Боротьба з онкологічними хворобами є однією з актуальних задач сучасної фармації. Одним з основних стандартів лікування є хірургічне втручання для видалення новоутворення з подальшим застосуванням хіміотерапевтичних засобів для супресії повторних проявів хвороби. Одним зі шляхів зниження токсичності цитостатиків є включення їх у ліпосоми - наночастки, які складаються з ліпідного бішару, що оточує внутрішню порожнину з водним середовищем всередині. Оксаліплатин - платиновмісний хіміотерапевтичний агент третього покоління, який використовують як в монотерапії, так і в комбінації з іншими лікарськими засобами. Початок роботи у процесі створення ліпосомальних препаратів пов'язаний із вивченням складу ліпідної мембрани. Мета роботи - вивчення впливу заряду ліпідної мембрани у процесі створення ліпосом із оксаліплатином. Для створення ліпосом із окаліплатином апробовано 4 типи мембран із різним зарядом поверхні. Ліпосоми одержано за допомогою методу ліпідної плівки з подальшою гомогенізацією методом високого тиску. Порівняння провкдено за ступенем інкапсуляції. Найбільший ступінь інкапсуляції визначено у негативно заряджених ліпосом із ліпідною мембраною, модифікованою дипальмітоїлфосфатидилгліцерином.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 іринотекан + Л668.11

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Хіміотерапевтичні засоби

Шифр НБУВ: Ж14678 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Створення нанобіотехнологічних препаратів є одним з перспективних напрямів сучасної фармації, оскільки надає змогу створювати продукти якісно нового рівня. Стратегія "Quality by Design" передбачає системний підхід до фармацевтичної розробки, що грунтується на розумінні особливостей продукту і процесу його отримання, підтверджених надійними науковими даними. Здійснено фармацевтичну розробку ліпосомних лікарських препаратів. На основі власного досвіду, а також даних літератури з розробки ліпосомних лікарських форм визначено основні компоненти, що входять до їх складу, і встановлено вплив кожного з них на показники якості ліпосом. Розглянуто роль окремих ліпідів мембрани наночастинок, їх взаємодію, що визначає стабільність як у процесі технології, так і під час зберігання готового препарату. Описано переваги і недоліки введення холестеролу до складу ліпосом з гідрофільними та гідрофобними активними фармацевтичними інгредієнтами. Обговорено роль кріопротекторів і буферних систем у забезпеченні стабільності нанопрепарату.

Сказ - неврологічне захворювання вірусного походження, що призводить до летальних наслідків. Вірус сказу є РНК-вірусом, який, проникаючи у центральну нервову систему, спричиняє дисфункцію нейронів. Своєчасна вакцинація надає змогу запобігти розвитку захворювання. Мета роботи - здійснити імунобіотехнологічні дослідження, спрямовані на створення антирабічних вакцин. Розглянуто історію створення таких вакцин - від перших інактивованих, одержаних з нервової тканини, до вирощуваня вірусу на культурах клітин тварин. Наведено дані про наявні на ринку антирабічні вакцини: їх склад, використовувані штами вірусу сказу, культури клітин, способи інактивації та очищення вірусу. Описано технологію одержання антирабічної вакцини на основі штаму вірусу Pitman Moore і культури клітин курячих фібробластів. Розглянуто переваги різних видів вакцин: живих атенуйованих, пептидних, ліпосомальних, РНК-вакцин, вакцин, одержаних на основі вірусних векторів, трансгенних рослин і методів зворотної генетики. Висновки: розвиток біотехнології, імунології та вірусології надає змогу постійно вдосконалювати вакцинні препарати, зокрема й проти сказу, підвищуючи їх ефективність і безпеку.

Ліпосомальні системи доставки ліків є прикладом застосування нанопрепаратів у медичній практиці. Інкапсуляція активних фармацевтичних інгредієнтів у ліпосомальні наночастинки надає змогу збільшити їх біодоступність і ефективність. Роботу присвячено аналізу ліпідного складу розроблених в Україні ліпосомальних препаратів, його впливу на вибір технології одержання та контрольних параметрів. Розглянуто ліпідний склад ліпосомальних препаратів, розроблених в Україна за останні роки. Проаналізовано переваги та недоліки природного фосфатидилхоліну як основного мембраноутворюючого ліпіду. Наведено дані щодо впливу аніонних фосфоліпідів та холестерину у складі ліпосомальної мембрани на стабільність ліпосомальних наночастинок та ступінь інкапсуляції активного фармацевтичного інгредієнту. Розглянуто основні технологічні етапи одержання ліпосом з гідрофільними та гідрофобними активними фармацевтичними інгредієнтами. Визначено основні групи показників якості ліпосомальних лікарських форм. Висновки: ліпідна композиція визначає структуру та фізико-хімічні властивості ліпідної мембрани, механізм та ступінь інкапсуляції активного фармацевтичного інгредієнту, що суттєво впливає на фармакологічну ефективність ліпосомальних систем доставки ліків.