Визначено, що соціологія права обрала шлях дослідження особливостей живого права. Звернено увагу на внутрішній плюралізм права, коли неприпустимим є плюралізм понять права у внутрішньому праві суверенної держави. Тільки державна сфера - це точка зіткнення і існування живого права. Про плюралізм понять права можна говорити тільки як про політичний ідеал, але не як про критерій права. Транснаціональний плюралізм права характерний тим, що суверенітет не може розкриватися шляхом передачі суверенних прав, тому що інакше національна держава втратить свою якість носія правопорядку.

Зазначено, що Євгеній Ерліх - один із засновників вільного руху права, соціології права. Він створив основи для розширення наукових зв'язків між правом, суспільством і методами дослідження "природного права". Основні наукові роботи: "Вклад в теорію юридичних джерел", "Безмовне волевиявлення", "Вільне правознаходження і вільна юриспруденція", "Юридична логіка". Розглянуто постать Е. Ерліха, як викладача права, який працював на Буковині до початку Першої світової війни, а пізніше в Швейцарії, маючи великий авторитет, як у студентів, так і у своїх колег.

Розкрито дефініцію про те, що якщо правосуддя віддає належне необхідності присутності сучасності, організаційно треба піклуватися про те, щоб діючі на практиці юристи могли підвищувати кваліфікацію. У роботі "Безмовне волевиявлення" Ерліх згадує, що соціологічний метод повинен доповнюватися безпосереднім спостереженням життя. За сучасних умов вищої школи, семінар з природного права Ерліха допомагає виконати завдання перепідготовки юристів-практиків, а також залишається зразком і стимулом підвищення кваліфікації і освіченості юристів.