сума параметрів густини нормальної та зсувної енергії деформації у прийнятій критичній площині. Результати надано у смузі розкиду з коефіцієнтом 3 для чистого згину.