Исследованы проблемы обеспечения экономической безопасности города в системе стратегического менеджмента. Экономическая безопасность разного уровня иерархии представляет собой сложную, многофакторную и многоуровневую институциональную систему. Приведена организация процесса обеспечения экономической безопасности города, включающего следующие этапы: формулировку цели процесса обеспечения экономической безопасности города; оценку состояния экономической безопасности города; определение перечня угроз экономической безопасности города; диагностирование уровня экономической безопасности города; моделирования сценариев безопасности экономики города; формирование стратегии и тактики обеспечения экономической безопасности города; разработку мер, средств и механизмов реализации системы обеспечения экономической безопасности города; мониторинг и контроль обеспечения экономической безопасности города. Организационный подход апробирован на примере города Харькова. Обоснованы перечень угроз экономической безопасности города и их актуальность путем сочетания таких методов, как: экспертные опросы, SWOT-анализ и метод анализа иерархий. Предложен методический подход оценки уровня экономической безопасности города, который базируется на иерархически построенной системе показателей (интегрального, комплексных и частичных), что позволило определить уровень экономической безопасности города и диспропорции развития функциональных составляющих. Моделирование сценариев обеспечения безопасности экономики города предложено осуществлять путем сочетания когнитивного моделирования и сценарного подхода, что дало возможность определять направления реализации стратегии обеспечения экономической безопасности города и осуществить выбор рычагов государственного регулирования. Приведен механизм обеспечения экономической безопасности города, который включает следующие элементы: план мероприятий по реализации стратегии обеспечения экономической безопасности города; институционально-организационное обеспечение; программирование и проектирование; научно-методическое обеспечение; финансовое обеспечение.

Проаналізовано причини серії послідовно виникаючих кризових явищ у світовій фінансовій системі, виявлення диспропорцій і фінансових ризиків розвитку на сучасному етапі. Розглянуто розвиток загальної структури міжнародного фінансового сектору, роль фінансового сектору зони євро в фінансуванні нефінансових корпорацій і проаналізовано взаємозв'язок між різними частинами фінансового сектору з метою оцінки можливих структурних ризиків Фінансова стабільність у зоні євро та у світі. Визначено існуючі ризики і дисбаланси у розвитку світової фінансово-економічної сфери та можливі напрямки їх мінімізації.

Досліджено особливості функціонування енергосистем та запропоновано системну концепцію енергетичної безпеки. В якості складових пропонується розглядати підсистеми енергозабезпечення, енергоперетворення та енергоспоживання, оцінка якості функціонування яких на методичному рівні проводиться за системними індикаторами енергозалежності, енергоефективності та енергозбереження. Стале існування енергосистеми забезпечує така складова енергетичної безпеки як енергодостатність. В роботі проведено апробацію запропонованого методичного підходу до оцінки енергетичної безпеки в Україні.

Світовий досвід свідчить, що для підвищення надійності функціонування і розвитку суспільства йому необхідно орієнтуватися на модель неоекономіки та рекомендації когнітології. Хоча в багатьох публікаціях частково надані варіанти вирішення цієї проблеми, все ще залишаються актуальними методологічні та практичні обгрунтування комплексного вивчення резервів розвитку українського суспільства. Мета роботи - узагальнення передумов розробки теоретико-методичного забезпечення формування неоекономічної моделі суспільства з розвитком і використанням когнітивних ресурсів. У процесі дослідження проаналізовано тенденцію зміни моделей суспільства та чинники, які забезпечують перехід до використання нових знань, які здатні забезпечити програмування та реалізацію успішних реформ суспільства в цілому та його економічної системи зокрема. Запропоновано варіант гіпотези колективного дослідження: "В умовах неухильного зростання ролі і значення новітніх знань в інноваційному розвитку економіки когнітивний капітал фірми, тобто знання про те, як виробляти новітні корпоративні знання, стає критичним фактором забезпечення масштабних і безперервних інновацій та в цілому прогресивного соціально-економічного розвитку країни". Майже всі вчені, які виконували дослідження резервів розвитку неоекономіки, визначали, що вона актуалізує розвиток знань. За допомогою поєднання наведених у роботах учених положень філософії, психології та менеджменту сформовано теоретичне підгрунтя досліджень когнітивного потенціалу працівника. Обгрунтовано необхідність поетапного введення дослідницького компонента в освітню діяльність вищої школи. Наведено характеристику кожного етапу в координатах: мета навчального процесу, критерії оцінки його результату, особливості педагогічного супроводу учня.

24 лютого 2022 року росія почала повне вторгнення в Україну. Така ситуація докорінно змінила відносини між державами, поставила крапку неповернення у відносинах колись братніх народів, змінила вектори та пріоритети подальшого розвитку України, створила нові виклики в усіх сферах її життя. Крім того, війна в центрі Європи вплинула на світову економіку в цілому та економіку багатьох окремих країн, а також на міграційні та соціально-політичні процеси. Усе це відбилося на зміні пріоритетів досліджень у світі та, зокрема, в Україні. Мета дослідження - сформулювати узагальнені пропозиції щодо шляхів протидії військовій агресії росії. Аналізуються: World Military Strength Ranking 2022, втрати збройних сил росії станом на 15.06.2022; зміни чисельності особового складу, озброєння і військової техніки ЗС України у 1991 - 2021 рр. Проведено порівняльну кількісну оцінку збройних сил України та росії у 2021 році, розглянуто недоліки та прорахунки у становленні та розвитку незалежної України, які дозволили розгорнути на її території повномасштабну війну. Порівняно військовий потенціал української та російської армій у 1991 та 2021 роках, розглянуто нові зразки озброєння, розроблені в Україні. Наведено результати Delphi-аналізу кластерів ОПК України, необхідних для асиметричного стримування зовнішньої агресії на часовому горизонті до 2030 року. Визначено шляхи забезпечення Збройних Сил України основними видами озброєння та військової техніки. Проведені дослідження дозволили визначити, що росія, будучи державою з геополітичними амбіціями, завжди буде становити загрозу для України, тому національна безпека нашої держави повинна будуватися з урахуванням військової та економічної потужності країни-агресора. Отже, Україна має увійти принаймні в один військово-економічний союз з іншими країнами Європи та світу. Крім того, Україна повинна мати потужний багатогалузевий оборонно-промисловий комплекс, який вироблятиме власне конкурентоспроможне озброєння та військову техніку як самостійно, так і спільно з іншими країнами Європи та світу або за ліцензіями іноземних виробників. Збройні Сили України повинні мати таку структуру видів і родів військ, яка б дозволяла протистояти загрозам з боку збройних сил росії або асиметричним видам озброєння та військової техніки, що дозволило б вести війну 2-го, 3-го та 6-го поколінь.

Мета дослідження - визначити вплив емоційного інтелекту працівника та пов'язаного з роботою навантаження на тривогу та депресію. Для збору даних було проведено особисте анкетування 210 медичних працівників, які погодилися заповнити необхідну інформацію. Опитування проводилось методом простої вибірки. Згідно з результатами: на змінну "тривога/депресія" (HAD) позитивно вплинула змінна "навантаження", пов'язана з роботою; на змінну HAD негативно вплинув емоційний інтелект; коли HAD (залежна змінна) і дві інші змінні (незалежні) були піддані поетапному множинному регресійному аналізу, 45 % дисперсії у змінній HAD було пояснено емоційним інтелектом і змінними, пов'язаними з роботою. Дослідження обмежувалося 210 людьми, які є робітниками закладів охорони здоров'я, що працюють у регіоні Стамбула.

На основі методів угруповань і класифікації умовно систематизовано підходи до трактування транспортної та логістичної інфраструктури, які запропоновано різними науковими школами. Запропоновано авторський підхід до визначення змісту термінів "транспортна інфраструктура" і "логістична інфраструктура". Виявлено фінансові, економічні, соціальні та інформаційні чинники впливу на рівень інвестиційної привабливості транспортно-логістичних підприємств. Обгрунтовано підхід до оцінювання ефективності інноваційної діяльності у транспортній сфері, використання якого дозволить дослідити сучасний стан процесів державного регулювання, системи підтримки прийняття рішень і цілепокладання, інституційного забезпечення. Запропоновано організаційну модель національного інноваційного транспортного хабу та підхід до оцінювання його функціонування. Надано пропозиції щодо діагностики інвестиційної привабливості об'єктів транспортної інфраструктури, відбору пріоритетних проєктів для державного фінансування, формування моделей публічно-приватного партнерства для інноваційного розвитку транспортної інфраструктури. Розроблено інвестиційну стратегію, основні положення якої мають базуватися на підставі сформованої інвестиційної політики підприємств у сфері транспорту та логістики. Доведено актуальність проблеми модернізації транспортно-логістичної інфраструктури у контексті сталого розвитку та відновлення національної економіки України на сучасному етапі. Встановлено ключові вектори модернізації транспортно-логістичної інфраструктури, до яких віднесено зелену трансформацію (декарбонізація, впровадження механізму зеленої логістики і зеленого інвестування як нетрадиційного джерела фінансового забезпечення реалізації інфраструктурних проєктів), інноваційні технології, публічно-приватне партнерство, кластеризацію, діджиталізацію (цифрова логістика, цифрові транспортні технології).