Бази даних

Реферативна база даних - результати пошуку

Mozilla Firefox Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер
"Mozilla Firefox"

Вид пошуку
Сортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком видання
Формат представлення знайдених документів:
повнийстислий
 Знайдено в інших БД:Книжкові видання та компакт-диски (1)Журнали та продовжувані видання (1)
Пошуковий запит: (<.>A=Liakh V$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 7
Представлено документи з 1 до 7

      
Категорія:    
1.

Sorokin A. V. 
Plasmon enhancement of thiacyanine J-aggregates luminescence in polymer films = Плазмонне посилення люмінесценції тіаціанінових J-aгpeгaтiв у полімерних плівках / A. V. Sorokin, N. V. Pereverzev, V. M. Liakh, I. A. Borovoy, S. L. Yefimova // Functional Materials. - 2015. - 22, № 3. - С. 316-321. - Бібліогр.: 21 назв. - англ.

Досліджено формування J-aгpeгaтiв тіаціанінового барвника у шаруватих полімерних плівках. Цей процес призводить до розширення спектральних смуг J-агрeгатів внаслідок збільшення статичного безладу. Для посилення люмінесценції J-aгpeгaтiв використано ефект їх взаємодії з плазмонними резонансами срібних наночастинок. Показано, що можна одержати максимальне 4-кратне посилення тіаціанінових J-aгpeгaтiв у полімерних плівках на відстані 15 нм від срібних наночастинок.


Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.4-106 + В345

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
2.

Boichenko M. I. 
Civilizational and institutional aspects of national self-identification in Ukraine: philosophical-anthropological approach = Цивілізаційні та інституційні аспекти національної самоідентифікації в Україні: філософсько-антропологічний підхід / M. I. Boichenko, O. V. Yakovleva, V. V. Liakh // Антропол. виміри філос. дослідж. : зб. наук. пр. - 2018. - Вип. 14. - С. 50-61. - Бібліогр.: 58 назв. - англ.

Мета роботи - прояснення значущості соціальної самоідентифікації особистості як основи для цивілізаційного та інституційного пояснення національної самоідентифікації в Україні. Теоретичний базис. Виявлено, що при аналізі культурно-антропологічних засад національної самоідентичності одна одній протистоять дві основні концепції: концепція "східної" культурної та суспільної самоідентичності України, з якою корелюється метафора розколу між "Сходом" та "Заходом", та концепція "західної" проекції європейського майбутнього України, яка корелюється з метафорою мосту між "Сходом" та "Заходом". Ці концепції відображають опції особистого вибору шляху здобуття соціальної самоідентичності громадянами України. Концепція Дугласа Норта щодо держав "порядку відкритого доступу" та держав "порядку обмеженого доступу" може бути використана як основа для альтернативного, прагматичного підходу для вибору критеріїв національної самоідентичності. Наукова новизна. Національна самоідентифікація є результатом вибору особистістю своєї соціальної самоідентифікації: при цьому особистість враховує історію нації, етнічне розмаїття нації, її культурні та цивілізаційні характеристики. Філософсько-антропологічний підхід сприяє демістифікації підстав соціальної самоідентифікації, виявляючи вирішальну роль особистого вибору у формуванні нових інституційних засад національної самоідентичності. Узгодження соціальних інститутів України з інституціями Європейського Союзу та міжнародного співтовариства відкриває широкі можливості успішної інтеграції України до суспільств "порядку відкритого доступу". З'ясування ціннісних та символічних аспектів національної самоідентичності в Україні сприяє успішному функціонуванню цих інституцій. Багатомовність є адекватною відповіддю на глобальний виклик реконструкції національної самоідентичності України. Система освіти є ключовою сферою запровадження багатомовності. Висновки: розвиток, обгрунтування та систематизація культурних та інституційних критеріїв вибору найкращих шляхів зміцнення національної ідентичності в Україні є основною передумовою успішної самоідентифікації українських громадян у складному та постійно мінливому глобальному світі.


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж74194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
3.

Liakh V. V. 
J.-P. Sartre's humanism in the context of modern anthropological situation = Гуманізм Ж.-П. Сартра в контексті сучасної антропологічної ситуації / V. V. Liakh, M. I. Khylko // Антропол. виміри філос. дослідж. : зб. наук. пр. - 2019. - Вип. 16. - С. 116-132. - Бібліогр.: 16 назв. - англ.

Показано специфіку та евристичну цінність гуманізму французького екзистенціаліста Ж.-П. Сартра, представленого як в його ранніх творах, де превалювала ізоляціоністська позиція, так і враховуючи його еволюцію до різних типів колективної відповідальності та спроб побудувати універсальну мораль на основі онтологічної інтегральної людяності. Зважаючи на актуальність в сучасному світі теми пошуку людиною автентичного існування, автори аналізують концепцію гуманізму Сартра, яка залишається малодослідженою в українському філософському просторі, оскільки більшість його праць пізнього періоду творчості залишилися неперекладеними і невідомі українському загалу. Тобто виникає необхідність розглянути феномен людини та основні її характеристики, які, зрештою, визначають, який тип гуманізму заслуговує на подальшу підтримку і розвиток. Автори ставлять екзистенціалістський вимір людського буття, який є одним з найважливіших детермінантів людської поведінки та способів самовизначення людиною свого існування, в контекст загального розвитку гуманістичної традиції сучасної антропології. Обгрунтована теза, що позиція Сартра щодо гуманізму зумовлена специфікою розуміння ним автентичного існування людини як постійного самотрансцендування, здійснення людиною проєкту, що робить людину творцем цінностей. Відтак гуманізм Сартра можна зрозуміти лише в контексті цього самоконструювання й відповідальності людини за свій вибір. Авторами доведено, що хоча ця концепція в подальшому зазнала змін, основна інтенція Сартрівського підходу залишилася тією ж самою. Так, поєднавши екзистенціалізм і марксистське розуміння історичного процесу, Сартр все ж наголошує на тому, що первісна інтенціональність людського буття (проєкт або трансцендування) є визначальною у всіх подальших діях і вчинках, незважаючи на те, що реальна практика може демонструвати відхилення і навіть зворотній рух щодо людяності. Визначивши універсальність людського становища в світі як наявність певних апріорних обмежень, філософ доходить до визнання інтерсуб'єктивності, що дозволяє йому вийти на новий тип моралі, яка визначає як свою мету "інтегральну людяність" або "повноцінну людину". Тлумачення раннім Сартром гуманізму спиралося на уявлення про людину як такої, що перебуває в постійному трансцендуванні (виходу за межі), вона постійно конструює себе, вона зорієнтована на майбутнє (але це - чисте майбутнє, не заплановане і не визначене). В такому разі людина є творцем цінностей і їх законодавцем у цьому світі. Водночас, пізній Сартр наголошував на тому, що оскільки людина існує в соціумі, де, як правило, перебуває в стані відчуження, то неминуче постає питання, за яких умов та за допомогою яких засобів можливе відтворення й реалізація справді гуманістичного виміру. Позиція Сартра грунтується на тому, що існує первісна потреба людини в самореалізації, бути людяною.


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216 + Ю6*328.95

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж74194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
4.

Liakh V. V. 
J.-P. Sartre's humanism in the context of modern anthropological situation = Гуманізм Ж.-П. Сартра в контексті сучасної антропологічної ситуації / V. V. Liakh, M. I. Khylko // Антропол. виміри філос. дослідж. : зб. наук. пр. - 2019. - Вип. 16. - С. 116-132. - Бібліогр.: 16 назв. - англ.

Показано специфіку та евристичну цінність гуманізму французького екзистенціаліста Ж.-П. Сартра, представленого як в його ранніх творах, де превалювала ізоляціоністська позиція, так і враховуючи його еволюцію до різних типів колективної відповідальності та спроб побудувати універсальну мораль на основі онтологічної інтегральної людяності. Зважаючи на актуальність в сучасному світі теми пошуку людиною автентичного існування, автори аналізують концепцію гуманізму Сартра, яка залишається малодослідженою в українському філософському просторі, оскільки більшість його праць пізнього періоду творчості залишилися неперекладеними і невідомі українському загалу. Тобто виникає необхідність розглянути феномен людини та основні її характеристики, які, зрештою, визначають, який тип гуманізму заслуговує на подальшу підтримку і розвиток. Автори ставлять екзистенціалістський вимір людського буття, який є одним з найважливіших детермінантів людської поведінки та способів самовизначення людиною свого існування, в контекст загального розвитку гуманістичної традиції сучасної антропології. Обгрунтована теза, що позиція Сартра щодо гуманізму зумовлена специфікою розуміння ним автентичного існування людини як постійного самотрансцендування, здійснення людиною проєкту, що робить людину творцем цінностей. Відтак гуманізм Сартра можна зрозуміти лише в контексті цього самоконструювання й відповідальності людини за свій вибір. Авторами доведено, що хоча ця концепція в подальшому зазнала змін, основна інтенція Сартрівського підходу залишилася тією ж самою. Так, поєднавши екзистенціалізм і марксистське розуміння історичного процесу, Сартр все ж наголошує на тому, що первісна інтенціональність людського буття (проєкт або трансцендування) є визначальною у всіх подальших діях і вчинках, незважаючи на те, що реальна практика може демонструвати відхилення і навіть зворотній рух щодо людяності. Визначивши універсальність людського становища в світі як наявність певних апріорних обмежень, філософ доходить до визнання інтерсуб'єктивності, що дозволяє йому вийти на новий тип моралі, яка визначає як свою мету "інтегральну людяність" або "повноцінну людину". Тлумачення раннім Сартром гуманізму спиралося на уявлення про людину як такої, що перебуває в постійному трансцендуванні (виходу за межі), вона постійно конструює себе, вона зорієнтована на майбутнє (але це - чисте майбутнє, не заплановане і не визначене). В такому разі людина є творцем цінностей і їх законодавцем у цьому світі. Водночас, пізній Сартр наголошував на тому, що оскільки людина існує в соціумі, де, як правило, перебуває в стані відчуження, то неминуче постає питання, за яких умов та за допомогою яких засобів можливе відтворення й реалізація справді гуманістичного виміру. Позиція Сартра грунтується на тому, що існує первісна потреба людини в самореалізації, бути людяною.


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216 + Ю6*328.95

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж74194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
Категорія:    
5.

Liakh V. V. 
Philosophical analysis of a person's self-reflection in the context of internal dialogue (based on "the dispute of a man with his Ba") = Філософський аналіз саморефлексії людини в контексті її внутрішнього діалогу (на прикладі "розмови розчарованого зі своїм Ба") / V. V. Liakh, M. V. Lukashenko // Антропол. виміри філос. дослідж. : зб. наук. пр. - 2020. - Вип. 17. - С. 18-27. - Бібліогр.: 15 назв. - англ.

Дослідження спрямовано на осмислення саморефлексії крізь аналіз особливостей внутрішнього діалогу в давніх текстах (XXII - XXI ст. до н. е.) з метою вияву ознак міфологічного та філософського мислення людини. Теоретичним базисом роботи є розгляд саморефлексії людини в контексті її внутрішнього діалогу, крізь який проявляється власне людське буття, її суб'єктивно-творче осмислення світу. В цьому ментальному просторі відбувається творення нових смислів і поділення ними з іншими людьми, зокрема, в кризові періоди особистісного та соціального життя. Відтак давньоєгипетське бачення природи людини, її свідомостей і діалогічності Я розглядається крізь призму сучасних філософських концепцій і як підгрунтя виникнення власне філософського світогляду. Аналіз із позиції філософської антропології тексту "Розмова розчарованого зі своїм Ба" засвідчив можливість розглянути його не лише в контексті внутрішнього діалогу, а і як підтверджений внутрішній діалог, що проявляється у зовнішньому мовленні. Зіставляючи міфічне мислення людини в її єдності з іншими та філософське мислення діалогічного Я, зроблено висновок, що слід розрізняти внутрішні діалоги з самим собою та інтроектами інших людей, які можуть бути або Двійником, або Співрозмовником. Виявлено, що внутрішні діалоги вже в давні часи виконували важливу роль як у структуруванні соціального хаосу, так і в подоланні особистісних кризових станів (від екзистенційних до клінічних станів зміненої свідомості). Саме з такої саморефлексії виростає філософія як певний дискурс і новий тип мислення. Проведений аналіз тексту "Розмови розчарованого зі своїм Ба" свідчить про появу філософського дискурсу в XXII - XXI ст. до н. е., на підставі чого можна зробити висновок про більш ранній, у порівнянні з визначеним К. Ясперсом, перехід людства від когнітивної революції до нової фази розвитку.


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216

Рубрики:

Шифр НБУВ: Ж74194 Пошук видання у каталогах НБУВ 

      
6.

Havrylenko K. V. 
Aeromonitoring of Alternaria spores in the air of Zaporizhzhia city = Аеромоніторинг спор грибів роду Alternaria в повітрі міста Запоріжжя / K. V. Havrylenko, O. B. Prykhodko, V. O. Liakh, T. I. Yemets // Запоріз. мед. журн. - 2022. - 24, № 3. - С. 338-342. - Бібліогр.: 15 назв. - англ.



Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 



      
7.

Liakh V. V. 
Charles Taylor's ideal of modern identity in the context of the "liquid modernity" realities = Ідеал новочасної ідентичності Ч. Тейлора в контексті реалій "рідинної модерніті" / V. V. Liakh // Антропол. виміри філос. дослідж. : зб. наук. пр. - 2022. - Вип. 21. - С. 103-114. - Бібліогр.: 112 назв. - англ.

Мета роботи - у процесі зіставлення новочасної ідентичності, представленій в концепції Ч. Тейлора, та ідентичностей доби Постмодерну або "liquid modernity" (З. Бауман) передбачається показати сильні й слабкі сторони його позиції щодо збереження чи подовження ідентичностей доби Модерну в наш час. Визначити специфіку "liquid modernity" у порівнянні з добою Нового часу. Теоретичний базис.Зважаючи на актуальність у сучасно му світі теми пошуку людиною автентичного існування, автор аналізує концепцію Тейлора, який вважає, що в період Нового часу зародився моральний ідеал автентичної ідентичності. Цей ідеал, на відміну від уявлень щодо нього у попередні часи, не заданий ззовні, а формується чи створюється самою людиною. До того ж, він є настільки потужним і продуктивним, що за нього потрібно боротися й в наш час. На його думку, оскільки буття сучасних людей зазнає негативних деформацій, пов'язаних із орієнтацією на споживацький індивідуалізм, інструментальний тип мислення та втратою ними політичної свободи, то єдиним виходом може бути звернення до ідеалу автентичності новочасної доби. Утім, наголошується, що сучасні дослідження доби Другої модерніті (У. Бек), або liquid modernity (Z. Bauman) свідчать про досить радикальну зміну соціальної реальності, яка, відповідно, потребує нових типів ідентичності. Наукова новизна. Відстоюється теза, що ідентичність, сформована в добу Нового часу, мала ознаки автентичності лише тому, що соціально-економічний устрій того часу формував людину як самодіяльну істоту, що сама визначає свою долю. Таку людину характеризували наступні ознаки: індивідуалізм, самодостатність, опора на власні сили, звитяга, героїзм тощо. Акцентується увага на тому, що на сьогодні ситуація радикально змінилася, оскільки реальність доби Постмодерну характеризується як раз тим, що замість сталих, чітко визначених форм життя таінституцій маємо справу з мінливими, плинними, "рідинними" (Бауман) інституціями і формами поведінки людей. Різноманітність, невизначеність і плюралізм є ознаками цієї доби, на які так чи інакше треба зважати. А тому, хоча аргументи Тейлора щодо відстоювання новочасної ідентичності є логічно невразливими, але мають ту ваду, що не враховують незворотність змін, які відбулися в сучасній реальності. Відтак ідеал автентичності, сформований в добу Нового часу, не може бути адекватним в часи плюралізму і розбудови інших вимірів ідентичності. Висновки: тлумачення Тейлором новочасної автентичності спиралосяна уявлення про людину як таку, що постійно конструює себе, яка зорієнтована на майбутнє, яке ми можемо собі уявити, запланувати і докласти певних зусиль для його досягнення. Ця позиція Тейлора піддається критиці й обгрунтовується точка зору, що в процесі історичного розвитку може змінюватися як моральний ідеал, так і його складові. Це стає зрозумілим, якщо взяти до уваги той розрив, який проявився в зсуві ціннісних орієнтацій при переході від доби Модерну до Постмодерну. Сьогодні маємо процес зміни тих базових умов, які визначали ідентичність людини модерної доби, і формування нових "базових умов", котрі пропонуються як такі, що потребують перевизначення ідентичності в постіндустріальному мережевому суспільстві.


Індекс рубрикатора НБУВ: Ю812.283

Шифр НБУВ: Ж74194 Пошук видання у каталогах НБУВ 
 

Всі права захищені © Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського