З метою пошуку нових маркерів захворювання було проведено дослідження вмісту в сироватці крові хворих на розсіяний склероз (РС) олігопептидів. Для аналізу було використано 61 зразок сироватки крові пацієнтів чоловічої та жіночої статі різного віку і з різним ступенем розвитку захворювання. Білки сироватки крові осаджували трихлороцтовою кислотою (ТХО) у фінальній концентрації 10 %. Олігопептиди осаджували із ТХО-розчинної фракції додаванням ацетону у співвідношенні 6:1. Осад розчиняли у дистильованій воді, олігопептиди аналізували тонкошаровою хроматографією (ТШХ) та гель-фільтрацією за умов високоефективної рідинної хроматографії (ВРХ). Виявлено, що сироватка крові пацієнтів із РС містить два олігопептиди, які за даними ТШХ і ВРХ мають молекулярну масу 300 - 500 Да. Встановлено, що очищені олігопептиди сироватки крові пацієнтів із РС ефективно пригнічують ріст клітин лінії HeLa, слабо інгібують ріст клітин лінії Jurkat і не впливають на клітини лінії U373. Фосфопептиди із казеїну стимулюють проліферацію клітин лінії Jurkat і ефективно пригнічують ріст клітин лінії U373 та HeLa. Також встановлено, що олігопептиди не впливають на ріст бактерій і грибів.

Антитіла, що виробляються імунізацією протеїном, є безцінними інструментами для моніторингу його структури, внутрішньоклітинної локалізації та біологічної активності. Для імунізації мишей необхідна невелика кількість антигену, але низький вихід антитіл є недостатнім для їх подальшого застосування. Перевивка клітин лімфоми в черевну порожнину імунізованих мишей забезпечує генерацію асцитичної рідини, що містить значну кількість антитіл необхідної антигенної специфічності. Показано, що внутрішньочеревинне введення клітин мишачої лімфоми NK/Ly мишам, імунізованим ізоформою неконвенційного міозину 1с 48 кДа (48/Myo1c), яка виділена із сироватки крові людини, призводила до утворення в асцитичній рідині специфічних IgG-антитіл. Встановлено, що одержані антитіла здатні зв'язувати 48/Myo1c, виділений із сироватки крові хворих розсіяним склерозом або ревматоїдним артритом, системним червоним вовчаком, і можна використовувати для діагностики автоімунних захворювань, зокрема розсіяного склерозу.

The aim of this study was to characterize the proliferative activity of the anti-histone HI IgGs towards human T-leukaemia CEM cells. Anti-histone HI IgGs were purified from blood serum of systemic lupus erythematosus patients by precipitation of serum proteins with 50 % ammonium sulfate followed by a sequential affinity chromatography on Protein G-Sepharose and histone H1-Sepharose columns. To avoid contamination with other proteins, anti-histone H1 IgGs were subjected to strongly acidic pH 2,0 during gel filtration through HPLC column. The effects of the anti-histone HI IgGs on cell viability and cell cycle were tested by MTS-assay and flow cytometry, correspondingly. The cross-reactivity of the anti-histone H1 antibodies towards heterogenetic and cellular antigens was evaluated by Western-blot analysis. It was found that incubation of CEM cells with the HPLC-purified anti-histone H1 IgGs resulted in significant stimulation of cell growth by 46 % after 48 h of incubation. These IgGs possess an antigenic poly-specificity to positively charged heterogenetic antigens and different cellular antigens. FITC-labeled and biotinylated anti-histone H1 IgGs are internalized by CEM cells and preferentially accumulated in the cytoplasm. Conclusion: the anti-histone H1 IgGs are shown to internalize human T-leukemia CEM and stimulate their proliferation. These IgGs are polyspecific toward cellular antigens.