Вибір оптимального носія клітин для створення тканинно-інженерних конструкцій - ключова проблема сучасної біотехнології. Мета роботи - дослідити біосумісність мезенхімальних стромальних клітин (МСК) жирової тканини людини з об'ємними матрицями на основі хітозану з різним ступенем деацетилювання. Хітозанові носії заселяли МСК за допомогою перфузійного методу і культивували протягом 7 діб. Проаналізовано морфологічні особливості, життєздатність, метаболічну активність і розподіл клітин у матрицях. Рівень адгезії МСК до поверхні хітозанових носіїв з низьким ступенем деацетилювання (67 %) був незначним, клітини мали округлу форму та формували агрегати. У губках на основі хітозану з високим ступенем деацетилювання (82 %) клітини прикріплювались до поверхні носія, розпластувались і були здатними до проліферації. Висновки: одержані результати свідчать про перспективність використання хітозанових носіїв з високим ступенем деацетилювання та МСК жирової тканини людини для створення біоінженерних конструкцій.