На території Рівнинно-Кримського артезіанського басейну, що містить шість родовищ прісних вод, зрошується близько 400 тис.га, а надалі передбачається зрошення 600 тис.га. Для прогнозу впливу зрошення на підземні води розроблено постійно діючу кінцево-різницеву модель підземних потоків і масопереносу. Зміну мінералізації підземних вод здійснено моделюванням масопереносу через зону аерації за умов реального зрошення. Результати моделювання перевірено польовими дослідженнями. Моделювання виявило значну мінливість інфільтраційного живлення (від 11 до 90 мм/рік), яке залежить не стільки від літологічних особливостей та потужності ненасиченої зони, скільки від іригаційних поливів та опадів у міжвегетаційний період. Мінералізацію інфільтраційної води ідентифіковано з мінералізацією порового розчину, який надходив на рівень грунтових вод. Мінералізація порових розчинів залежить від потужності, літологічних особливостей та засоленості зони аерації, а також від тривалості зрошення. До 2025 р. зрошення практично не впливатиме на діючі водозабори.

Изучение влияния орошения на грунтовые воды Степного Крыма На территории Равнинно-Крымского артезианского бассейна, содержащего шесть месторождений пресных вод, орошается около 400 тыс. га, а в перспективе предусматривается орошение 600 тыс. га. Для прогноза влияния орошения на подземные воды разработана постоянно действующая математическая конечно-разностная модель подземных потоков и массопереноса. Изменение минерализации инфильтрационных вод получено путем моделирования массопереноса через зону аэрации при условиях реального орошения. Результаты моделирования проверены полевыми исследованиями. Моделирование выявило большую изменчивость инфильтрационного питания (от 11 до 90 мм/год), которое зависит не так от литологических особенностей и мощности ненасыщенной зоны, как от ирригационных поливов и осадков в межвегетационный период. Минерализация инфильтрационной воды идентифицировалась с минерализацией порового раствора, поступающего на уровень грунтовых вод. Минерализация поровых растворов зависит от мощности, литологических особенностей и засоленности зоны аэрации, а также от длительности орошения. К 2025 г. орошение практически не повлияет на работающие водозаборы.

The Plain Crimea artesian basin containing six potable water fields includes 400 thousand ha of acting irrigation fields and 600 thousand ha of designing irrigation fields. Irrigation impact on groundwater was predicted at mathematical finite-difference flow and mass-transport models. Groundwater concentration changes were modelled through the unsaturated zone subject to current irrigation using a mass-transport model. Modelling results were tested by field investigations. Modelling revealed a large variability of recharge (from 11 to 90 mm/year), which depend on irrigation rates and precipitation in an inter-vegetable period rather than lithology and a thickness of the unsaturated zone. Infiltrating water concentrations were identified with pore solution concentrations on a groundwater table. Pore solution concentrations are a function of a thickness, lithology and salinity of the unsaturated zone as well as an irrigation period duration. By 2025 irrigation will actually not impact on operating water-supply wells.

Выполнен физический эксперимент по изучению накопления слоя легких нефтепродуктов (ЛНП) в капиллярной зоне с последующим формированием плавающей линзы на уровне грунтовых вод (УГВ). Разработана и экспериментально подтверджена методика расчета мощности и положения слоя ЛНП в капиллярной зоне и на УГВ, распределения и объема ЛНП по данным замеров в наблюдательных скважинах. Мощность и положение слоя ЛНП на УГВ, содержание воды и ЛНП рассчитаны на основании работ Lenhard and Parker (1987, 1988) и van Genuchten (1980).