Ключ. слова: Ligularia sibirica, Carpathians, population, threatened species, conservation
Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*81

Рубрики:

Asterales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.926.11 Cra*882(4УКР-4ЗАК)

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*805.6(4УКР3)

Рубрики:

Asterales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.927.22*88(4УКР3)

Рубрики:

Asterales

Шифр НБУВ: Ж22024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати обстежень оселищ рідкісних видів рослин у Мармароських горах (Українські Карпати) й описано їх точне розташування та популяційні параметри. У результаті аналізу попередніх літературних і гербарних матеріалів встановлено деякі просторово-часові закономірності їх поширення, зокрема особливості оселищ і динаміки популяцій, що уможливило визначення їх природоохоронного статусу. Виявлено численні факти регресування чи зникнення, а також приклади позитивної динаміки популяцій досліджених видів. Холодостійкі види (Cerastium cerastoides, Primula minima, Veronica bellidioides) виявилися вразливими до кліматичних змін, зокрема на нижній межі їх поширення. Іншим фактором впливу є послаблення випасання, що спричинило сукцесію рослинності і, як наслідок, витіснення деяких низькоконкурентних рідкісних рослин (Genista tinctoria subsp. oligosperma, Koeleria macrantha subsp. transsilvanica) чагарничками або дернинними злаками. Натомість, інша група рідкісних видів (Heracleum sphondylium subsp. transsilvanicum, Gentiana punctata, Jovibarba globifera subsp. preissiana, Veronica fruticans) позитивно реагує на зменшення антропогенного впливу.

Проаналізовано наявні історичні дані про поширення Luzula spicata в Українських Карпатах, наведені в публікаціях і гербарних зразках. Цей аркто-альпійський вид раніше траплявся на найбільших висотах у трьох гірських масивах: Чорногорі, Мармароських і Чивчинських горах. Він був приурочений до пісковикових чи конгломератових скель з кислою реакцією, розташованих на гірських вершинах чи хребтах, де температурний режим є найнижчим. Недавнє ретельне обстеження усіх восьми раніше задокументованих локалітетів надало змогу підтвердити наявність L. spicata лише в одному оселищі, а саме біля вершини г. Піп Іван у Чорногорі (1990 м н.р.м.), де збереглася його мала популяція. Очевидно, вид зник на решті території Українських Карпат. Подано карту теперішнього і зниклих локалітетів, а також ілюстрацію недавно зібраного гербарного зразка. Luzula spicata - один з найбільш кріофільних видів карпатської флори, а його локалітети в Україні приурочені до нижньої межі висотної амплітуди виду. Тому його регресування й вимирання пов'язані з кліматичними змінами, що було відзначено й в інших гірських системах Європи. Аналіз давніх даних свідчить, що цей вид найімовірніше зазнавав поступового відмирання ще з часу закінчення так званого малого льодовикового періоду (100 - 150 років тому), після якого розвивалося потепління. Luzula spicata - це низькоконкурентний вид, приурочений до наскельних оселищ з нещільною рослинністю. Він вразливий як до безпосереднього впливу потепління, так і до витіснення конкурентоспроможнішими злаково-осоковими чи чагарничковими видами, що проникають до альпійських оселищ у процесі кліматогенної сукцесії. Оскільки L. spicata перебуває на межі зникнення, її слід внести до наступного видання "Червоної книги України" як критично загрожений (CR) вид.