Показано перспективність оброблення шунгіту різними способами для підвищення його абсорбційних властивостей і збільшення ефективності очищення води під час виробництва напоїв. Досліджували воду питну та підготовлену шунгітом активованим; активованим і обробленим наносріблом; активованим, обробленим парою та наносріблом. Використовували фотометричні, спектрометричні, хімічні та потенціометричні методи аналізу, теоретичне узагальнення та порівняння, системний підхід. Досліджено параметри агрегації наночастинок у водно-гліцериновому середовищі, адсорбційні та сорбційно-каталітичні властивості шунгіту активованого та наномодифікованого різними способами. Додаткове оброблення активованого шунгіту парою та наносріблом надає змогу збільшити його адсорбційну активність за йодом і за адсорбцією оцтової кислоти, лужністю водного настою до 1,2 разу та забезпечити стабілізацію окисно-відновного потенціалу підготовленої води на рівні +90 - 100 мВ. Обробка парою сприяє збільшенню частини пор до дифузії та молекулярної сорбції, а також підвищує на 40 % адсорбційну активність за гуміновими та фульвокислотами для активованого шунгіту за рахунок додаткової його обробки парою та наночастками срібла. Витрати промивної води на етапі підготування активованого шунгіту обробленого парою та наносріблом не перевищують 20 відносних об'ємів промивної води на об'єм матеріалу, при цьому прозорість підготовленої води становить не менше 99 %. Попередня обробка активованого шунгіту парою перед його обробкою наночастинками срібла за рахунок покращання змочування поверхні надає змогу збільшити тривалість фільтрувального циклу та можливість поглиблення сорбування шкідливих мікродомішок води: заліза, марганцю, азотовмісних та органічних сполук на 10 - 12 %.

Показано перспективність оброблення шунгіту різними способами для підвищення його абсорбційних властивостей і збільшення ефективності очищення води під час виробництва напоїв. Досліджували воду питну та підготовлену шунгітом активованим; активованим і обробленим наносріблом; активованим, обробленим парою та наносріблом. Використовували фотометричні, спектрометричні, хімічні та потенціометричні методи аналізу, теоретичне узагальнення та порівняння, системний підхід. Досліджено параметри агрегації наночастинок у водно-гліцериновому середовищі, адсорбційні та сорбційно-каталітичні властивості шунгіту активованого та наномодифікованого різними способами. Додаткове оброблення активованого шунгіту парою та наносріблом надає змогу збільшити його адсорбційну активність за йодом і за адсорбцією оцтової кислоти, лужністю водного настою до 1,2 разу та забезпечити стабілізацію окисно-відновного потенціалу підготовленої води на рівні +90 - 100 мВ. Обробка парою сприяє збільшенню частини пор до дифузії та молекулярної сорбції, а також підвищує на 40 % адсорбційну активність за гуміновими та фульвокислотами для активованого шунгіту за рахунок додаткової його обробки парою та наночастками срібла. Витрати промивної води на етапі підготування активованого шунгіту обробленого парою та наносріблом не перевищують 20 відносних об'ємів промивної води на об'єм матеріалу, при цьому прозорість підготовленої води становить не менше 99 %. Попередня обробка активованого шунгіту парою перед його обробкою наночастинками срібла за рахунок покращання змочування поверхні надає змогу збільшити тривалість фільтрувального циклу та можливість поглиблення сорбування шкідливих мікродомішок води: заліза, марганцю, азотовмісних та органічних сполук на 10 - 12 %.

Мета дослідження - визначення антиоксидантної здатності водно-спиртових настоїв рослинної сировини та ідентифікація найбільш перспективних джерел природних антиоксидантів. Настої спиртові з рослинної сировини за морфологічними ознаками: трави (35 зразків); коріння та кореневища (9 зразків); квіти (7 зразків); деревна кора (2 зразки); сухі плоди (18 зразків); соковиті плоди (29 зразків). Методи дослідження: редоксметрія - визначення антиоксидантної здатності (АОЗ) рослинної сировини; рН-метрія; експертний метод визначення органолептичних показників. Настої спиртові з рослинної сировини мають водневий показник від 3,13 (суданська троянда) до 8,17 од. рН (кропива дводомна). Мінімальне теоретичне значення окисно-відновного потенціалу має значення від 159,1 мВ (кропива дводомна) до 370,8 мВ (суданська троянда), а фактичне значення окисно-відновного потенціалу складає від 8,0 мВ (кропива дводомна) до 308,5 мВ (айва довгаста). Мінімальне значення АОЗ (відновної) настоїв спиртових для плодів лимона - 18,8 мВ, максимальне значення відновної здатності - 209,0 мВ (для настою спиртового з суниці лісової). Енергія відновлення/окиснення рослинної сировини щодо водно-спиртової суміші (розчинника) знаходиться в межах відновних значень від 124,5 мВ (листя суниці лісової) до окисних значень -65,7 мВ (плоди лимона). Настої спиртові залежно від активності рослинної сировини мають відновну здатність (понад 0 мВ) - 65 % зразків, окиснювальну здатність (менше 0 мВ) - 35 % зразків. Створення алкогольних напоїв із антиоксидантною дією надає змогу виводити на ринок нові види продукції, які вигідно відрізняють асортимент виробника від асортименту конкурентів, створюючи позитивний імідж підприємству. Обгрунтовано розширення асортименту алкогольних напоїв із застосуванням спиртових настоїв із рослинної сировини для посилення антиоксидантної дії.