У польових дослідах у посівах пшениці досліджено ефективність контролювання багаторічного дводольного бур'яну осоту рожевого (польового) сумішами нового ауксиноподібного гербіциду галаксифен-метилу з гербіцидами інгібіторами ацетолактатсинтази (АЛС) флорасуламом і піроксуламом. Вивчено дію сумішей галаксифен-метилу з гербіцидами інгібіторами АЛС за додавання інгібітору АЛС трибенурон-метилу та синтетичного ауксину клопіраліду. Показано, що додавання трибенурон-метилу й клопіраліду до сумішей галаксифен-метилу з флорасуламом і піроксуламом підвищує ефективність контролювання осоту рожевого (польового) у посівах пшениці. Встановлено, що для ефективного контролювання осоту рожевого (польового) обробку посівів пшениці сумішами галаксифен-метилу з флорасуламом і піроксуламом з додаванням трибенурон-метилу або клопіраліду необхідно проводити впродовж періоду від фази кущіння до фази утворення другого міжвузля у культури, коли рослини осоту рожевого (польового) досягають фази розетки або початку видовження стебла.

У вегетаційних та польових дослідах досліджували ефективність сумісного застосування ад'юванта AGNS 1056-Х з гербіцидними препаратами фюзилад форте та агіл з класу грамініцидів, діючі речовини яких є похідними арилоксифеноксипропіонової кислоти. У вегетаційних дослідах в якості об'єкту використовували рослини пшениці озимої (Triticum aestivum L.) як модель однорічних злакових бур'янів. Для визначення впливу умов вологозабезпечення на фітотоксичну дію грамініцидів у вегетаційному досліді створювали штучну посуху шляхом припинення поливу рослин. У польових дослідах визначено ефективність контролювання окремих видів злакових бур'янів, зокрема мишію сизого (Setaria glauca (L.) Pal. Beauv.) та проса курячого (Echinochloa crus-galli (L.) Pal. Beauv.). Для оцінки фітотоксичної дії гербіцидів, або ефективності контролювання певного виду бур'янів, в якості критеріїв використовували пригнічення наростання маси сирої або сухої речовини надземної маси рослин, а в окремих дослідах - сумарний вміст хлорофілу у листках рослин. Проведеними дослідженнями встановлено, що додавання ад'юванту AGNS 1056-Х прискорює розвиток фітотоксичної дії грамініцидів фюзилад форте та агіл. Найістотніше прискорення розвитку фітотоксичної дії грамініцидів за рахунок додавання ад'юванту AGNS 1056-Х спостерігалося в умовах посухи, коли злакові бур'яни перебували в стані водного стресу. Хоча в окремих випадках при сумісному застосуванні з ад'ювантом AGNS 1056-Х ефективність контролювання грамініцидами злакових бур'янів зростала, додавання ад'юванту не гарантує підвищення ефективності захисту. У зв'язку з цим сумісне застосування грамініцидів з ад'ювантом AGNS 1056-Х не дає змоги зменшувати норму внесення грамініцидів і для досягнення високої ефективності захисту посівів норму внесення необхідно обирати з урахуванням рівня забур'янення, стану розвитку бур'янів та умов навколишнього середовища.

Пошук нових комбінацій гербіцидів із різними механізмами фітотоксичності, спектри дії яких перетинаються, є одним із напрямів запобігання виникненню й поширенню резистентних до гербіцидів біотипів бур'янів. Лімітуючим чинником для комплексного застосування певних гербіцидів є ефект їх взаємодії, оскільки відомо, що антагоністичний характер взаємодії більш поширений, ніж синергічний чи адитивний. У зв'язку з цим, мета роботи - вивчення в умовах вегетаційного досліду ефектів взаємодії при комплексуванні гербіцидів трьох різних класів - інгібітора біосинтезу каротиноїдів дифлуфенікану, інгібітора транспорту електронів у фотосистемі II (ФС II) хлоропластів метрибузину та інгібітора ферменту на шляху синтезу хлорофілу протопорфіриногеноксидази (ПРОТО) карфентразону для визначення можливості застосування сумішей цих гербіцидів восени в посівах озимої пшениці. Результати досліджень показали, що лише у суміші карфентразону з метрибузином взаємодія має ознаки антагонізму, а в інших бінарних комбінаціях, а також у потрійній суміші взаємодія є адитивною. Отже, врахувавши спектри дії досліджуваних гербіцидів і результати визначення ефектів їх взаємодії, зроблено висновок, що для запобігання виникненню резистентних біотипів бур'янів при осінньому застосуванні в посівах озимої пшениці перспективними є суміш дифлуфенікану з метрибузином та потрійна суміш із додаванням карфентразону до метрибузину та дифлуфенікану.

З метою розробки антирезистентних композицій гербіцидів для захисту посівів озимої пшениці протягом трьох вегетаційних періодів проводили польові випробування ефективності контролювання бур'янів та селективності щодо культури при застосуванні восени у фазу 2 - 3 листків у рослин озимої пшениці бакових сумішей гербіцидів дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону. Для порівняння як еталон використовували комплексні гербіцидні препарати марафон, КС (пендиметалін, 250 г/л + ізопротурон,125 г/л), GF-2202 (дифлуфенікан, 100 г/л + флорасулам, 3,75 г/л + пеноксулам, 15 г/л). Встановлено, що найбільша ефективність контролювання бур'янів протягом усього вегетаційного періоду досягалася при застосуванні потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону. При цьому застосування карфентразону підвищувало ефективність захисту саме в осінній період, оскільки у весняно-літній період дія суміші дифлуфенікану з метрибузином та комплексного гербіциду GF-2202 не поступалася дії потрійної суміші. У досліді, який проводили у 2018 - 2019 рр., внаслідок низького рівня забур'янення застосування гербіцидів не було ефективним, однак тенденція до зростання врожаю зерна озимої пшениці при застосуванні гербіцидів була свідченням їх селективності щодо культури. Прояви фітотоксичного впливу на культуру спостерігали лише восени 2020 р. у варіантах із застосуванням карфентразону окремо та у сумішах. Проявом фітотоксичного впливу карфентразону була поява через короткий час після обробки хлоротичних плям на листках рослин озимої пшениці. Однак ця дія арфентразону не вплинула на подальший ріст і розвиток озимої пшениці та формування врожаю зерна. Найбільший урожай зерна у дослідах 2019 - 2020 та 2020 - 2021 рр. було отримано у варіантах із застосуванням суміші дифлуфенікану з метрибузином, потрійної суміші дифлуфенікану, карфентразону та метрибузину, а також із внесенням комплексних гербіцидних препаратів GF-2202 та марафон. Зроблено висновок, що при застосуванні восени в посіві озимої пшениці бакова суміш дифлуфенікану з метрибузином та потрійна бакова суміш дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону не поступаються за ефективністю захисту та збереженням урожаю дії комплексних гербіцидних препаратів GF-2202 та марафон. Головною перевагою застосування сумішей дифлуфенікану з метрибузином та потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону над комплексним гербіцидним препаратом GF-2202 є те, що застосування цих сумішей забезпечує високу ефективність захисту посіву озимої пшениці без використання інгібіторів АЛС. Констатовано, що застосування восени в посівах озимої пшениці бакових сумішей гербіцидів дифлуфенікану та метрибузину та потрійної суміші дифлуфенікану, метрибузину та карфентразону є ефективним засобом попередження виникнення резистентних до гербіцидів біотипів бур'янів, у тому числі біотипів, резистентних до гербіцидів інгібіторів АЛС.

Індекс рубрикатора НБУВ: П127.2 + П146.752.1

Рубрики:

Біохімія культурних рослин

Гербіциди. Характеристики та застосування

Шифр НБУВ: Ж61831 Пошук видання у каталогах НБУВ