Мета дослідження - розробка амперометричного біосенсора для визначення концентрацій холіну у водних зразках. Для створення біоселективного елемента біосенсора використовували холін оксидазу, що була іммобілізована ковалентною зшивкою глутаровим альдегідом з бичачим сироватковим альбуміном на поверхню амперометричного дискового платинового електроду. Проведено оптимізацію умов формування біоселективного елементу на поверхню перетворювача (концентрація ферменту і глутарового альдегіду та час іммобілізації). Біосенсор характеризується доброю відтворюваністю відгуків впродовж декількох годин безперервної роботи. Лінійний діапазон визначення субстрату знаходився в межах від 10 мкМ до 1000 мкМ, мінімальна межа визначення холіну - 1 - 3 мкМ, чутливість біосенсора 25 - 30 нА/мМ. Завдяки використанню додаткової напівпроникної мембрани з полі-m-фенілендіаміну (ПФД) було значно зменшено вплив інтерферентів на роботу біосенсора. Висновки: показано, що розроблений біосенсор добре підходить для визначення холіну у водних зразках.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5 + Л80-1с

Рубрики:

Технічне обладнання для біологічних досліджень

Харчові виробництва у цілому

Шифр НБУВ: Ж100178 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Актуальність роботи полягає в забезпеченні мінімальних додаткових апаратурних витрат при автоматизованому проектуванні легкотестованих цифрових пристроїв, представлених моделями кінцевих автоматів, що управляють, на мовах опису апаратури. Мета роботи - розробити процедури побудови моделей легкотестованих автоматів, що управляють, на мовах опису апаратури і оцінити апаратурні витрати для різних способів надання апаратурної надмірності в HDL-моделі автоматів. Внесення в HDL-моделі кінцевих автоматів, що управляють, представлених у формі автоматного шаблону, апаратурної надмірності (додаткових фрагментів HDL-коду), які забезпечують примусову установку автомата в довільний стан без використання синхронізуючих послідовностей. Для реалізації цього підходу застосований метод розширення таблиці переходів-виходів автомата, який забезпечує режим обходу усіх вершин графа переходів автомата (станів) в режимі діагностування. Моделювання розширених HDL-моделей автомата, що управляє, засобами Active-HDL підтвердило працездатність цього підходу. Синтез цих моделей інструментальними засобами автоматизованого проектування XILINX ISE підтвердив отримання тестопридатних структур і показав мінімальні апаратурні витрати для методу, пов'язаного з розширенням таблиці переходів-виходів, в порівнянні з організацією зсувного регістра в режимі Scan Path. Висновки: у роботі вирішено завдання автоматизованого проектування тестопридатних автоматів, що управляють, на основі застосування методів установки автоматів в заданий стан. Оптимальним з точки зору апаратурних витрат способом організації установки в довільний стан автоматів, що управляють, є розширення таблиці переходів-виходів, яке підвищує керованість станів автомата і призводить до перетворення структури їх HDL-моделей в легкотестовані. Наукова новизна роботи полягає у подальшому розвитку методів підвищення тестопридатності кінцевих автоматів за рахунок розширення вхідного алфавіту в HDL-моделях у формі автоматного шаблону, що дало можливість автоматизувати процес проектування легкотестованих автоматів з використанням мов опису апаратури. Практична цінність отриманих результатів полягає у розробці процедур внесення надлишковості і розширення вхідного алфавіту в HDL-моделях кінцевих автоматів у формі автоматного шаблону шляхом внесення додаткових умовних операторів у HDL-код, які забезпечують встановлення автомату у довільний стан. Розроблені процедури можуть бути застосовані при розробці додаткового програмного модуля САПР цифрових пристроїв, який буде в автоматизованому режимі формувати HDL-код легкотестованого кінцевого автомату.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х819(4УКР)12 + У9(4УКР)0-995

Рубрики:

Адміністративне право окремих країн

Економіка окремих країн і частин світу

Шифр НБУВ: ІВ226053 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сучасним драйвером економічного розвитку країни є креативна економіка, яка розглядається багатьма вченими як нова модель зростання. Україна не залишилась осторонь процесу формування креативної економіки. Відповідно до рейтингу Глобальної креативності Інституту Martin Prosperity, Україна посідала 45-те місце серед 139-ти країн світу. Аналіз змісту Глобального індексу надає можливість стверджувати, що саме високий рейтинг за Індексом талантів (24-та позиція) зумовив достатньо високий Глобальний індекс. Підсилювальними складовими високого Індексу талантів є кількість високоосвічених людей і частка творчих працівників. Достатньо високим є Індекс технологій (43-тя позиція). Щодо Індексу толерантності, то за ним Україна на 105-му місці. Розглянуті складові індексів надали можливість зробити висновок про наявні нереалізовані та потужні резерви креативності України. Важливою складовою формування креативної економіки України є креативні індустрії. Однак дослідження показали, що джерела формування креативного потенціалу є в галузях, які не відносять до креативних. Основою таких джерел є людський капітал. Актуальним є пошук інструментарію, який надасть можливість підвищити креативний потенціал будь-якої бізнесової структури незалежно від її галузевої належності. Однак як показали дослідження, ця проблема залишилась поза увагою науковців. Доведено, що таким інструментарієм є збалансована система показників. Мета роботи - аналіз збалансованої системи показників щодо їхньої відповідності вимогам креативної економіки та пошук джерел адаптації цієї системи до нових вимог. Система є не лише оціночною, а й слугує засобом стратегічного управління, оскільки надає можливість спрямувати стратегію розвитку організації у площину конкретних стратегічних завдань і показників. Перевагами системи є спроможність виявляти показники діяльності як для визначення основного напряму діяльності організації, так і для окремих підрозділів; використання зворотного зв'язку; доведення конкретних цілей до кожного конкретного виконавця; мотивація робітників підприємства залежно від результатів виконаного завдання; універсальність застосування системи. Аналіз сутності збалансованої системи показників надав можливість виявити джерела креативності щодо кожної з чотирьох складових системи (фінансова, оцінка клієнтів, ефективність бізнес-процесів, персонал). Пошук джерел адаптації системи здійснювався для ТОВ "БЕИКЕР ТІЛЛІ Україна". Компанія використовує збалансовану систему показників, де присутні її основні чотири складові, і не належить до креативних індустрій. У результаті аналізу діяльності компанії виявлено джерела підвищення креативного потенціалу та запропоновано методи їх реалізації.

Коренні зміни, які відбулись на прикінці минулого століття, сприяли виникненню креативної економіки. На відміну від попередніх економік, у яких основними виробничими факторами були виробничі потужності, земля та робоча сила, основою розвитку креативної економіки став креативний потенціал людини. Сучасний економічний стан України має перед собою багато викликів, яким потрібно протиставити дієздатні рішення. Окупація Криму обійшлась Україні в 3,6 % ВВП, а окуповані території Донбасу коштували ще 15 % ВВП і 25 % усієї промисловості України. Крім того, багато виробництв і фабрик в Україні є фізично та морально застарілими та потребують великих капітальних інвестицій. Зазначені проблеми, які, як показує досвід України, не вирішуються традиційними інструментами, змушують шукати нестандартні шляхи щодо їх вирішення. Саме такі підходи і пропонує креативна економіка. Для оцінки можливостей, які надає Україні розвиток національної креативної економіки, розглянуто позитивні ефекти креативної економіки, про які свідчить успішний досвід інших країн. Такими ефектами є формування креативного людського капіталу, зростання доходів населення, зростання толерантності, відродження депресивних регіонів. Однак реалізація цих позитивних ефектів є можливою за умов наявності в Україні складових креативної економіки. Дослідження українських науковців доводять, що в Україні наявні основні ознаки креативної економіки, а саме: креативні індустрії; креативний клас як основа творчого важеля розвитку креативної є структурною частиною національної інноваційної екосистеми. Однак для створення ефективної на період до 2030 р., стартапи економіки; молоді, креативні, амбітні підприємці - стартапери. Ключовим фактором розвитку креативної економіки є креативний людський капітал, суттєвою складовою якого є підприємці - інноватори, які для впровадження своїх ідей засновують стартапи. Аналізуючи різні визначення категорії "стартап", зроблено висновок, що найбільш прийнятним є те, яке відображає докорінну відмінність стартапів від інших видів бізнесу, а саме: стартап - це бізнес-структура, що заснована на революційних інноваціях, призначенням якої є вирішення конкретної проблеми шляхом представлення нового продукту чи послуги в умовах крайньої невизначеності. Врахування інноваційної сутності стартапів, їхнього впливу на створення та розвиток креативних індустрій і креативну економіку в цілому надав можливість зробити висновок, що стартапи є стратегічно важливою складовою розвитку креативної економіки. Дослідження показали, що український стартап - екосистема має непоганий потенціал для розвитку. Однак уряд України ще не приділяє належної уваги розвиткові екосистеми для успішного створення та функціонування вітчизняних стартапів. Лише останні декілька років Україна почала підтримувати інноваційну продукцію на державному рівні. Прикладами такої підтримки є створення Фонду підтримки винаходів Мінекономрозвитку та Українського фонду стартапів. Окрім цього, згідно зі стратегією розвитку сфери інноваційної діяльності екосистеми підтримки стартапів потрібна інтенсивна довгострокова робота. Навіть за умов великих інвестицій і бажання повторити успішні екосистеми Силіконової долини чи Нью-Йорка дуже важко, адже їхня інфраструктура формувалась понад 30 років.

Зміна економічної, технологічної, соціальної та демографічної ситуації за останні роки викликала низку нових явищ на всіх рівнях економічної діяльності. До них належать збільшення доступності інформації та швидкості обміну; зміни в структурі та характері споживання товарів і послуг; зростання швидкості змін в економіці та його дискретний характер; посилення конкуренції. Зараз компаніям недостатньо надавати якісні продукти та послуги для того, щоб бути успішними у своїй галузі, оскільки аналогів продукції та послуг на ринку з кожним роком стає все більше. Тому на перший план виходить створення унікальної продукції та прийняття ефективних неординарних креативних рішень. Аналіз досвіду найуспішніших компаній надав змогу виявити ключові фактори їхнього успіху. Це сприяння розвиткові креативних здібностей персоналу; створення високопродуктивного робочого середовища; залучення до роботи найталановитіших і найкреативніших менеджерів; забезпечення процесів, методів і фінансування для підтримки креативних ініціатив. Іншими словами, мова йде про формування та розвиток креативного персоналу. Для підтвердження наявності впливу креативності персоналу на підприємництво проаналізовано глобальні індекси креативності та підприємництва. Проведений аналіз надав можливість зробити висновок, що між креативністю та підприємництвом існує суттєвий зв'язок. Тож можна стверджувати, що креативність є важливою складовою для успішного підприємництва. А це означає, що чим креативнішою є фірма та її потенціал, тобто чим більше колектив здатний до креативного мислення та створення креативних ідей, чим більше інноваційних продуктів і послуг колектив може надати, тим більший буде успіх фірми. Проведені дослідження свідчать, що на українських підприємствах працюють люди, які мають великий інтелектуальний потенціал, які здатні генерувати креативні ідеї та перетворювати їх на інновації. Однак, існує низка причин, за яких працівники не можуть реалізувати цей потенціал і конвертувати креативні ідеї в інновації. Серед цих причин є й об'єктивні, і суб'єктивні. Об'єктивними причинами є відсутність коштів і слабкий механізм упровадження нових ідей у діяльність підприємств, низька зайнятість населення, відтік найбільш кваліфікованих кадрів за кордон. До суб'єктивних можна віднести такі причини: дотримання керівниками методів управління, які були сформовані в умовах командної економіки; слабка мотивація трудової поведінки; страх змінювати звичний спосіб роботи; небажання прикладати зусилля на додаткове навчання. Отже, питання формування та стимулювання розвитку креативного мислення персоналу вітчизняних підприємств та організацій є надзвичайно актуальним.