Вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) став актуальним для птахівництва з моменту появи високовірулентних штамів в середині 80-рр XX ст. Вони призводять до імуносупресивного стану тварин та високої смертності. З огляду на велику різноманітність вакцин, необхідною є харакетристика польових ізолятів, виявлених у господарстві. Мета роботи - охарактеризувати та диференціювати вакцинні та польові штами вірусу за допомогою методу рестрикційного аналізу. Виділення РНК здійснювали за сорбційним методом, здійснювали постановку зворотної транскрипції та ПЛР із використанням специфічних праймерів до гену VP2. Отримані амплікони піддавали рестрикції MvaI, MboI, SspI, BspMI, SacI, BstEII. Охарактеризовано рестрикційний профіль 8 вакцинних штамів та проаналізовано 120 зразків бурс відібраних від уражених вірусом ІБХ птахів. Більшість проаналізованих ізолятів за рестрикційним профілем були подібними до вакцинних штамів. Вакцинні штами, що належали до однієї групи за рівнем атенуації мали однаковий рестрикційний профіль. Для чотирьох було показано наявність сайтів Sspі та відсутність сайту BstEII, що надає підставу віднести їх до високовірулентих штамів вірусу ІБХ. Висновок: рестрикційний аналіз надає змогу диференціювати вакцинні та польові ізоляти вірусу ІБХ. Даний підхід можна використовувати для моніторингу ситуації на господарстві за даним збудником.

Вірус інфекційної бурсальної хвороби (ІБХ) викликає висококонтагіозне захворювання курчат та поширений у всьому світі. Головним антигеном є білок VP2. Ген VP2 містить гіперваріабельний регіон, мутації в якому призводять до появи нових антигенних варіантів вірусу ІБХ. Для запобігання інфікуванню використовують вакцинацію, ефективність якої залежить від генетичної спорідненості вакцинних і польових штамів вірусу. Мета роботи - проаналізувати нуклеотидну послідовність різних вакцинних і польових штамів вірусу ІБХ, поширених в господарствах України. У дослідженні було використано 11 вакцинних та 16 польових штамів вірусу ІБХ. РНК виділяли за допомогою методу магнітної сорбції, здійснювали реакцію зворотної транскрипції та постановку ПЛР зі специфічними праймерами до гену VP2. Амплікони секвенували, нуклеотидну та амінокислотну послідовність аналізували за допомогою програми MEGA 6. 11 вакцинних штамів формували 5 кластерів. Кластер I містив штами GM97, 228E та MB/20. Кластер II був сформований м'якими штамами LC-75 та D78. Середні штами Winterfield-2512 та Lukert формували кластер III. "Гарячі" штами MB та MB/3 містились у кластері IV. Кластер V містив штами MB/5 та V877. Після включення 16 польових ізолятів, виявлених в Україні, структура дерева не змінилась. 8 з них групувалися разом з "гарячими", 5 - з середніми та 3 - з м'якими вакцинними штамами. Порівняння амінокислотних послідовностей підтвердило антигенну спорідненість штамів, що знаходились в одному кластері. Висновки" одержані результати можуть бути використані для підбору вакцин для профілактики ІБХ в кожному окремому господарстві України.