Представлено дослідження питання етапів та ступенів адаптації лексичних запозичень в лінгвістичній науці кінця ХХ ст. - початку ХХI ст. у контексті лінгвоісторіографії. Завданнями студій вбачаємо у визначенні диференційних ознак ступенів адаптації лексичних запозичень на різних етапах та рівнях мовної системи входження запозичень до мови-реципієнта в інтерпретації мовознавців кінця ХХ ст. - початку ХХI ст. та дослідженні ступенів процесу адаптації запозичених слів в інтерпретації вчених ХХ ст. - початку ХХI ст. Визначено етапи адаптації іншомовних слів: формальну й семантичну адаптацію. Проведене дослідження демонструє, що формальна адаптація характеризується асиміляцією іншомовних слів на фонетичному, графічному й морфологічному рівнях. Отримані результати показують, що формальними критеріями вважаються - пристосування лексичних запозичень до лексичної системи мови-реципієнта з максимальним зближенням їхніх графічних, фонетичних та граматичних характеристик. Згідно з результатами дослідження, підсумком семантичної адаптації є формування самостійного лексичного значення іншомовного слова в новому лінгвістичному оточенні й встановлення певних відносин з іншими словами мови-реципієнта усередині тематичної групи. Перспективним до вирішення в подальших наукових розвідках вважаємо принцип поєднання найкращих наукових досягнень минулого з розвитком новітніх підходів стосовно досліджуваної проблеми та в широкому залученні до аналізу матеріалу ндоєвропейських мов, зокрема дослідженні причин адаптації лексичних запозичень у мові-реципієнті.