Для аналізу та розрахунків параметрів температурного фону використано банк даних, що охоплював дані 46 глибоких, детально відібраних розвідувальних свердловин, пробурених уздовж Саксаганської залізорудної смуги Кривбасу, а також дані щодо її поперечного розрізу, зокрема Криворізької надглибокої свердловини НГ-8. Наведено методичні прийоми осереднення рядових спостережень для визначення узагальнених значень температури та інших параметрів температурного фону. Показано розподіл температури вздовж простягання згаданої смуги з південного заходу на північний схід в інтервалі глибин 0 - 2000 м. Територію поширення Саксаганської залізорудної смуги від широти шахти "Родіна" на півдні, було розбито на 7 ділянок, приблизно однакових за площею, в кожній з яких пробурено не менше 4 свердловин. Дані щодо кожної з ділянок усереднено за площею і глибиною. Глибинний інтервал осереднення - 500 м. Аномальне поле смуги описано як чергування негативних і позитивних теплових полів, що ускладнені у північному напрямку локальними аномаліями. Охарактеризовано геотермальний градієнт за осередненими даними 46 глибоких свердловин. Зроблено висновок щодо високої варіативності його значень. Одержані результати важливі для визначення особливостей загальної структури Кривбасу, особливо його західного борту й тектоніки центральної частини, а також для гідрогеологічної та гірничої служб стосовно подальшого заглиблення шахт. Температурні дані потрібно використовувати для виявлення ділянок і зон неотектонічної та сейсмічної активізації.