Встановлено, що кінетика неізотермічної кристалізації чистих поліетиленів і композитів, наповнених каоліном, якісно описується рівнянням Колмогорова - Аврамі. Залежність температури початку кристалізації від швидкості охолодження описується моделлю вторинної нуклеації. Одержані результати вказують на значні зміни в локальній рухливості розтопу безпосередньо біля поверхні частинок наповнювача з необробленою поверхнею для поліетилену, одержаного способом лиття. Ці зміни значно менші для всіх зразків, що містять зв'язувальний агент.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л712.61

Рубрики:

Полімери ненасичених кислот. Акрилопласти

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено зразки фериту вісмуту, одержані авторами за допомогою золь-гель технології. Для встановлення морфології одержаних зразків застосовувалися методи скануючої електронної мікроскопії та енергодисперсійної спектроскопії. Вивчалися дані з рентгеноструктурного аналізу та термодинамічні властивості зразків фериту вісмуту. Було показано, що зразки, відпалені за різних температур, мають зернисту структуру з розмірами гранул від 20 до 100 нм. Однак у масштабі понад 200 нм усі зразки морфологічно не відрізняються. Дослідження дифракції рентгенівських променів виявило кристалічність фериту вісмуту на рівні масштабу менше одного нанометра. Розміри нанокристаліків фериту вісмуту та загальна структурна неоднорідність зменшуються зі збільшенням температури відпалу. Термодинамічний аналіз виявив значне зменшення теплоємності, ентальпії, ентропії та модуля енергії Гіббса досліджуваних зразків із підвищенням температури відпалу. Це свідчить про поліпшення структури за рахунок зменшення тепловтрат на структурні дефекти. Встановлено пряму кореляцію між рівнем розсіювання рентгенівських променів на досліджуваних зразках та термодинамічними властивостями феритів вісмуту. Є підстави вважати, що, вибравши відповідну температуру відпалу, можна регулювати нанокристалічність і, отже, інші фізичні властивості фериту вісмуту.

Розвиток патентної та інноваційної діяльності неможливий без потужної наукової бази. Саме тому науковий потенціал держави є одним з основних факторів, що відображає рівень як економічного, так і технічного рівня її розвитку. На жаль, в Україні рівень патентно-інноваційної діяльності є низьким, незважаючи на потужний науко вий потенціал. Ефективність інновацій, тенденції патентування нанотехнологій та рівень розвитку нанотехнологій в Україні головним чином визначаються кваліфікацією українських науковців. Тому проблеми збереження наукового потеціалу України та запобігання його відтоку за кордон є одними з найактуальніших на сьогодні. Мета роботи - визначити роль наукових досліджень в економіці України та світу, рівень публікацій українських авторів, ефективність, патентний обіг та перспективи інновацій в Україні; охарактеризувати світовий ринок нанотехнологій та рівень розвитку нанотехнологій в Україні та надати прогноз інноваційного розвитку в державі та світі. Використано статистичні дані наукового потенціалу України, кількості науково-дослідних робіт в Україні, матеріали щодо кількісного та якісного рівня наукових публікацій український авторів, патентного обігу, ефективності інновацій в Україні за період 2010 - 2017 рр. для прогнозування інноваційного розвитку в Україні та світі на найближчі десятиліття. Зроблено оцінку наукового потенціалу України, сьогоднішнього рівня нанотехнологій, інновацій та тенденцій їхнього подальшого розвитку. Сформовано прогноз інноваційного розвитку в Україні та світі до 2030 року. Висновки: Україна має потужний науковий потенціал, але рівень патентної та інноваційної активності в Україні низький. На фоні інтеграції українських науковців у світову спільноту спостерігається значне збільшення кількості спільних наукових публікацій українських науковців із закордонними колегами.