Алгоритми аналізу ризиків, запропоновані вітчизняним вченими для українських агровиробників мають обмежене застосування і є, часто-густо, застарілими. А ситуація в сільському господарстві України змінюється досить швидко - приходять нова техніка та нові технології, які вимагають нового менеджменту, зокрема, аналізу ризиків. У той же час, використання апробованих у розвинених країнах систем підтримки прийняття рішень (СППР) і програмних комплексів аналізу ризиків в Україні є неможливим. Це обумовлено відсутністю супроводжувального інформаційного забезпечення. Бази даних за факторами, що впливають на ризик, в Україні відсутні як на загальнодержавному рівні, так і на регіональному рівні. Створення сьогодні таких баз даних не вирішує проблеми, оскільки умовою роботи сучасних західних програмних комплексів аналізу ризиків є наявність даних за значні проміжки часу. Тому стала актуальною проблема розробки алгоритму такої економіко-математичної моделі обробки інформації, яка б могла ефективно працювати за умови нестачі даних по факторам впливу на ризики для використання в сільськогосподарській галузі України. Розроблений алгоритм економіко-математичної моделі системи аналізу ризиків передбачає поповнення потрібного обсягу інформації експертом в галузі сільського господарства та подальшу автоматичну роботу програмного комплексу. Фактор неповноти інформації ускладнює роботу СППР, подовжує час обробки інформації. В ході дослідження для формування алгоритму запропоновано застосовувати як аналітичний підхід, так і метод імітаційного моделювання. Покажчиком доцільності вибору того чи іншого методу є наявність потрібного обсягу достовірної первинної статистичної інформації. Зменшення часу виконання задачі полегшується формуванням бібліотеки робочих масивів, яка накопичується під час роботи автоматичної системи аналізу ризиків. Пілотне випробування запропонованого алгоритму економіко-математичної моделі СППР та аналізу ризиків за неповних даних по їх параметрах для фермерських господарств України, що вирощують зернові та зернобобові культури, надало можливість отримати перші практичні результати. За результатами аналізу ризиків вказано на найбільший ризик для фермерських господарств, що вирощують зернові та зернобобові культури, а саме на зменшення обсягів реалізації продукції та на найменший ризик, вплив якого практиками до отримання результатів аналізу ризиків перебільшувався - це зменшення ціни на продукцію вказаних фермерських господарств. Таким чином, доведено ефективність запропонованого алгоритму СППР.

Аналіз діяльності агропідприємств (АП) вказав на притаманний їй великий ступінь ризику. На відміну від інших галузей, значну питому вагу в інтегральному ризику для сільського господарства становить погодний ризик. Саме цей ризик зумовлює потребу диверсифікації аграрного маркетингу на 3 форми: за дефіциту на ринку основного товарного продукту АП; за балансу збуту-пропозиції та за ринкового надлишку товарної продукції. Вказано на те, що для зменшення ризику значна кількість середніх виробників спирається на багатотоварне виробництво і тому менеджментові доводиться іноді одночасно опрацьовувати всі загадані форми маркетингу. Встановлено, що маркетингова діяльність АП за низки причин (усталеної традиції, браку фінансових ресурсів тощо) часто має спорадичний, фрагментований характер, не є системною, цілеспрямованою діяльністю з означеними цілями, зваженими інструментами, належним фінансуванням і забезпеченням ресурсами. Тому для реалізації ефективного агробізнесу запропоновано низку конкретних кроків: зміна традиційного трибу мислення; формування цілісного системного підходу до маркетингової політики як єдиного узгодженого комплексу менеджменту та маркетингу; грунтовне вивчення ринку продукції, яку виробляє агропідприємство, та формування прогнозу наступного сезону. Для посилення маркетингової діяльності та ведення ефективного агробізнесу розроблено алгоритми, які мають на меті набуття конкурентних переваг. Показано, що аграрний маркетинг сьогодні стає більш широкою сферою діяльності, ніж забезпечення суто виробництва та збуту за використання основних важелів - цінового, товарного, збутового та комунікаційного. Він має забезпечити найліпшим чином потреби і вимоги споживачів, зокрема за перенесення основної ваги з цінового та збутового аспектів на комунікаційний. Це є одним з основних шляхів забезпечення функції ефективності агробізнесу. Запропоновано використати досвід розвинених країн і ширше використовувати сучасні інформаційні технології менеджменту та маркетингу, зокрема системи підтримки ухвалення рішень та аналізу ризиків і прогнозів на наступний період. Для використання сучасних системи підтримки ухвалення рішень, аналізу ризиків і прогнозів в українському аграрному менеджменті та маркетингу запропоновано такі шляхи: кооперація, використання на підставі оренди послуг вказаних інформаційних систем чи, менш релевантна, експертна оцінка ризиків. Запропоновано математичний метод урахування ступеня ризику в бізнес-процесах АП.