Викликана поширенням світом коронавірусу COVID-19 світова криза 2020 р. призвела до скорочення української економіки, спричинивши зниження добробуту суспільства. Для подолання наслідків кризи органи монетарної та фіскальної влади вдалися до потужних стимулів, які передусім були направленні на підтримку вразливих верств населення та підприємств, що найбільше постраждали від запроваджених карантинних обмежень, а також на забезпечення фінансової стабільності банківської системи. Обмеженість можливостей уряду в мінімізації негативних наслідків кризи потребували досягнення найвищої ефективності від монетарної та фіскальної політик, водночас найвища ефективність грошово-кредитної та бюджетно-податкової політик може бути досягнута лише за умови належної координації між органами монетарної та фіскальної влади. Досліджено особливість проведення та напрям здійснення монетарної та фіскальної політик до розгортання кризових процесів в Україні та визначено фактори, які стримують ефективність політик: тінізація економіки; перманентний бюджетний дефіцит; надмірні витрати на обслуговування державного боргу; домінування немонетарних чинників інфляції при ухваленні рішень щодо монетарної політики. Описано антикризові заходи монетарної та фіскальної влади та здійснено їхній аналіз. Визначено, що неактивність фондового каналу емісії призвела до значного розбалансування середовища процентних ставок в Україні та зростання вартості державного запозичення на внутрішньому ринку, що стало результатом неналежної координації монетарної та фіскальної політик. Установлено, що домінування держави в банківській системі України негативно впливає на банківське кредитування в період кризи, а програма уряду зі стимулювання кредитування стримує зниження процентних ставок за кредитами через ринкові механізми. Для забезпечення стійкого післякризового економічного відновлення та розвитку запропоновано забезпечити поступове зниження витрат на обслуговування державного боргу; здійснити перехід на контрциклічну фіскальну політику, що надасть можливість здійснювати експансивну монетарну політику; реалізувати заходи, направлені на зниження концентрації держави в банківському секторі та проводити кредитування реального сектору економіки, а не уряду через державні банки; здійснювати стимулювання кредитування через монетарні, а не фіскальні механізми.

Виникнення та поширення віртуальних активів у світі перебуває в центрі уваги дослідників. Віртуальні активи почали використовувати для здійснення розрахунків, накопичення капіталу та отримання спекулятивного доходу, що створює конкуренцію державним фіатним грошам, державній монополії центрального банку (ЦБ) на випуск грошей і формує загрозу фінансовій стабільності. Мета роботи - оцінка поточного стану та потенціалу розвитку та державних, і недержавних віртуальних активів, їхньої ролі в грошовому обігу та потенційного впливу на грошово-кредитну систему України в контексті можливого введення в обіг цифрової валюти ЦБ - е-гривні. Названо основні форми віртуальних активів і визначено основні їхні характеристики, оцінено можливість їх використання в розрахунках і потенціал для часткової або повної заміни фіатних грошей у готівковій або безготівковій формі. Доведено, що на сьогодні основними стримуючим фактором для набуття деякими віртуальними активами функцій грошей є недостатнє поширення технологічних засобів для здійснення транзакцій із такими активами, висока волатильність цін на них та юридичні обмеження в правовому полі. Визначено, що технічно деякі роздрібні віртуальні активи можуть набувати всіх характеристик фіатних грошей і концептуально відрізнятимуться лише емітентом і системою централізації: державний або приватний емітент, централізована або децентралізована система. Встановлено, що введення в обіг е-гривні як інструмента монетарної політики з нарахуванням процентів значно посилить процентний канал монетарної трансмісії та сприятиме досягненню визначених ЦБ цілей і зростанню неінфляційної монетизації економіки. Водночас уведення в обіг третьої форми грошей, імовірно, породило б нові ризики, які пропонується знизити за допомогою належної параметризації нової форми грошей.

Мета роботи - опрацювання методики створення WEB-ГІС польських поховань на Байковому цвинтарі в Києві. Досягнення поставленої мети передбачало виконання таких завдань: розробити структуру геоінформаційної системи, її каркас і виконати наповнення файлової бази даних. Для реалізації поставлених завдань запропоновано технологічну схему, що складалася з 12 етапів роботи. Перший етап передбачав збір картографічних та описових даних на територію об'єкта досліджень, а також пошук можливих реєстрів польських поховань у межах досліджуваного об'єкта. На другому етапі виконувалися польові вишукування з визначення координат кожної могили польських поховань Байкового цвинтаря за допомогою ГІС-планшета з RTK-антеною LT700H (точність до 0,30 м). Загальна кількість закоординованих точок - 565, які зосереджені на 7 ділянках кладовища. Третій етап включав координування опорних точок і прив'язку за цією опорою в середовищі ГІС MapInfo фрагмента топографічного плану м. Київ у масштабі 1 : 2000 на територію Байкового кладовища. Всього було 11 опорних точок. Максимальна похибка прив'язки 0,2 м. На четвертому етапі відображено всі точкові об'єкти за їхніми координатами на карті-основі та обрано відповідні умовні позначення. Наступний крок присвячений розробленню та наповненню реляційної бази даних для точкових об'єктів. Вона містила такі стовпці: номер могили, прізвище та ім'я похованої особи, координати могили та гіперпосилання на інформацію про поховання в файловій базі даних. Далі всі картографічні шари були експортовані в html-формат, а шар точкових об'єктів за допомогою універсального транслятора експортований у kml-формат, що надало можливість перегляду даних про поховання у програмі GoogleEarth. На восьмому етапі технологічної схеми розроблена структура макетів кожної html-сторінки створюваної онлайн ГІС. Усі картографічні дані мали гіперпосилання виділених об'єктів АОІ. У випадку схеми Байкового кладовища, були виділені ділянки, на яких є польські поховання. При натисканні на них відкривався топографічний план із позначеними точковими об'єктами поховань. Своєю чергою, при натисканні на них з'являлась інформація про поховання з файлової бази даних. На десятому етапі згенеровано 5 аркушів топографічних планів із нанесеними похованнями. Один аркуш масштабу 1 : 2000 і 4 аркуші масштабу 1 : 500, для кращого "рознесення" та ініціалізації поховань. Одинадцятий етап присвячений створенню та наповненню файлової бази даних про польські поховання. Вона містила наступну структуру: фото поховання, координати, прізвище та ім'я, роки життя, додаткові фотографії (за наявності), стать похованої людини, інтерпретований надпис на надгробку, а також, за можливості, детальну інформацію та приналежність похованої людини до певної професії, її видатні здобутки та досягнення. На останньому етапі налаштовувались гіперпосилання переходу між сторінками та проводилось тестування системи.