Мета роботи - провести порівняльний аналіз впливу кофеїну та інших похідних метилксантину (МК) (тіофілін (ТФ), 3-ізобутил-метилксантину (3-ІБМК), 1-3-діпропил-7-метилксантину (1-3-ДП-7МК)) на радіосенсибілізацію клітин крупноклітинної карциноми легень людини, що не містять гена p53, нормальних епітеліальних клітин легень та крупноклітинної карциноми, стабільно трансформованої геном p53. Вивчали вплив похідних МК на реакцію гама- та ультрафіолетового випромінювання. Методи: радіосенсибілізацію клітин під впливом кофеїну, ТФ, 3-ІБМК та 1-3-ДП-7МК вивчали за допомогою клоногенного аналізу, МТТ аналізу, імуноферментного методу, адаптованого для виявлення апоптичних клітин, проточної цитометрії, спектрофотометричного методу вивчення каспазної активності, ТUNEL-методу, а також імуноблотингу. Результати: всі похідні МК, за виключенням 3-ІБМК, підвищували чутливість пухлинних клітин до радіації за допомогою індукції апоптозу клітин раку легенів, що не мають гена p53. Ці похідні підвищували число клітин у G1 фазі за рахунок блокування переходу G2/M клітинного циклу і викликали апоптоз за p53-незалежним механізмом. В той же час, 3-ІБМК виявив себе як більш потужний радіосенсибілізатор нормальних епітеліальних клітин легень, стабільно трансфікованих диким типом гена p53. 3-ІБМК підвищував рівень білка p53 більшою мірою, ніж кофеїн, у клітинах карциноми легенів, стабільно трансфікованих диким типом гена p53. Висновки: результати дозволяють припустити, що 3-ІБМК діє за p53-залежним шляхом.