Зазначено, що збільшення обсягів тренувальних годин, інтенсивності навантажень, безперервне вдосконалення методів тренування й устаткування призвели до підвищення рівня спортивних досягнень в окремих дисциплінах, що, в свою чергу, спричинило істотне збільшення кількості випадків усіх видів спортивних травм, зокрема ушкодження ахіллова сухожилля. На підставі аналізу даних літератури й оригінальної анкети визначено кількісні характеристики цього виду травм у легкоатлетів високого класу, враховано кількість виступів, частоту травми, її характер, локалізацію, основні симптоми. Проанкетовано 35 спортсменів (22 чоловіка й 13 жінок). Стаж занять спортом склав від 3,5 до 18-ти років. Установлено, що найбільш часто ушкодження ахіллова сухожилля зустрічається в легкій атлетиці у спортсменів стрибкових видів, багатоборстві, метанні. Локалізація травми спостерігається на 2 - 10 см вище бугра п'яткової кістки. Профілактичні заходи цього виду травм проводять у тренувальному процесі близько 50 % легкоатлетів.

Отмечено, что увеличение объёмов тренировочных часов, интенсивности нагрузок, постоянное усовершенствование методов тренировок и оборудования привели к повышению уровня спортивных достижений в отдельных дисциплинах, что в свою очередь, повлияло на существенное увеличение количества случаев всех видов спортивных травм, в частности повреждения ахиллова сухожилия. На основании анализа данных литературы и оригинальной анкеты определены количественные характеристики этого вида травм у легкоатлетов высокого класса, учтено количество выступлений, частоту травм, её характер, локализация, основные симптомы. Проанкетировано 35 спортсменов (22 мужчины и 13 женщин). Стаж занятий спортом составил от 3,5 до 18-ти лет. Установлено, что наиболее часто повреждение ахиллова сухожилия встречается в легкой атлетике у спортсменов прыжковых видов, многоборье, метании. Локализация травмы наблюдается на 2 - 10 см выше бугра пяточной кости. Профилактические мероприятия этого вида травм проводят в тренировочном процессе около 50 % легкоатлетов.

Increasing number of sport training hours, higher intensity and training loads, constant improvement of training methods and available equipment have all led to improvement of preparation level for sport competition. However, at the same time the number of sport related injuries has increased as well. According to many authors, Achilles tendon injury is one of the most typical injury in track-and-field athletes and it appears rarely in individuals who do not engage in sport. On the basis of a questionnaires which were prepared for this study the authors attempted to analyze the rate of this injury occurrence, its type, localization and characteristics of main symptoms in high-class track-and-field athletes. 35 subjects filled out the questionnaires,the acquired data helped to characterize Achilles tendon injuries among various high-class track-and-field athletes. The study group consisted of 22 men and 13 women, aged between 19-30. The range of track-and-field training experience among studied subjects was from 3,5 to 18 years. It was concluded, that Achilles tendon injury was the most typical injury for athletes engaging in jumps and throws. This injury is most often localized 2-10 cm over calcanean tuber. A little over 50% of studied athletes use prophylactic measures to prevent this injury.