Досліджено вплив кремнію на механічні властивості тонких плівок на основі TiAlN. Дані матеріали є тонкими плівками, виготовленими як моноблоки, градієнтні та багатошарові покриття. Показано, що введення кремнію до складу плівок призводить до зміни морфології тріщин; опір матеріалу до утворення тріщин у даному разі зростає. Такий ефект пов'язаний з подрібненням кристалічної структури та ковзанням меж зерен у плівці.

Абсолютне значення твердості нанокомпозитних тонких плівок на основі TiAlN одержано за допомогою моделей, запропонованих Барнеттом і Рікербі та Корсунським з іншими. Визначено, що експериментально одержана твердість композита досліджуваної системи задовільно описується обома проаналізованими моделями. Зазначено, що модель, запропонована Корсунським із співробітниками, дозволяє робити висновки щодо тріщиностійкості досліджуваних покриттів.

За допомогою модифікованого методу когерентного потенціалу з урахуванням топологічного безладу розраховано електронний спектр аморфних сплавів NiPdP. Виявлено, що одержані дані добре корелюють з експериментом. Показано, що локалізовані електронні стани відіграють визначальну роль у формуванні кінетичних характеристик, зокрема, питомого опору.

Індекс рубрикатора НБУВ: К297.03 + В378.5

Рубрики:

Кристалізація аморфних сплавів

Термодинаміка металів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К297.063

Рубрики:

Фізичні властивості аморфних сплавів

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів рентгенівського фазового аналізу, сканувальної електронної мікроскопії, Оже-спектроскопії та ВІМС досліджено вплив старіння та термічної обробки на структуру, фазовий склад і морфологію фаз у композиційному матеріалі ТРГ + 30 мас. % Co, одержаному за допомогою методу хімічного осадження. Термообробка досліджуваного матеріалу викликає фазові перетворення у металічній компоненті композита, а саме - формування складних карбідних та оксидних фаз на основі кобальту. У результаті термічної обробки форма частинок модифікатора залишається подібною такій для свіжовиготовленого композита, а їх розмір суттєво зростає, що може свідчити про процеси рекристалізації, які супроводжуються сегрегацією частинок металу-модифікатора.

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.2

Рубрики:

Фізика напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів рентгенівського фазового аналізу та наноіндентування досліджено структуру та механічні властивості нанокомпозитних тонких плівок на основі TiAlSiN. Матеріали одержано за допомогою методу катодного осадження на підкладку WC - Co. З метою визначення механізму росту тонких плівок проведено електронно-мікроскопічні дослідження. Максимальна твердість плівок спостерігається для зразків, хімічний склад яких знаходиться поблизу області евтектики Al - Si. Цьому складу відповідає також і мінімальний розмір кристалітів (30 нм).

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.12-1

Рубрики:

Механічні способи виробництва металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К204.2 + В372.33

Рубрики:

Природа сплавів

Тверді розчини

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: В379.226 + В379.27

Рубрики:

Тонкі шари напівпровідників

Електричні і магнітні властивості напівпровідників

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж26618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ж364.206 + В371.21 + В377.12

Рубрики:

Властивості наноматеріалів

Наноструктури

Електропровідність. Електричний опір

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.912 + В371.21

Рубрики:

Металокерамічні наноматеріали

Наноструктури

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К391.91

Рубрики:

Виробництво композитних металокерамічних матеріалів і виробів

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ 

За допомогою методів електронної мікроскопії, наноіндентування та атомно-силової мікроскопії досліджено структурні особливості та механічні характеристики нанокомпозиційних багатошарових тонких плівок на основі TiAlN. Плівки було осаджено на підкладках WC - Co за вакуумно-дуговим методом. Встановлено, що добавки Cr мають суттєвий вплив на мікроструктуру зразків, морфологію тріщин і механічні властивості досліджуваних покриттів. Додавання Cr призводить до збільшення твердості досліджуваних плівок за рахунок зникнення вюрцитної фази AlN і утворення твердої фази CrN. Крім того, додатковому зміцненню плівки сприяють формування колоноподібної структури та збільшення кількості бішарів у покритті. Формування і поширення індукованих індентацією тріщин виявилися чутливими як до структури досліджуваної плівки, так і до морфології росту її зерен. В усіх покриттях з'являються первинні тріщини в місці контакту з індентором. Морфологія цих тріщин описується системою коротких, розривних, нерегулярних тріщин в покриттях, що мають колоноподібну мікроструктуру. А в плівках з дрібнозернистою структурою формуються прямі радіальні наскрізні тріщини. Зазначені особливості структури тріщин пояснюються ковзанням границь зерен, які є більш вираженими у стовпчастих плівках, ніж у нанокомпозиційному матеріалі.

За допомогою механохімічного методу у високоенергетичному планетарному кульовому млині з шихти, що містить вуглецеві нанотрубки, синтезовано нанорозмірні моно- (порошки) та подвійні (компактовані нанокомпозити) карбіди d-перехідних металів. Розглянуто вплив багатошарових вуглецевих нанотрубок на механохімічний синтез одержаних матеріалів. З'ясовано особливості механізму формування карбідів перехідних металів у процесі механохімічного синтезу. Зокрема, показано, що на першому етапі синтезу (до 60 хв оброблення шихти) має місце аморфізація вуглецевих нанотрубок і подрібнення частинок вихідного металу по межах зерен. Надалі аморфізований вуглець потрапляє всередину гратниці металу, утворюючи твердий розчин втілення, внаслідок чого металеві підгратниці набувають дефектності. На другому етапі синтезу (від 60 до 250 хв розмелювання) процес втілення атомів карбону в металічну матрицю пришвидшується та починається формування карбідних фаз на поверхні частинок вихідного металу. Третій етап синтезу завершує формування карбіду. Встановлено, що час розмелювання, потрібний для повного перетворення вихідних компонентів у карбід, корелює з ентальпією його утворення, а поля механічних напружень релаксують за двома основними напрямами: нагрівання та подрібнення. Виявлено, що досліджені в даній роботі карбіди d-перехідних металів під час механохімічного синтезу формуються в основному за рахунок самопідтримуваної реакції. Показано ефективність використання вуглецевих нанотрубок у разі створення нанокомпозиційних матеріалів з поліпшеними функціональними характеристиками. Встановлено, що механохімічний метод є ефективним для синтезу багатокомпонентних карбідів (твердих розчинів заміщення), одержати які іншими способами майже неможливо.

Запропоновано новий підхід для виготовлення армованого частинками TiC нанокомпозиту на основі Fe. Для виготовлення кермету Fe - TiC (25 ваг. %) застосовано метод механохімічної активації вихідної шихти з Fe, Ti та вуглецевих нанотрубок у кульовому млині з подальшим HP-HT спіканням. Динаміку фазових перетворень у матеріалі вивчали за допомогою методів рентгенівської дифракції та скануючої електронної мікроскопії. Показано, що вже через 40 хв розмелювання утворюється нанокристалічний карбід TiC. Мікротвердість за Віккерсом нанокомпозиту Fe - TiC досягає 11,3 ГПа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е60*801.1-648

Рубрики:

Загальна зоологія

Шифр НБУВ: Ж21341/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К390.1-1

Рубрики:

Виробництво металевих порошків

Шифр НБУВ: Ж14161 Пошук видання у каталогах НБУВ