Проведено исследование процессов формирования каскадов, их прохождения и отжига в чистых кристаллах циркония при различных условиях облучения. Изучены статистические и геометрические свойства каскадов при различных температурах, энергиях первично выбитых атомов и направлениях их движения. Показана возможность каналирования при прохождении каскадов, что приводит к образованию краудионов. Исследованы статистические особенности прохождения каскадов и характерное время отжига. Проведен анализ процессов формирования структур точечных дефектов.

Проведено всебічне дослідження процесів формування та росту пор у типовій моделі бінарного стопу, підданому радіаційному впливові з використанням комбінованого підходу, що базується на теорії фазового поля та щвидкісній теорії. Показано, що формування пор викликане взаємодією радіаційно продукованих вакансій із пружніми деформаціями гратниці та полем композиції стопу. Одержано фазові діаграми, що ілюструють формування твердого розчину, фазового розшарування та структуроутворення. Встановлено, що формування пор із пересиченого розчину вакансій супроводжується перерозподілом композиційного поля. Показано, що пружна неоднорідність, яка відповідає за утворення анізотропних преципітатів у первинно приготовленому стопі призводить до формування надгратки пор у процесі опромінення. Виявлено, що нуклеація та ріст пор із ростом дози опромінення відповідає дифузійно керованим процесам випадіння фаз. Показано універсальність динаміки росту пор. Проведена оцінка основних параметрів і статистичних характеристик пор для більшості стопів і сталей надає добре узгодження з експериментально одержаними результатами.

Мета роботи - проведення порівняльних досліджень анатомічної структури та вмісту активних форм кисню (АФК) в листках Deschampsia antarctica (Poaceae), що росте в екстремальних кліматичних умовах Антарктики (острови Скуа і Галіндез). Для досліджень анатомічної структури та ультраструктури поверхні листків використовували методи світлової та скануючої електронної мікроскопії. Локалізацію монолігнінів визначали за допомогою цитохімічного методу фарбування тканин, вміст АФК в листках - за методом реєстрації спонтанної хемілюмінесценції (СХЛ). Результати засвідчують ідентичність анатомічної структури та ультраструктури поверхні листків у рослин, зібраних в різних місцезростаннях. Локалізація в листках двох монолігнінів (сирингіла та гваяцила) в клітинних стінках листків досліджених рослин була також подібною. Встановлено, що сирингіл, в основному локалізований в клітинних стінках епідермісу, підтримуючи їх механічну міцність, а гваяцил, що забезпечує гнучкість стінок, локалізований в основному в стінках клітин мезофілу і судин. Вміст сирингілу в стінках клітин епідермісу перевищував рівень гваяцилу у 6 - 8 разів. Рівень СХЛ в листках D. antarctica дорівнював середньому значенню люмінесценції листків інших видів за нормальних умов. Зроблено висновки, що одержані результати можуть бути показниками адаптації цього виду до екстремальних умов. Посилення уваги до вивчення клітинного метаболізму та його регуляції у рослин D. аntarctica сприятиме подальшому пізнанню механізмів їх виживання за умов Прибережної Антарктики.