Визначено сутнісну характеристику поняття організаційної творчості та обгрунтовано фактори її формування. Визначено взаємозв'язок між термінами організаційної творчості та інноваціями. Проведено дослідження на прикладі вітчизняної проектної організації важливості факторів організаційної творчості товариства, а також пріоритетності методів активізації творчості. Результати дослідження будуть покладені в основу Програми розвитку інноваційних здібностей персоналу.

In the article the authors substantiated the connection between the indicators of innovation activity efficiency and indicators of innovation cooperation in the course of innovation processes. The importance of research into the problems of forming systems of interaction in Ukraine has been proved. The advantages for the formation of systems of interaction in innovation, the goals of the formation of systems of interaction in different temporal dimensions and the principles of cooperation have been identified. The analysis of factors for the establishment of interaction, their grouping by a number of features was conducted. The authors have formed a system of factors for establishing interaction based on the concept of the value of establishing interaction. The system of factors covers the following five groups: cost property, information and communication, quality and market. Being set forth forcibly, the group of cost and property factors form the cost of interaction, while the groups of information and communications technology, quality and market factors guide the cost of interaction between the participants of the interaction system within innovative processes. The authors of the study justified the need to identify a separate new group of factors as well as the types of relationships of the selected factors with the factors grouped according to the traditional features of classification. For formation of the administrative decision concerning participation in the system of interaction in innovative processes subjects shall substantiate system of factors on functional aspects of implementation of innovative activity, define importance of each of them for achievement of the purposes of innovative process, as well as estimate power of influence of each factor on the determined criteria. Once the benefits and threats from participation in the system of interaction have been identified, the subject of innovative activity shall justify the decision regarding the innovation form. While carrying out the research, general scientific methods as well as methods of theoretical/applied innovation were used. In order to undertake the research, the authors involved general scientific and special principles, techniques and methods of scientific knowledge applied within the field of innovation management, in particular: semantic analysis, comparative analysis and method of systematization; grouping terms, factor analysis and synthesis, abstract-logic method.

In the article the authors substantiated the connection between the indicators of innovation activity efficiency and indicators of innovation cooperation in the course of innovation processes. The importance of research into the problems of forming systems of interaction in Ukraine has been proved. The advantages for the formation of systems of interaction in innovation, the goals of the formation of systems of interaction in different temporal dimensions and the principles of cooperation have been identified. The analysis of factors for the establishment of interaction, their grouping by a number of features was conducted. The authors have formed a system of factors for establishing interaction based on the concept of the value of establishing interaction. The system of factors covers the following five groups: cost property, information and communication, quality and market. Being set forth forcibly, the group of cost and property factors form the cost of interaction, while the groups of information and communications technology, quality and market factors guide the cost of interaction between the participants of the interaction system within innovative processes. The authors of the study justified the need to identify a separate new group of factors as well as the types of relationships of the selected factors with the factors grouped according to the traditional features of classification. For formation of the administrative decision concerning participation in the system of interaction in innovative processes subjects shall substantiate system of factors on functional aspects of implementation of innovative activity, define importance of each of them for achievement of the purposes of innovative process, as well as estimate power of influence of each factor on the determined criteria. Once the benefits and threats from participation in the system of interaction have been identified, the subject of innovative activity shall justify the decision regarding the innovation form. While carrying out the research, general scientific methods as well as methods of theoretical/applied innovation were used. In order to undertake the research, the authors involved general scientific and special principles, techniques and methods of scientific knowledge applied within the field of innovation management, in particular: semantic analysis, comparative analysis and method of systematization; grouping terms, factor analysis and synthesis, abstract-logic method.

Досліджено термінологію теоретичної інноватики та уточнено зміст поняття інноваційного процесу. Досліджено зміст поняття інноваційної діяльності та інноваційного процесу у законодавстві України та наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених; виявлено значні суперечності між ними та невідповідність сучасним реаліям. На підставі аналізування та виконаних досліджень запропоновано власне вузьке та розширене трактування інноваційного процесу на засадах пріоритетності складової взаємодії. Інноваційні процеси можна здійснювати за різними моделями, яких у сучасній теорії інноватики нараховують 7: лінійна (технологічного поштовху), лінійна (ринкового витягування), лінійна зі зворотними зв'язками взаємодії, інтегрована, мережева; модель відкритих інновацій; модель розширених інноваційних мереж. Досліджено еволюцію цих моделей, виділено ключові характеристики їх здійснення, переваги та недоліки реалізації. Зроблено висновок, що підходи до розуміння та вимог до інноваційного процесу змінюються залежно від динаміки факторів ринку, економічного оточення суб'єктів інновацій: змінюються завдання, цілі, коло учасників. Тому ефективність інноваційного процесу визначається показниками налагодження взаємодії між етапами та учасниками інновацій, переважно інформаційною ефективністю процесу, показниками налагодження комунікацій через інноваційну мережу.

Обгрунтовано стратегічні засади розвитку систем взаємодії в інноваційних процесах регіону, що передбачає визначення цілей на концептуальній основі забезпечення цінності взаємодії, уточнення складу суб'єктів та об'єктів забезпечення розвитку систем регіональної взаємодії, виконання визначених етапів. Доведено, що регіональні інституції влади повинні всебічно підтримувати розбудову економіки на ринкових принципах, взявши на себе головну відповідальність за всеохопне загальне регулювання та стратегічне планування економічного розвитку та безпосередню підтримку інноваційного процесу. Для кожного з зазначених блоків стратегічних цілей обгрунтовано сукупність соціально-економічних інструментів реалізації завдань у системах регіональної взаємодії, які відрізняються складовими систем взаємодії, сферою застосування, характером спрямування, тривалістю дії, комплексністю використання, рівнем узгодженості, цілями використання, джерелом фінансування, напрямом залучення фінансових коштів.

Розроблено та обгрунтовано методичний підхід до моделювання результатів інноваційного розвитку суб'єктів регіонального бізнес-середовища. Базовими величинами фінансового прогнозування слугували показники інноваційного потенціалу (ІП) суб'єкта господарювання (СГ) і показники інноваційної привабливості регіону. До системи показників інноваційної привабливості регіону включено: показники інноваційної активності регіону, соціально-економічні показники розвитку регіону, показники інноваційного співробітництва регіону, показники міжнародної інтеграції регіону. Для оцінювання ІП СГ визначено такі 4 рівні діагностики: потенціал матеріальних активів; потенціал матеріальних активів у формі оборотних засобів; показник ІП; рівень використання ІП. Для обгрунтування методики аналізу інноваційної привабливості регіону розроблено програмне забезпечення в середовищі СУБД MS Access. Ідентифікування трендів здійснено методом аналізу автокореляції та методом Форстера - Стюарта, використано підхід парної кореляції з послідовним перебиранням усіх параметрів для пошуку залежності між параметрами. Для досягнення цієї мети використовуватимемо коефіцієнт Пірсона; для збільшення точності моделі залучені різні види одновимірної регресії. Розраховані на підставі моделювання прогнозні величини обгрунтували існування тісного зв'язку між очікуваними економічними результатами розвитку інноваційного співробітництва в регіоні та показниками активізації підприємницької ініціативи. Результати моделювання можуть бути покладені в основу формування політики інноваційного розвитку регіону.

Фундаментальні процеси інноватизації глобальної економічної системи та динамічний розвиток Індустрії 4.0 висувають у число стратегічних пріоритетів економічного розвитку України розбудову вітчизняного інноваційного підприємництва як одного з головних інструментів включення українських компаній до глобальних вартісних ланцюгів. Системна розбудова інноваційного підприємництва України передбачає як максимальну мобілізацію національного науково-технічного ресурсу, так і його глибоку інтеграцію у європейські інноваційні мережі. Мета дослідження - визначення системи факторів, пов'язаних із розвитком інноваційного підприємництва, на ВВП України, та обгрунтування ключових напрямів його розбудови на основі імплементації інструментів і механізмів, передбачених Угодою про асоціацію між Україною і Європейським Союзом. Використано комплексний методологічний підхід, що базується на застосуванні загальнонаукових і спеціальних методів наукового дослідження, насамперед економіко-математичного моделювання та екстраполяції, а також статистичного та графічного методів під час обробки й узагальнення статистичних даних та їх відображення. Проведений економетричний аналіз засвідчив, що найбільш суттєвий вплив на ВВП мають такі фактори розвитку інноваційного підприємництва як загальний обсяг витрат за напрямами інноваційної діяльності, дослідження та розробки, придбання машин, обладнання та програмного забезпечення, упровадження у виробництво інноваційних видів продукції, інвестиції в основний капітал. Повномасштабна реалізація інструментів розвитку інноваційного підприємництва, закладених в Угоді про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, забезпечить динамічне поширення в українській економіці новітніх форм організації досліджень і розробок (ДіР), масштабне впровадження їхніх результатів у господарську практику, а також активізацію міжнародного технологічного трансферу вітчизняних суб'єктів господарювання.