Розглянуто переваги та недоліки застосування пневмопривода маніпулятора з послідовною кінематикою для укладання малогабаритних виробів. Виконано аналіз способів розрахунку пневмоприводів, наведено математичну модель руху лiнiйного та обертового виконавчих органів маніпулятора з послідовною кінематикою.

Наведено результати розробки структури маніпулятора проміжного накопичувача, складено математичну модель руху виконавчих органів, розроблено програму управління маніпулятором на базі програмованого контролера FEC Standard FESTO мовою програмування STL. Сформульовано завдання на подальше вдосконалення системи.

Показано, що водовідлив гірничих підприємств є важливим елементом всього комплексу гірничотехнічного обладнання та його ефективна робота суттєво впливає на економічні показники видобутку корисної копалини. Розглянуто фактори, що суттєво впливають на ефективність роботи комплексу шахтного водовідливу. Показано, що забруднена зваженими частинками шахтна вода значно впливає на нормативні експлуатаційні показники насосного обладнання, трубопроводів та арматури. Наявність ємностей в системі водовідливу, що регулюються, може бути використана для зниження пікових навантажень на зовнішню систему енергопостачання. Розроблено комбіновану схему та методику визначення параметрів системи зниження завантаженості шахтної води зваженими твердими частками за підземних умов до кондиції, яка відповідає нормативним експлуатаційним вимогам насосного обладнання та воді для технологічних потреб шахти (вміст твердих частинок крупністю менше 0,1 мм до 2 - 5 грам на літр). Під час виявлення істотних факторів враховувалися технічні та економічні характеристики водовідливу.

Розглянуто основні задачі на шляху підвищення ефективності роботи шахтної системи водовідливу та пониження витрат на її утримання. Виділено головні напрями вирішення даної проблеми. Серед них використання відстійників та просіювання для проміжної чистки та відстоювання технічної води для подальшого її використання для потреб підприємства. Запропоновано використовувати зоновану систему сплати за електроенергію як більш ефективну, бо різниця у тарифах дозволяє значну економію коштів за рахунок виділення годин пікового навантаження на мережу, а також використання нічного режиму сплати тарифів. Можна відмітити, що дослідження у цій галузі заохочуються згідно з наказом Міністерства вугільної промисловості України.