Значний збиток навколишньому середовищу наносить спалювання моторних палив. Необхідність захисту довкілля призвела до різкого посилення вимог до екологічних властивостей автомобільних палив, особливо до вмісту в них сірки. За сучасних умов відбувається постійне зниження якості нафтової сировини, що надходить на переробку. З іншого боку підвищуються екологічні вимоги до якості палив. Все це робить актуальним вирішення проблеми знесірчення товарних нафтопродуктів. Підвищення якості нафтопродуктів є можливим за рахунок видалення з них сірки. Тому знесірчення або десульфуризація - це одна з головних задач виробництва якісних нафтопродуктів. Мета роботи - розробка та дослідження сучасних методів знесірчення нафти та їх порівняльна характеристика. Розглянуто сучасні технології по очищенню моторних палив від сполук сірки: каталітичного гідроочищення та окиснювальні технології. Наведено експериментальні дані по окиснювальному знесірченню нафтопродуктів перекисом водню з каталітичною системою та сумісний метод окисненням киснем за присутності вторинних спиртів з метою одержання палив, що мають вміст сірки менше 10 ppm, що відповідає стандарту ЄВРО-6. В результаті проведених досліджень показано, що ефективність процесу окиснювального знесірчення паливних фракцій залежить від вмісту в них ненасичених сполук. Ступень знесірчення сильно знижується за високого вмісту останніх. У процесі окиснення перекисом водню гідроочищених паливних фракцій із низьким вмістом ненасичених вуглеводнів вдається знесірчувати їх до вмісту сірки 10 ppm і менш. Проте, висока вартість окисника заважає впровадженню цього способу у виробництво. Тому пперше досліджено неописаний у літературі, поєднаний процес окиснення сірчистих сполук у паливах киснем за присутності вторинних спиртів. Показано, що процес окиснення з використанням вторинних спиртів протікає з великою швидкістю та підвищує ступень знесірчення. При цьому процес не вимагає дорогого реагенту - пероксиду водню, що забезпечує високи економічні показники та надає можливість використовувати його як альтернативу методу каталітичної гідрогенізації.