Досліджено вплив малого легування (0,35 - 1,5 ат. %) елементами Cr, Cu та Al на послідовність фазових переходів, параметри мартенситного перетворення (характеристичні температури, інтервали та гістерезис перетворення), степінь відновлення форми, температурну залежність термоелектрорушійної сили та мікротвердість в майже еквіатомних сплавах Ti - Ni після гартування та циклування (1 - 100 циклів) в інтервалі прямого-оберненого мартенситного перетворення.

Індекс рубрикатора НБУВ: К230.43

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в кольорових металах і сплавах

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У легованих сплавах Cu - Sn спостережено ізотермічне мартенситне перетворення. Встановлено, що перетворення за постійної температури відбувається протягом 60 хв і швидкість його найбільша в перші хвилини витримки, а потім зменшується з часом. Ізотермічне мартенситне перетворення можливе за значень міцності 3 - 4 ГПа. У відпалених сплавах можна отримати різну послідовність ізотермічної та атермічної кінетик. Ізотермічне мартенситне перетворення супроводжується накопиченням повністю оборотної деформації в часі за постійної температури.

Рассмотрены существующие модели и схемы зарождения мартенситных фаз, обсуждаются теоретические и экспериментальные работы, посвящённые зарождению кристаллов мартенсита в различных металлах. Рассмотрены и обсуждены параметры и процессы мартенситного превращения в таких объектах малых размеров как частицы, порошковые материалы, тонкие плёнки, наночастицы и наноматериалы.

Розглянуто й обговорено результати досліджень основних особливостей та оборотності мартенситних перетворень в різних матеріалах. Проведено аналіз таких незвичайних механічних властивостей, як ефект пам'яті форми, надпружність, надпластичність, та інших явищ, спричинених такими переходами. Величини відновлюваної деформації визначаються механізмом мартенситних перетворень та їх оборотністю. Також обговорено причини їх різних значень у стопів із різними характерами мартенситних переходів.

Кристалічну структуру мартенситу вуглецевих сталей запропоновано розглядати як певну систему блоків гратниць. Кожен блок складається з чотирьох гратниць із атомом карбону на центральній осі блоку. В сталі існують гратниці без атомів карбону. Кількість блоків визначається концентрацією вуглецю. Ребра гратниць у блоках і поза ними мають різний розмір залежно від відстані до осі блоку із атомом карбону. Кристалічну структуру мартенситу у вуглецевих сталях необхідно розглядати як псевдотетрагональну або псевдокубічну. Розглянуто причини великої ширини рентгенівських ліній мартенситної фази вуглецевих сталей та запропоновано пояснення її виникнення. Ширина рентгенівських ліній мартенситу вуглецевих сталей визначається кількістю ребер c, змінених однаковим чином.

Проведено аналіз результатів попередніх досліджень кристалічної структури мартенситу вуглецевих криць, в яких на основі появи дублетного розщеплення ряду дифракційних ліній зроблено висновок про тетрагональність мартенситу. Запропоновано розглядати кристалічну структуру мартенситу у вуглецевих крицях як певну систему блоків із гратниць з атомом С на центральній осі блоків і гратниць без атомів С навколо блоків. Кількість блоків у кристалічній структурі мартенситу визначається концентрацією Карбону в криці. Ребра гратниць мають різну величину, яка визначається відстанню до осі блоків з атомом С. Кристалічну структуру мартенситу в крицях можна визначити як псевдотетрагональну або тригональну. Запропоновано нове пояснення великої ширини дифрак дійних ліній мартенситу, що виникає у вуглецевих крицях.