Purpose. The main parameters of soil rippers are determined provided that the cutting force and the coefficient of energy intensity of soil ripping will have minimum values. To ensure the minimum energy intensity of soil ripping, argumentation of parameters of working bodies should be carried out with taking into account the critical depth of soil ripping, because ripping of soil on the critical depth provides the lowest energy intensity. Therefore, there is necessity to determine the force of blockaded cutting and coefficient of energy intensity of soil ripping on the critical depth. Methodology. Mathematical modeling of processes of cutting and ripping of soil. Results. To determine the force of blocked cutting of soil on the critical depth, we accept that the soil is homogeneous isotropic medium that is characterized by hooking, internal and external friction, strength and humidity. In accordance with the scheme of interaction of soil with working body (after the projection of all the forces on the horizontal ax), we obtain the equilibria equation from which we determine the force of blocked cutting of soil on the critical depth, and take into account fact that cutting width of working body varies with depth of soil ripping and the cutting angle to supply ripping of soil on the critical depth. When division of force of blocked cutting of soil to cross-sectional area of ripped soil we get coefficient of energy intensity of soil ripping on the critical depth. Findings. From the mathematical model for determine the force of blocked cutting and coefficient of energy intensity of soil ripping was justified the width and cutting angle of working bodies of rippers that operate on the critical depth. Originality. Scientific novelty lies in getting the analytical dependence for determination of force of blocked cutting and coefficient of energy intensity of soil ripping on the critical depth based on the depth of cutting, and the physical properties of soil. Practical value. It lies in the establishing of the optimal cutting angles and width of working bodies of rippers, that working at the blocked cutting on the critical depth, depending on the depth of soil ripping, and the physical properties of soil.

В основі визначення сил опору заглибленню в грунт кільцевого наконечника покладено уявлення про зміну пружного стану грунту у разі його ущільнення, який визначається компресійним модулем деформації грунту. Цей показник пов'язує всі фізико-механічні властивості (ФМВ) кожного з типів грунтів, та надає можливість встановити закони нормального тиску опору грунту на поверхні конусної та циліндричної частині робочого органу. Запропоновані теоретичні моделі процесів, які протікають під час заглиблення в грунт кільцевого наконечника, надали можливість встановити для кожного з випадків виконання робіт вплив його параметрів залежно від ФМВ грунту на сили його опору. Встановлено, що максимальна довжина кільцевого наконечника визначається з умови руху (незабиваємості) грунту, яка наприклад за діаметра циліндра 28 мм складає 0,87, 1,04 і 1,16 м відповідно для твердого супіску, напівтвердого суглинку та тугопластичної глини. Можна констатувати, що збільшення внутрішнього діаметра в 2 рази призводить до збільшення довжини грунтового керну в 1,75 разу. Визначено, що двоконусний наконечник не сприяє пропусканню грунту крізь себе, є причиною його забивання та утворення грунтових ядер ущільнення на фронтальних площинах, що призводить до збільшення опору переміщенню. Тому для протискування труб, щоб не було забиваємості грунтом, наконечник потрібно виконувати з одним зовнішнім конусом. Отримані результати можна використовувати під час обгрунтування раціональних параметрів робочого обладнання при утворюванні горизонтальної свердловини в різних типах грунтів.

Наведено результати наукових досліджень щодо підвищення продуктивності створення траншей для прокладання інженерних комунікацій за рахунок використання нових менш енергоємних технологій розробки грунту робочим обладнанням багатоскребкових екскаваторів. В основі запропонованого методу визначення ефективних режимів роботи екскаваторів при копанні траншеї покладено уявлення про різання грунту різцями на рівні критичної глибині, яка гарантує споживання мінімальної питомої енергії та максимальну продуктивність машини. Це стає можливим, якщо робота таких різців буде забезпечена абсолютними значеннями та співвідношенням швидкостей різання та подачі робочого органа в забій. Для визначення ефективних режимів скребкових екскаваторів і розмірів його крайніх бокових різців встановлено умови його ефективного розвантаження та визначено закономірності зміни шляху переміщення грунту по поверхні розвантажувальних скребків від часу розвантаження. З цією ж ціллю визначено залежності швидкості блокованого різання від ширини траншеї та встановлено технічну продуктивність екскаватора на підставі визначення виносної здатності грунту однією групою різців. Установлено, що час розвантаження грунту зі скребків практично не залежить від їх кутової швидкості в межах її зміни в зоні розвантаження. На цій підставі визначено максимальну кутову швидкість скребків. Визначено показники пов'язані з шириною крайніх бокових різців, що здійснюють асиметричне блоковане різання, розміри яких встановлено розрахунками. Отримані ефективні режими роботи скребкових траншейних екскаваторів і розміри їх крайніх бічних різців надають можливість розробити практичні рекомендації щодо вдосконалення робочого обладнання екскаваторів даного типу.

У процесі безтраншейного прокладання інженерних комунікацій у грунті широке застосування у формуванні свердловини отримав метод статичного проколу. Силові установки, які його реалізують, мають малі габарити, що робить їх ефективнішими в прокладанні розподільних інженерних мереж у стислих міських умовах. Головними недоліками методу є низька точність траєкторії та значне напруження в грунті після його ущільнення, яке може спричинити руйнування прилеглих підземних об'єктів. Перший недолік вирішується керуванням траєкторії руху грунтопроколюючого робочого органу. Для вирішення другого питання треба знати та враховувати специфіку формування комунікаційних порожнин у грунті асиметричним наконечником, який для цього використовується. Мета роботи - встановлення закономірності процесу проколу грунту грунтопроколюючим робочим органом засиметричним наконечникому вигляді зрізаної під кутом циліндра. Прийняті в роботі підходи до вирішення поставленої мети базуються на уявленнях теорій глибокого різання грунту, наукових основ механіки грунтів, їх нормативних фізико-механічних властивостей та закону збереження маси грунту до його ущільнення та після. Отримані розрахункові залежності для визначення розміру руйнівної зони від пружно-пластичної деформації грунту в процесі його проколювання асиметричним наконечником із лобовою поверхнею у вигляді скошеного циліндрата тиску деформованого грунту на підземні об'єкти. Установлено, що максимальний розмір зони руйнування та його тиску на підземні об'єкти будуть виникати в твердому супіску. Якщо діаметр наконечника 0,3 м, їх величини можуть досягати 5м та 0,245 Мпа відповідно. Отримані закономірності проколу грунту робочим органом з асиметричним наконечником у вигляді скошеного циліндра надали змогу отримати уявлення про вплив його деформованого стану на прилеглі комунікації залежно від геометричних параметрів наконечника та фізико-механічних властивостей грунтів, у яких він відбувається. Отримані результати можуть бути рекомендовані впроєктуванні та визначенні технологічних можливостей установок для статичного проколу грунту.

The presence of analytical dependencies describing the process of static soil puncture by a working body with a conical asymmetric tip is necessary to create installations with the ability to control the trajectory of the soil puncture. The paper considers the features of the process of interaction of an asymmetric conical tip with the ground. Analytical relationships were obtained to determine its reactions during a static puncture, the deviation of the head trajectory from a straight line, to determine the size of the soil compaction zone and the magnitude of the destructive force that acts on adjacent communications and other underground objects. It was found that with an increase in the value of the displacement of the top of the cone, for example, from its axis from 0,02 m to 0,08 m with a borehole diameter of 0,2 m, the value of soil resistance increases almost four times. The greatest resistance is achieved when piercing a hard sandy sand. It was found that with an increase in the displacement of the tip of the tip cone, the deviation of the trajectory increases. The piercing head achieves the greatest deviation from the straight trajectory of movement with a sharper cone and a greater asymmetric deviation of its top, and, for example, in hard sandy loam can be up to 0,17 m with a span of 10 m. It was found that the size of the soil destruction zone will be almost 1,8 times larger than the tip in the form of a symmetrical cone and reaches from 8 to 12 borehole diameters, depending on the type of soil. The maximum pressure on adjacent objects can reach from 0,06 MPa in hard-plastic clay to 0,09 MPa in hard sandy loam. The calculated dependences obtained for determining the power and technological parameters depending on the geometric dimensions of the asymmetric tip of the working body can be used to create installations with a controlled static puncture for use in the most common soil conditions.

Актуальність: глобалізаційні процеси у економічних відносинах, організації освіти та суспільного життя країн світу, інтеграція державного та приватного сектору економіки у сфері професійної (професійно-технічної) освіти (П(ПТ)О) та зайнятості, актуалізують необхідність аналізу європейського досвіду зі створення програм державно-приватного партнерства (ДПП) у галузі освіти. Постійне обговорення питання розвитку ДПП у країнах Європи, актуалізація не лише позитивного досвіду, що є спільним для кількох держав, а й наявність дебатів щодо зміни ролі органів державної влади вказує на наявність певних регіональних протиріч та особливостей. Мета роботи - здійснити аналіз регіональних особливостей європейської системи ДПП у сфері П(ПТ)О та на цій основі виокремлення рекомендацій на загальнодержавному рівні. Методи: теоретичні (індукція, синтез, узагальнення); емпіричні (вивчення та аналіз нормативно-правових документів у сфері ДПП, професійної освіти, соціального захисту населення та ринку праці, програм ДПП із професійної підготовки кваліфікованих робітників, результатів діяльності закладів П(ПТ)О країн Європи. Встановлено, що загальними проблемами розвитку ДПП у країнах Європи є: узгодження прав та обов'язків державного та приватного сектору; запровадження чітких і прозорих механізмів регулювання фінансових витрат; формування алгоритмів виконання проєктів без затримки; наявність різних форм договорів ДПП та їх сумісність із правовою (національною, регіональною чи місцевою) базою. Значна частина населення бере участь у "програмах активного ринку праці" (ALMP), що підтримуються як з боку держави так й приватним сектором економіки. При розробці таких програм виникають певні суперечки та проблеми між державними та приватними партнерами, що пов'язані з розподілом прав та обов'язків, боротьбою за управлінням фінансовими ресурсами та відмовою від розвитку інфраструктури. Встановлено, що у процесі розвитку вітчизняної системи ДПП у сфері П(РТ)О варто: врахувати вимоги Європейського союзу до законодавства щодо ДПП; відповідно модернізувати положення Закону "Про професійну (професійно-технічну) освіту"; розробити алгоритми практичної підготовки фахівців на засадах ДПП.