Запропоновано математичну модель для визначення перехідних режимів роботи обертових печей, сушильних барабанів і млинів з урахуванням електромагнітних процесів у асинхронному двигуні, механічних коливань елементів приводного механізму та довговимірної металоконструкції корпуса, а також зношення зубців відкритої зубчатої передачі. Наведено результати числових розрахунків.

З метою визначення виходу проміжних продуктів подрібнення досліджено процес крупоутворення у процесі помелу пшениці в сортове борошно. На перших трьох драних системах (ДС) відбиралися проміжні продукти подрібнення під вальцями та просіювалися з метою визначення режиму роботи систем, а потім проходові фракції просіювалися на ситах з метою визначення виходу окремих фракцій продуктів. Результати досліджень надавалися як залежність "загальний добуток - вихід фракції". Вихід усіх продуктів подрібнення на першій ДС залежності від режиму подрібнення має нелінійний характер. На другій ДС лінійний характер має лише залежності виходу дрібної крупки та дунстів, а вихід крупної та середньої крупки, а також борошна має нелінійний характер. На третій ДС крупній залежність виходу продуктів від їх режиму подрібнення всі продукти подрібнення крім залежності виходу дрібної крупки мають нелінійний характер. На третій ДС дрібній лінійні залежності виходу продуктів від режиму подрібнення мають лише дунсти та борошно, решта продуктів мають нелінійний характер. За збільшення загального добутку проміжних продуктів подрібнення від 29,4 до 56,6 % на I ДС спостерігався екстремум виходу крупної крупки при 40,0 %. На II ДС за збільшення загального добутку проміжних продуктів подрібнення від 46,5 до 72,0 % спостерігався екстремум виходу середньої крупки при 60,0 %. На III ДС крупній за загального добутку проміжних продуктів подрібнення від 11,9 до 40,6 % спостерігався екстремум виходу дунстів при 35,5 %. За збільшення загального добутку проміжних продуктів подрібнення на III ДС дрібній від 22,6 до 47,9 % спостерігався екстремум виходу дрібної крупки при 46,4 %. Отримані екстремуми є оптимальними значеннями виходів продуктів трьох ДС. Зроблено висновки, що залежності виходу окремих фракцій продуктів подрібнення зерна пшениці надають можливість розрахувати кількісні баланси сортових помелів.

На примере диверсифицированного промышленного предприятия разработан подход к оценке перспектив внедрения инновационного и инвестиционного проекта производства продукции в условиях неразвитого рынка её сбыта и сопутствующих рисков. Обосновано, что проект может быть перспективным благодаря его общественной значимости, заключающейся в получении экономического, социального, экологического эффектов от реализации. Разработан методологический подход к оценке альтернативных инвестиционных проектов, который обеспечивает анализ по следующей схеме: объем рынка потребления продукции, расчетная мощность, технология производства, конкурентная среда, характеристика потребителей. Это позволит продемонстрировать преимущества и недостатки каждого альтернативного проекта на начальном этапе исследования. Эффективность и целесообразность реализации проектов следует оценивать по следующим показателям: период окупаемости (PP), учетная ставка доходности (ARR), чистая приведенная стоимость (NPV), индекс доходности (PI), дисконтированный период окупаемости (DPP), внутренняя норма доходности (IRR). При принятии решения об осуществлении конкретного проекта необходимо учитывать его социальный эффект, прогноз будущих денежных потоков с изменениями их стоимости с течением времени с учётом ставки дисконтирования. На развивающихся рынках наиболее целесообразно принимать за ставку дисконтирования средневзвешенную стоимость капитала, которая рассчитывается в соответствии с моделью CAPM с использованием учётной ставки центрального банка как безрисковой ставки, а при расчете премии за риск использовать методику А. Дамодаран, основанную на данных о кредитном рейтинге страны агентства Moody's. Определение основных рисков проекта возможно путем экспертного опроса, оценивающего важность и вероятность возникновения индивидуального риска. Субъективность экспертного опроса должна быть уменьшена путем определения основных ловушек. Более глубокое исследование влияния каждого риска должно проводиться с использованием концепции VaR и анализа чувствительности одновременного воздействия двух рисков на чистую приведенную стоимость проекта.

Описано чотири види компетентності, які фасилітують становлення в майбутніх психологів досвіду рефлексії: спеціальна компетентність - володіння власне професійною діяльністю на досить високому рівні, здатність особистості проектувати свій подальший професійний розвиток; соціальна компетентність - володіння прийомами здійснення загальної (групової, кооперативної) професійної діяльності, принципами співпраці, а також прийнятими в цій професії прийомами професійного спілкування, здатність до прийняття соціальної відповідальності за результати своєї роботи; особистісна компетентність - володіння прийомами особистісної презентації та саморозвитку, засобами протистояння професійним деформаціям особистості; індивідуальна компетентність володіння прийомами самореалізації й розвитку індивідуальності в професійній сфері, готовність до професійного зростання, здатність до індивідуального самозбереження, протистояння професійному вигорянню, уміння раціонально організовувати свою працю, виконання діяльності з позитивною мотивацією, радістю й енергією. Показано, що в такому контексті індивідуальний досвід має ціннісні, рефлексивні, комунікативні, операціональні характеристики. Саме така сукупність параметрів досвіду забезпечує самостійність психолога, його цілеспрямовану діяльність. Описано результати формувального експерименту, який проводили протягом навчання майбутніх психологів експериментальних груп у вищій школі протягом 2017 навчального року. Зі студентами проведено розроблений авторами статті тренінг "Розвиток інтерпретативної компетентності". Наприкінці кожного заняття використано метод наративу з метою відрефлексування студентами власної діяльності, реконструкції ними усвідомленого сенсу своїх переживань, розуміння сутності й походження актуально функціонуючих інтерпретаційних процесів.

Процес лущення зерна гороху є мало дослідженим, через що виникають складнощі моделювання технологічного процесу в цілому. Представлено результати дослідження процесу лущення насіння гороху дають змогу зрозуміти поведінку насіння гороху під час його лущення в машинах з абразивними робочими органами. Насіння гороху різної крупності та вологості лущили в лабораторній лущильній машині. Продукти лущення очищали в аспіраційному каналі від лузги та мучки, після чого зважували і визначали індекс лущення. Змінюючи вологість і крупність насіння гороху, швидкість обертання робочого органу лущильної машини, тривалість обробки та коефіцієнт заповнення робочої камери машини, визначали вплив вказаних параметрів на ефективність лущення. Встановлено, що збільшення тривалості обробки, вологості насіння гороху, швидкості обертання робочих органів і коефіцієнта заповнення робочої камери лущильної машини збільшують ефективність лущення гороху за лінійною залежністю. Збільшення крупності насіння гороху сприяє збільшенню ефективності лущення переважно за рахунок збільшення виходу дрібки. Збільшення крупності зерен призводить до зниження індексу лущення. Водночас із підвищенням ефективності лущення збільшується і вихід дрібки за рахунок ядра. Зі зростанням вологості насіння гороху вихід дрібки збільшується, якщо порівняти з лущенням сухого гороху. Вихід цілого ядра прямо пропорційний зниженню виходу нелущених зерен. Вихід дрібки також має лінійні залежності при зміні наведених параметрів. У процесі лущення відбувається зниження зольності ядра, паралельно зменшується і зольність лузги та мучки, що є результатом переходу низькозольних частинок ядра в мучку. Висновки: для ефективного лущення насіння гороху необхідно проводити лущення протягом 10 - 15 с, коефіцієнт заповнення машини повинен бути не менше 0,48. Насіння гороху з абсолютною масою 257 г лущаться краще, ніж насіння гороху з абсолютною масою 213 г.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л80-3 + Е40*871

Рубрики:

Харчові виробництва у цілому

Загальна мікробіологія

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Шифр НБУВ: Ж43715 Пошук видання у каталогах НБУВ