Індекс рубрикатора НБУВ: Г274.4 + Г215.6

Рубрики:

Сполуки елементів підгрупи титану

Мас-спектроскопія органічних сполук

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*550*723-64 + Е60*725.381.32

Рубрики:

Загальна біологія

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.112 + Р281с

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7-29

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р620.426.3

Рубрики:

Хвороба Паркінсона

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Нещодавно авторами запропоновано модель "напівінтеркаляції" монометинових ціанінових барвників у подвійну спіраль нуклеїнових кислот. Бензтіазоловий гетероцикл "класично" інтеркалює, розташовуючись між комплементарними парами основ, тоді як другий гетероцикл просторово фіксується в борозні нуклеїнової кислоти. Автори вважають, що гетероцикл з високою основністю розміщується в нуклеофільнішій борозні, у той час як гетероцикл з меншою основністю вклинюється в менш електрофільний міжосновний простір. Метою представлених досліджень було визначення можливого способу фіксації другого гетероциклу в борозні нуклеїнової кислоти. Синтезовано і вивчено низку структуроподібних ціанінових барвників з різним розподілом електронної густини. Цілком певно, що зв'язування другого гетероциклу з високою основністю зумовлюється просторовою фіксацією та його електростатичною взаємодією з фосфатними групами нуклеїнової кислоти. Монометиновий піридинієвий барвник (Cyan 40; 4-[(1-метилбензотіазоліліден-2)метил]-1,2,6-триметил піридиніум тозилат) взаємодіяв з нативною ДНК та РНК зі значним зростанням інтенсивності флюоресценції. Він, очевидно, є перспективним для розробки нових ціанінових барвників, що зв'язуються з нуклеїновими кислотами.

Мета роботи - вивчення агрегатів альфа-синуклеїну (ASN) різного структурового походження, а саме - амілоїдних фібрил і сферичних олігомерів у порівнянні з нашивним білком. Застосовано методи: MALDI-TOF мас-спектрометрію та атомно-силову мікроскопію (AFM). Мас-спектри нативного та фібрилярного ASN мають подібний характер - для них характерні інтенсивний пік молекулярного іона білка, піки низькомолекулярних асоціатов та досить незначний вміст продуктів фрагментації білка. У той же час у спектрі олігомерних агрегатів спостерігаються висока концентрація продуктів фрагментації білка, низька інтенсивність молекулярного іона та відсутність піків самоасоціатів. Висновки: різницю між спектрами фибрилярного та олігомерного ASN можна пояснити як наявністю у зразках "залишкового" ASN і продуктів деградації білка, так і різними структурово залежними механізмами руйнування цих 2-х видів агрегатів у разі лазерної десорбції/іонізації. MALDI-TOF мас-спектрометрію можна запропонувати як метод вивчення агрегації та аналізу високомолекулярних агрегатів ASN. Також представляє інтерес визначення ефективності цього методу для дослідження агрегатів різних амілоїдогенних білків.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р627.7-29

Рубрики:

Хвороби головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Патологічна агрегація білків у бета-складчасті фібрилярні структури пов'язана з великою групою важких захворювань, серед яких - нейродегенеративні розлади. У зв'язку з цим актуальною є розробка аналітичних інструментів, зокрема, флуоресцентних зондів, що надають змогу детектувати амілоїдні фібрили. Мета роботи - дизайн амілоїд-чутливих стирилпіридинових флуоресцентних барвників. У роботі застосовано метод QSAR для передбачення чутливості барвників до амілоїдних фібрил, хімічних синтез, спектральні дослідження. Із віртуальної бази на 1500 стирилціанінів були обрані 9 структур із найвищою передбаченою ефективністю. Обрані сполуки були синтезовані, їх спектрально-люмінесцентні властивості було вивчено за присутності амілоїдогенного білка інсуліну. Ці барвники мають низьку власну флуоресценцію та низьку чутливість до мономерного інсуліну. а присутності фібрилярного інсуліну вони можуть збільшувати інтенсивність флуоресценції до десятків разів залежно від природи кінцевого замісника в молекулі барвника. Барвник із 4-метилпіридиновим замісником має найвищу флуоресцентну відповідь (до 23 разів) і широкий діапазон детекції амілоїдних фібрил (1 - 40 мкг / мл). Висновки: (4-(4-диалкіламіностирил)-піридинові барвники з циклічними аліфатичними кінцевими замісниками демонструють перспективні властивості як флуоресцентні зонди для детекції амілоїдних фібрил. Регресійна модель показала хорошу точність передбачення для більшості барвників, виключенням є стирилціаніни, що містять піперазиніловий та інші ароматичні замісники.

Мета роботи - питання управління космічним сміттям. Мета наукового дослідження - оцінка методів захисту від впливу космічного сміття на Землю. Наземні вимірювання, космічні вимірювання, аналіз стратегій захисту. Передбачається дві захисні стратегії: захист (захист космічного сміття як для пілотованих, так і безпілотних космічних апаратів, може бути досить ефективним проти дрібних частинок. Захист від частинок розміром 0,1 - 1 см може бути досягнутий за допомогою захисних конструкцій космічних апаратів) та запобігання зіткнення, що є можливим завдяки зменшенню кількості нового сміття і, у довгостроковій перспективі, видалення існуючого сміття. Для поліпшення космічного середовища нам потрібно розробити комплексний підхід, який, в першу чергу, повинен включати: зменшення утворення сміття; видалення існуючого сміття.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е0*725.112в760.72

Рубрики:

Загальна біологія

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - синтез і характеризація серії N-алкільних функціоналізованих бензтіазол стирилціанінових барвників як потенційних фотостабільних зондів для детекції нуклеїнових кислот (НК). Під час проведення дослідження було застосовано синтез, спектроскопію поглинання і флуоресценції, опромінення барвників видимим світлом, конфокальну мікроскопію. Барвники, що мають слабку флюоресценцію у вільному стані, підвищують інтенсивність емісію у разі зв'язування з ДНК до 83 разів; найбільше підвищення спостерігалось для барвників з позитивно зарядженими N-алкільними замісниками - Sbt1 и Sbt3. Барвники Sbt1 и Sbt3 виявились найменш фотостабільними у вільному стані, але додавання ДНК значно підвищило їх фотостабільність. Барвники з незарядженими та негативно зарядженими N-алкільними замісниками є більш фотостабільними у незв'язаному стані, і присутність ДНК значно не впливає на їх фотостабільність (зокрема завдяки слабкій взаємодії з ДНК барвників з негативно зарядженим замісником). За фарбування мезенхімальних ставбурових клітин, Sbt1 яскраво забарвлював цитоплазму та компоненти ядра (можливо, ядерця), так що імовірно він фарбує цитоплазматичну РНК та кластери РНК у ядрі. Висновки: варіація хімічної природи N-алкільних замісників є способом створення стирилціанінових барвників з різною фотостабільністю. Функціоналізовані стирилціанінові барвники є перспективними як легкі в застосуванні флуоресцентні зонди для детекції нуклеїнових кислот у розчині та візуалізації РНК-містких об'єктів у мікроскопії.

The analysis of environmental issues raised by the excessive artificial illumination in the selected areas of the central districts of Kyiv was conducted. The level of light pollution was measured using photometric equipment and compared to the levels of natural illumination. The instrumental measurements were amended with visual observation of sky glow levels and subjective perception of sunset timing. Based on the obtained results the possible health effects for the residents of affected districts were considered.