У високогір'ї Українських Карпат істотно збільшується площа, чисельність, щільність і життєвість популяцій деревних, чагарникових та чагарничкових видів, зокрема, Picea abies, Pinus mugo, Alnus viridis, Juniperus sibirica, Rhododendron myrtifolium, видів роду Vaccinium. Для низки видів різних життєвих форм (Vaccinium myrtillus, Centaurea mollis, Homogyne alpina, Helictotrichon versicolor, Potentilla aurea) притаманне цвітіння і визрівання плодів на дедалі більших висотних рівнях альпійського поясу. Це характерне у зв'язку з потеплінням і збільшенням тривалості вегетаційного періоду для тих видів, для яких еколого-кліматичний оптимум розташований у лісовому або субальпійському поясі, а умови альпійського поясу є екстремальними. Виявлено рідкісні й ендемічні види рослин, популяції яких прогресують, а саме: Loiseleuria procumbens, Senecio carpaticus, Heracleum carpaticum, Rhododendron myrtifolium та ін. Негативна динаміка притаманна високогірним альпійським і аркто-альпійським видам, зокрема, Oreochloa disticha, Rhodiola rosea, Carex curvula та ін. Описані процеси зумовлені в основному як демутаційними сукцесіями внаслідок припинення випасу, так і потеплінням клімату. Важливо встановити диференціацію впливу цих чинників на види і популяції. Найсильніше змінюються репродуктивні параметри особин і популяцій як найбільш чутливі до змін навколишнього середовища.

Надано інформацію щодо поширення та сучасного стану загрожених видів рослин європейського та світового червоного списків в Українських Карпатах: Achillea oxyloba (DC.) Schultz Bip. subsp. schurii (Schultz Bip.) Heimerl (A. schurii Sch. Bip.), Armeria pocutica Pawl., Heracleum carpaticum (Porc.) Porc., Larix decidua Miller subsp. polonica (Racib.) Domin (L. polonica Racib.), Pulmonaria filarszkyana Jav., Silene nutans L. subsp. dubia (Herbich) Zapal. (S. dubia Herbich), Silene zawadskii Herbich. Серед досліджених видів першочергової охорони потребують популяції Heracleum carpaticum, Silene zawadskii, Achillea schurii, Larix polonica. Значна частина вивчених популяцій мають критичну загальну або ефективну чисельність. Переважно цим зумовлені й ендогенні фактори загрози, зокрема демографічна та генетична стохастичності. Загроза для життєздатності популяцій посилюється чинниками антропогенного впливу - випасом, витоптуванням, а також безпосереднім зриванням або опосередкованим впливом через порушення цілісності компонентів екосистем і усталених взаємозв'язків між видами. Необхідною є дієва охорона екосистем, в яких сконцентровані місцезростання рідкісних видів, зокрема малих популяцій загрожених видів. Збереження багатьох з них можливе лише за умов охорони фітоценозів і біотопів як цілісних систем.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е522.2*80 + Е50*801.1-658.74-640.2

Рубрики:

Bryophyta Мохоподібні (бріофіти)

Шифр НБУВ: Ж100193 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Високогір'я Українських Карпат належить до територій із найвищою концентрацією раритетного видового та ценотичного різноманіття в Україні. Внаслідок трансформації високогірних екосистем (ВГЕС) під загрозою деградації та вимирання опинилася велика кількість популяцій та угруповань рідкісних видів. Кліматичні зміни. Початок ефективного росту та розвитку рослин в останні 20 років, у порівнянні з 80 - 90-ми роками минулого століття, пришвидшився на 2 - 3 тиж. Різкий сезонний розподіл кількості опадів призводить до порушення гідрологічного режиму високогірних водойм, негативно впливаючи на популяції планктонних ракоподібних і земноводних. Демутаційні сукцесії. Протягом перших 10 - 20 років демутації мають переважно позитивний вплив і спричиняють відновлення структури та віталітету популяцій більшості раритетних видів, проте демутації тривалістю 30 - 40 років часто зумовлюють їхню негативну динаміку. Заростання спричиняє спрощення просторової структури та фрагментацію, зменшення щільності популяцій рідкісних видів, випадання їх зі структури угруповань. Потрібно локально вводити традиційні антропогенні навантаження - випасання, викошування, а для збереження особливо рідкісних фітоценозів і популяцій - вирубування чагарників і дерев. Антропогенний вплив. Високе рекреаційне навантаження спричиняє дигресивні зміни численних угруповань, які розташовані вздовж туристичних шляхів на підходах до високогірних озер, хребтів, вершин тощо. Внаслідок стихійного відвідування заповідний режим зазнає систематичного порушення. Істотну загрозу становить збирання лікарських і декоративних видів рослин. Неконтрольоване збільшення потоку рекреантів за останні 3 - 5 років у високогір'ї призвело до набагато більших масштабів руйнувань високогірних гідроекосистем, ніж за попередні 3 - 4 десятиліття. Новітні види рекреаційної діяльності, до яких належать джипінг, квадроциклінг і мотокросинг спричиняють істотну деградацію ВГЕС. Заходи збереження. Збереження й відновлення популяцій та угруповань забезпечуються переважно за умови помірних навантажень або нетривалих втручань антропогенного характеру. Режим відвідування найбільш популярних об'єктів високогір'я потребує термінового нормативного врегулювання, а масові сходження необхідно заборонити.