Наведено основні актуальні фізичні моделі біологічного нейрона, проведено їх аналіз, вказано на переваги і недоліки конкретних моделей, обгрунтовано їх межі застосування під час моделювання нейронних мереж. Розглянуто нейронну мережу 6-ти шарової структури із 48 елементів з різними режимами активності: регулярні спайки, хаотичні спайки, регулярні та хаотичні бьорсти та ін. Для дослідження обрано модель Іжикевича, яка дозволяє відтворювати різні типи активності, притаманні реальним біологічним нейронам.

Досліджено характер взаємодії нейронів у мережах зі складною динамікою, розглянуто явище синхронізації для низхідного інформаційного процесу у кортикальній колонці. Залежність коефіцієнтів синхронізації від варіювання різних параметрів моделі нейрона Іжикевича відображено на відповідних графіках. Для візуальної оцінки синхронізації побудовано растри спайкової активності. Побудовано діаграми для порівняння коефіцієнтів синхронізації на кожному з шарів кортикальної колонки. Показано, що на синхронізацію найменший вплив має зміна часового параметру відновлення мембранного потенціалу.

The peculiarities of external quality assurance processes in the higher education management system are considered. It is noted that the quality of educational programs (EP) of higher education institutions is controlled by quality assurance agencies (QAAs) using an accreditation system. The key features of the accreditation process in terms of peer review are identified. The problem of accreditation process management, namely the subjectivity and lack of consistency of expert decisions, is highlighted. The correlation method was applied to determine the interdependencies in expert assessments (competence, meaningful orientation of judgments, and perception of the linguistic rating scale). The identified types of variables make it possible to explain the existing measure of subjectivity that affects the collective conclusion of experts. A comprehensive methodology for quantitative evaluation of the EP quality under conditions of uncertainty based on the relative importance of the relevant criteria and subcriteria, as well as the levels of expert competence using the apparatus of fuzzy mathematics, is proposed. A basic model for the formation of a collegial expert opinion on the EP quality has been developed using the example of a system of quality criteria approved by the Ukrainian QAA. Variations in the expert values of the weight coefficients and parameters of fuzzy numbers in the context of the linguistic rating scale ("A - B - E - F") made it possible to use the means of a computational experiment. The application of this model will allow managers to positively influence the existing ambiguity of the assessment method, which requires being guided by standard criteria and at the same time determining the EP innovativeness. In general, the application of the proposed evaluation tools on the quality of EP allows experts and managers to make decisions at a higher level of academic and managerial culture.

Під час російського військового вторгнення в Україну кількість вогнепальних осколкових поранень нижніх кінцівок з ураженням магістральних судин порівняно із загальними даними щодо бойових уражень судин. Існують різні шляхи проходження крізь рановий канал кулі або осколка при вогнепальних ушкодженнях кровоносних судин. Такі ушкодження змінюють анатомію та гемодинаміку кінцівки. Бойова травма судинного пучка як основна причина або у поєднанні з іншими ураженнями часто призводить до тяжкого стану пораненого, що потребує термінового хірургічного втручання. Пошкодження магістральних судин нижніх кінцівок асоціюється з ризиком критичної ішемії, що супроводжується підвищенням ризику поганого відновлення кінцівки, інвалідності, а також летального наслідку. У наведеному клінічному випадку описано методику ендоваскулярного лікування хворого з бойовим ураженням судин, що інвалідизує, застосування сучасних візуалізаційних та малоінвазивних хірургічних методів, розвиток патологічного процесу після вогнепального осколкового поранення м'яких тканин і магістральних судин, зміну нормальної анатомії магістральних судин, розвиток регіональних гемодинамічних розладів нижньої кінцівки після травми. У січні 2023 р. 51-річний чоловік одержав вогнепальне поранення м'яких тканин таза, правої нижньої кінцівки та вогнепальний перелом правої стегнової кістки. Початкове лікування після евакуації передбачало зупинку небезпечної для життя кровотечі шляхом перев'язки глибокої стегнової артерії, та зовнішню фіксацію вогнепального перелому стегнової кістки. Після загоєння ран і зняття апарату зовнішньої фіксації протягом наступних 3 міс. у потерпілого виник значний набряк нижньої кінцівки, згодом - трофічні виразки на гомілці. Хворого госпіталізували у вересні 2023 р. до Національного військово-медичного клінічного центру "Головний військовий клінічний госпіталь" з клінікою посттромботичної хвороби, однак діагностовано артеріо-венозну фістулу. Проведено одночасне ендоваскулярне реконструктивне втручання на артеріях і венах нижньої кінцівки. Після вогнепального поранення магістральних судин відбуваються патологічні зміни в їх анатомії, часто формуються артеріальний колатеральний кровообіг або стенозувальні зміни судин, що призводить до регіональних розладів гемодинаміки. Наведений клінічний випадок демонструє важливу роль використання сучасних методів візуалізації для повноцінної діагностики судинної системи та можливості малоінвазивного лікування в пацієнтів після вогнепальних поранень магістральних судин.