Ключ. слова: doxorubicin-resistant Guerin's carcinoma, mechanochemically modified doxorubicin, irradiation with frequency 40 MHz
Індекс рубрикатора НБУВ: Р562.9-5

Рубрики:

Інші види пухлин

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: A-549 human lung carcinoma cells, doxorubicin, mechanochemical activation, electromagnetic irradiation
Індекс рубрикатора НБУВ: Р569.423-52

Рубрики:

Пухлини легенів

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: П875.624

Рубрики:

Злоякісні пухлини тварин

Шифр НБУВ: Ж14160 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано метод дослідження кінетики конформаційних перетворень в колагеноподібних структурах. В сучасній медицині зазначені структури використовуються для одержання інформації щодо характеру розповсюдження злоякісних пухлин та особливості їх морфологій у разі взаємодії з фармацевтичними препаратами. Для одержання зазначеного параметру запропоновано експериментальну методику.

Розроблено та виготовлено тканинно-еквівалентний фантом печінки зі штучними метастазами розмірами ~5 мм. Метастази без наночастинок практично не візуалізувались за методом комп'ютерної томографії, на відміну від метастазів з наночастинками оксиду заліза, які добре візуалізувались на томограмі.

Розглянуто можливі причини затоплення територій дощовими водами за надзвичайних ситуацій і методи управління дощовим стоком. Обгрунтовано уникнення затоплення місцевості вживанням заходів, які усувають обмеження дощової каналізаційної мережі за витратою. Використання гідродинамічно активних полімерів (ГДАП), які зменшують гідравлічне тертя в трубопроводах, запропоновано розглядати як метод управління дощовим стоком зменшенням накопичення зливових вод на поверхні водозбору. ГДАП збільшують об'ємну витрату трубопроводів і віртуально збільшують їхню довжину та діаметр. Мета роботи - збільшення пропускної здатності дощових каналізаційних мереж (ДКМ) за допомогою регулювального резервуара для зливової води та ГДАП. Запропоновано використовувати ГДАП у вигляді водного розчину та вводити безпосередньо в дощову каналізаційну мережу крізь дощоприймач чи люк колодязя. Застосовуючи шестеренний насос як дозатор, введення проводять із цистерни, в якій пристрій для приготування розчину з вихідної сировини ГДАП має ексцентрично розташований гладкий робочий орган. Вказані пристрої не призводять до деструкції молекул ГДАП, що передчасно не зменшує ефекту від використання останніх. Управління дощовим стоком показано на прикладі квадратного в плані басейну стоку за точкової схеми водовідведення з використанням регулювального резервуара проточного типу, встановленого на початку ДКМ діаметром 300 мм і довжиною 1922,5 м, і використання водного розчину поліакриламіду концентрацією 500 ppm (0,0005 кг/л). Математичне моделювання роботи системи дощової каналізації показало, що збирати дощовий стік за зазначених вище умов можна з басейну більшою площею, ніж без використання ГДАП за рахунок збільшення витрати поверхневого стоку та витрати відтоку з регулювального резервуара.

Заходи зі зменшення втрат енергії в системах трубопровідного транспорту необхідно впроваджувати вже на етапі проектування. Зокрема це стосується й місцевих гідравлічних опорів трубопроводів. Досліджено розміри вирового поясу перед симетричним раптовим звуженням круглої труби за течії ньютонівської рідини. Розглянуто ступені звуження потоку 0,250 і 0,500. Адже заходи, спрямовані на зменшення втрат енергії на раптовому звуженні круглої труби, мають бути ефективними за ступенів звуження потоку не менших ніж 0,250. Розміри вирового поясу мають екстремальну залежність із максимумом під час переходу ламінарного режиму руху рідини в турбулентний. Зі збільшенням значень критерію Рейнольдса за ламінарного режиму ці розміри зростають, а за турбулентного режиму - зменшуються. У першому випадку точка відриву потоку зміщується вверх за течією від площини зміни діаметрів, що узгоджується з даними числового моделювання, наведеними в літературі; у другому випадку - донизу за течією. В обох випадках розміри вирового поясу є пропорційними до критерію Рейнольдса. Описана поведінка є аналогічною як для довжини зони повторного приєднання потоку ньютонівської рідини після раптового розширення труби. Перехідна зона між ламінарним і турбулентним режимами руху рідини є в межах від 3000 до 5300 та 750 - 1300 для критерію Рейнольдса, визначеного за діаметром більшої труби та уступом відповідно. Це узгоджується з наведеними в літературі даними. Висота вирового поясу перед раптовим звуженням круглої труби є меншою за висоту уступу. Відбувається неповний відрив потоку рідин перед перерізом зміни діаметрів.

Індекс рубрикатора НБУВ: О71-02

Рубрики:

Магістральні трубопроводи (магістральний трубопровідний транспорт)

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ