Розглянуто вітчизняні умови ведення бізнесу відповідно до основних вимог євроінтеграційного процесу. Проаналізовано поточне законодавче регулювання ведення бізнесу в Україні. При цьому, порівняно українське та європейське законодавче регулювання й виділено основні розриви між ними. Проаналізовано основні економічні показники малого і середнього бізнесу в Європейському Союзі та Україні. Крім того, виділено частку малого й середнього бізнесу в основних економічних показниках країни. За результатами аналізу зроблено висновок про те, що малий і середній бізнес є основою економічного розвитку країни. Виділено основні проблеми, з якими стикаються підприємці в Європі та в Україні. Проаналізовано й систематизовано стимулюючі інструменти активізації малого та середнього бізнесу.

Проаналізовано використання енергетичних ресурсів в Україні. Використано українські офіційні статистичні дані. Розглянуто використання структури енергоресурсів для теплової електростанції на 2013 - 2017 рр. На основі результатів і методики розрахунку проаналізовано обсяг викидів забруднюючих речовин в атмосферу з природного газу і вугілля. З метою реалізації еколого-орієнтованого розвитку необхідно враховувати ефективність енергоресурсів і його екологічний ефект. Результати аналізу показали, що вугілля і природний газ є основними джерелами забруднення в Україні. Помічено, що структурна частка вугілля і природного газу коливається в сезонних коливаннях. Слід підкреслити, що поширення та впровадження відновлюваних джерел енергії дозволить збільшити обсяг виробництва енергії (безпосередньо) і зменшити обсяг забруднення навколишнього середовища (опосередковано). Таким чином, одна сонячна енергостанція потужністю 10 кВт-год виробляє 10 як 200 кВт-год/рік, вона побічно замінює традиційні енергетичні ресурси. Як зазначено вище, більша частина української енергії проводилася тепловими (використовуваними вугільними і природними газами) і ядерними (як наслідок - величезними радіаційними) електростанціями. Відзначається, що в минулому році АЕС виробила понад 50 % усього видобутку енергії. Це можна пояснити зменшенням обсягу поставок природного газу і збільшенням вартості вугілля. Так, аналіз динаміки використання паливних ресурсів показав, що енергетичному сектору (виробництву та споживанню) Україні притаманні сезонні коливання. З іншої сторони, результати дослідження підтверджують висунуту гіпотезу, що найбільший еко деструктивний вплив здійснюється теплоелектростанціями при виробництві енергії з кам'яного вугілля. У зв'язку з цим необхідним є заміщення виробництв, що використовують кам'яне вугілля на більш еколого-орієнтовні ресурси, у тому числі відновлювальні джерела енергії. У цьому напрямку, зміна системи екологічного оподаткування може виступати інструментом мотивації поширення відновних джерел енергії. При цьому доцільним є врахування сезонних коливань та економічну оцінку екологічного збитку від використання традиційних джерел енергії.

Проаналізовано основні передумови проникнення принципів сталого розвитку та зеленого зростання в усі сектори економіки. Визначено стрімке зростання екологічної свідомості серед суспільства, що провокує бізнес-сектор переорієнтовувати свою діяльність у відповідності до вимог споживачів. Окрім цього, розвиток зеленого інвестиційного ринку провокує переорієнтацію поведінки інвесторів при прийнятті інвестиційних рішень. Також, низка світових рейтингових агентств та фондових бірж створюють власні рейтинги та зелені фондові індекси, що віддзеркалюють ефективність використання компаніями зеленого бренду. Визначено, не дивлячись на стрімке зростання зеленого інвестиційного ринку та актуальності промоції зеленого іміджу, єдиної загальновизнаної теорії визначення сутності зелених інвестицій, зеленого іміджу та бренду досі не розроблено. Визначено, що при формуванні зеленого іміджу компанії необхідним є врахування інтересів основних стейкхолдерів компанії. При цьому авторами було систематизовано основних стейкхолдерів компанії враховуючі специфіку зелених інвестицій та зеленого бренду. Наголошено, що використання гінвошингу призводить до зниження рівня довіри до зеленого бренду. З метою мінімізації використання грінвошингу, авторами запропоновано впровадження системи публікації нефінансової звітності як обов'язкової норми закріпленої на законодавчому рівні. Виокремлено та охарактеризовано основні маркетингові стратегії промоції зеленого бренду компанії з метою залучення додаткових зелених інвестицій. Визначено що програма промоції зеленого бренду повинна враховувати інтереси стейкхолдерів, використовувати відповідно до їх інтересів маркетингову стратегію та набір інструментів зеленого маркетингу (як традиційних, так і сучасних). Наголошено, що подальшого досліджень вимагає аналіз впливу таких факторів як гендер, вік та національність на поведінку стейкхолдерів та на зелений бренд компанії.

Досліджено основні перспективи функціонування ринку зелених інвестицій в Україні, проаналізовано динаміку та тенденцію функціонування ринку зелених інвестицій в Україні та ЄС. У межах статті зелені інвестиції розглядаються як альтернативне джерело фінансування індикативних цілей сталого розвитку 2030. Консолідовано основні підходи до визначення сутності поняття "зелені інвестиції", систематизовано принципи й особливості (специфіку) функціонування ринку зелених інвестицій. Крім того, автор виокремлює основних стейкхолдерів ринку зедених інвестицій та їх ролі. Результати аналізу функціонування ринку зелених інвестицій в Україні свідчать, що основними перешкодами, які обмежують розвиток ринку зелених інвестицій, є: недостатня правова база; нерозуміння основних особливостей і сутності зелених інвестицій інвесторами; відсутність державної підтримки розвитку ринку зелених інвестицій та ін. Систематизовано основні категорії зелених інвестицій з метою визначення принципів їх обліку. На основі виконаного дослідження запропоновано концептуальні засади переходу від традиційного до зеленого інвестиційного ринку в Україні. З метою визначення основних напрямів розвитку українського ринку зелених інвестицій було проаналізовано досвід функціонування такого ринку Європейського Союзу. Результати дослідження показали, що найбільш привабливими напрямами для зелених інвестицій є чиста енергія та зелені цінні папери. У цьому випадку було проаналізовано динаміку ринку зелених облігацій як перспективного напряму залучення зелених інвестицій. На підставі отриманих даних було вказано основні інвестиційно привабливі напрями для залучення зелених інвестицій в Україні та виокремлено ключові перешкоди його розвитку.

Узагальнено аргументи та контраргументи в межах наукової дискусії з питання визначення та емпіричного обгрунтування фінансових, соціоекономічних, екологічних патернів і факторів громадського здоров'я для формування дорожніх карт із метою обмеження поширення епідемії COVID-19. Мета дослідження - розроблення регіональних протиепідеміологічних карт, що містять емпірично обгрунтовані маркери. Систематизація літературних джерел і підходів до розв'язання проблеми щодо встановлення основних факторів громадського здоров'я та фінансових, соціальних, економічних, екологічних детермінант, які обумовили регіональну диференціацію вразливості населення України від COVID-19, засвідчила, що вони базуються здебільшого на емпіричному досвіді інших країн і не повною мірою враховують національну та регіональну специфіку. Методичним інструментарієм проведеного дослідження стали методи диференціального числення нелінійних рівнянь, що надає можливість визначити критичні значення (маркери) для кожного фактора, які формалізують "слабкі місця" та "критичні точки" регіону щодо реагування на майбутні епідеміологічні загрози. Об'єктом дослідження обрано всі регіони України і м. Київ. Наведено дорожні карти майбутніх протиепідеміологічних заходів для кожного регіону України. Результати дослідження можуть бути корисними для органів місцевого самоврядування для ухвалення виважених рішень відповідно до існуючих повноважень і диференційовані рішення щодо послаблення заходів соціального дистанціювання, карантину, призупинення роботи економічних об'єктів, зміни фінансових бюджетів тощо, враховуючи відмінності кожного регіону за факторами громадського здоров'я, соціо-еколого-економічними детермінантами.

Дослідження зосереджено на виявленні взаємозв'язків між показниками зростання міграції та показниками економічного розвитку і спрямовано на перевірку тверджень про те, що мігранти переміщуються до країн із високим рівнем урбанізації, високим експортно-імпортним і бюджетним потенціалом, соціальним, економічним та інфраструктурним розвитком, високими темпами інновацій, із доступною та ефективною системою охорони здоров'я, фінансовою стабільністю. Попередні дослідження у сфері міграції проаналізовано та їхні результати стали відправною точкою для вибору параметрів, які можуть вплинути на зростання міграції. Прведено кількісне дослідження, засноване на моделюванні нечітко-логічних когнітивних карт (FCM), що надали можливість віднайти параметри дев'яти систем (концепцій) національного економічного розвитку, які впливають на зростання міграції. Розраховано матриці причинно-наслідкових зв'язків і напрями впливу параметрів 9-ї концепції та 53-х підконцепцій на зростання міграції, а також візуалізовано когнітивні карти причинно-наслідкових зв'язків між зростанням чистої міграції та обраними параметрами національного розвитку. Виявлено, що найвищий рівень позитивної взаємодії існує між зростанням чистої міграції і такими показниками, як "Міжнародний туризм", "Дохід", "Загальні державні витрати", "Народжуваність", "ВВП на душу населення". Виявлено негативну взаємодію між зростанням міграції та ризиком непокриття витрат на хірургічну допомогу, включаючи катастрофічне непокриття витрат на медичну допомогу, і рівнем смертності. Запропоновано рекомендації щодо подальшого вдосконалення міграційної політики, соціальної політики та політики бюджетування.

Забезпечення національної енергетичної безпеки є основою ефективного функціонування всіх сфер економіки та стабільності державних процесів. Систематизація наукового доробку з досліджуваної тематики засвідчила, що комплексна оцінка національної енергетичної безпеки (НЕБ) включає інституційні, екологічні та поведінкові детермінанти як найважливіші засади НЕБ. При цьому значну роль у забезпеченні НЕБ відіграє фінансова складова, оскільки безперебійна робота енергетичної галузі потребує постійного залучення інвестицій у модернізацію обладнання, впровадження сучасних енергоефективних технологій та інновацій, проведення досліджень тощо. Таким чином, необхідним є врахування фінансових детермінантів при забезпеченні НЕБ. Мета дослідження - аналіз і візуалізація наукового доробку, присвяченого дослідженню фінансових детермінантів у забезпеченні НЕБ. Джерелами даних для здійснення бібліографічного аналізу є міждисциплінарні наукові бази даних Scopus і Web of Science. Вибірка дослідження складається з 770 публікацій, які індексуються за ключовими словами: "енергія", "безпека" та "фінанси" в назвах, ключових словах та анотаціях публікацій. Період дослідження охоплює 2000 - 2021 рр. Для аналізу результатів пошуку застосовано програмне забезпечення VOSviewer та аналітичний інструментарій баз даних Scopus і Web of Science. У ході бібліографічного аналізу застосовано оцінювальні та відносні методи дослідження. Отримані результати надали можливість виявити річні та відносні темпи зростання публікаційної активності; географічний розподіл досліджуваних публікацій; головні напрями досліджень за збігом ключових слів; мережі співавторства та співцитування; найбільш продуктивних авторів, впливові журнали та афіліації. Отримані результати мають теоретичне значення та можуть бути враховані при розробці моделі комплексної оцінки національної енергетичної безпеки.