Досліджено ринок в'їзних туристів м. Чернігова, визначено проблеми його розвитку, що полягають в нерозвиненій інфраструктурі; відсутності чіткої концепції розвитку туризму; дефіциті фінансування; нескоординованості дій між владою, бізнес-структурами та громадськістю. Запропоновані перспективи розвитку для підвищення туристичної привабливості Чернігова на підставі врахування слабких сторін, нівелювання загроз розвитку туризму в місті, ефективного використання наявних ресурсів та потенційних можливостей.

Мета роботи - оцінити вплив змін вікової структури на формування показників смертності та провести аналіз трендів смертності міських чоловіків Республіки Білорусь у 1959 - 2015 роки. Використані дані природного руху міського населення за 1959 - 2015 роки. Проведено розрахунок грубих і стандартизованих показників смертності методом прямої стандартизації за світовим стандартом (Standard "World"). Аналіз часових трендів проведено з використанням програмного забезпечення JoinPoint. Зростання рівня смертності міських чоловіків продовжувалося протягом 43 років (1959 - 2002). Реалізація комплексу заходів державних програм забезпечили соціальний контроль над смертністю чоловіків, які проживають у містах. Темпи щорічного убутку смертності більш ніж удвічі перевищили щорічний темп приросту в період зростання рівня смертності. Висновки: зміни вікової структури міських чоловіків впливали на грубі показники смертності. Смертність міських чоловіків протягом періоду дослідження зросла в 1,5 разу. Підвищення грубих показників становило 2,4 разу. З 2002 р. сформувалася та набула сталого характеру тенденція зниження смертності чоловічого міського населення, яка зберігалася до 2015 року.

Наведено елементи нового нестаціонарної теорії, що описує глобальні механізми в атмосферних низькочастотних процесах, ефекти телеконнекції та ін. для моделювання глобальної атмосферної поведінки, просторово-часового розподілу (дисперсії) радіонуклідів, оцінки радіоактивного впливу наслідків аварій на атомних електростанціях Фукусіма (Чорнобиль) на навколишнє середовище. Цей підхід заснований на використанні балансових співвідношень для енергії та кутового моменту в глобальних атмосферних низькочастотних процесах, теорії атмосферної макротурбулентності, атмосферного вологообороту у подальшому зв'язку з генезисом тропосферних радіохвильоводів і наступністю форм атмосферної циркуляції (телеконнекція, генезис фронтів), виявленні нових предикторів в середньо- і довгостроковому прогнозуванні динаміки низькочастотних атмосферних процесів. В межах теорії виявлено зв'язок так званих тропосферних радіохвилеводів з атмосферним вологооборотом і відповідно з формою атмосферної циркуляції через положення фронтальних розділів (атмосферних фронтів як основних нагромаджувачів вологи). Атмосферний вологооборот пов'язаний з таким типово низькочастотних процесом, як виконання балансу по енергії та кутовому моменту атмосфери. Останній характеризує порушення балансу обертання атмосфери разом із Землею, яке може проходити за розвитку меридіональних процесів зі здійсненням перенесення маси повітря і пара між тропічними широтами (з великою лінійною швидкістю) і повільно обертаються повітряними масами приполярних широт (процес повільної телеконнекціі). Підхід реалізований у вигляді нової мікросистемної технології "GeoMath-RadEnv" і орієнтований на тестування і прогнозування потоків руху повітряних мас (частинок, радіонуклідів) в глобальній атмосферній картині, визначення нових предикторів для середньо- і довгострокового прогнозування низькочастотних атмосферних процесів. ПК-експерименти продемонстрували ефективність підходу в застосуванні до моделювання балансу кутового моменту, переносу атмосферних мас (вологообороту) по відношенню до генезису тропосферних радіохвилеводів, наступності форм атмосферної циркуляції (телезв'язок, фронт-генезис). Застосування методу до моделювання глобальної атмосферного поведінки, розсіювання радіонуклідів після аварії на атомній електростанції Фукусіма (Чорнобиль) демонструє його ефективність, що підтверджується фізично розумним згодою між передбаченим і виміряним просторовим розподілом радіонуклідів в атмосфері, напрямком і динамікою потоків руху повітряних мас (часток).

Глобальні цивілізаційні процеси обумовили трансформацію соціально-економічних моделей розвитку країн. Удосконалення інформаційних технологій, науковий прогрес, запит на безпеку, здоров'я та довголіття, а також індустрію вражень приводить до зміни поведінкових реакцій споживачів туристичних послуг та появи нових тенденцій у туристичній індустрії. З метою збереження та збільшення індексу туристичної конкурентоспроможності суб'єктам туристичної індустрії важливо постійно відслідковувати світові тенденції розвитку туристичної індустрії у контексті сучасного ринку послуг та створювати такі стратегії туристичного розвитку, що будуть адекватні глобальним трансформаціям. Мета статті - визначення та аналіз світових тенденцій розвитку туристичної індустрії за умов сучасної парадигми соціально-економічного розвитку, а також дослідження чинників, які впливають на розвиток світової туристичної індустрії. Використано такі методи наукового дослідження: економіко-статистичний та індукції, емпіричний (спостереження), прогнозування, логічного та порівняльного аналізу. Проведено аналіз світових тенденцій розвитку туристичної індустрії в умовах глобалізації, інформатизації, політико-економічної нестабільності та терористичної загрози. Визначено чинники, які впливають на розвиток світової туристичної індустрії, формуватимуть географію туристичних потоків та дестинацій у найближчі роки. Досліджено основні трансформації у структурі глобального туристичного попиту. Визначені тенденції обов'язково повинні враховуватись при створенні та вдосконаленні стратегії розвитку будь-якої туристичної дестинації та туристичного об'єкта. Висновки: виокремлено основні глобальні тренди розвитку сучасної туріндустрії: зміна географічного розподілу міжнародних подорожей; домінування онлайн продажів туристичних послуг; збільшення частки індивідуальних подорожей; зростання сегмента лікувально-оздоровчого туризму; активізація попиту на індивідуальні заклади тимчасового розміщення; актуалізація потреби у безпеці; зростання потреби екологічного туризму та відповідності умовам дружнього до природи середовища; поява та виокремлення нових видів туризму; зміна соціально-демографічного портрету споживача туристичних послуг; зміна тривалості та періодичності подорожей тощо. Для збільшення ефективності стратегії туристичного розвитку будь-якої туристичної дестинації та туристичного об'єкта необхідно враховувати зазначені світові тенденції розвитку туристичної сфери в структурних моделях організації ринку послуг.

Виділено, описано та схематично зображено модель Стратегії туристичного розвитку (далі - СТР) на основі дев'яти основних етапів розроблення та реалізації, а саме: діагностика та усвідомлення проблем у туристичній сфері; аналіз туристичного ринку; таргетування цільової аудиторії споживачів турпродукту; розроблення турпродуктів; апробація турпродукту на потенційних туристах; діагностика існуючої маркетингової політики; розроблення маркетингового плану просування турпродукту; реалізація СТР; оцінювання та контроль реалізації СТР. Проаналізовано особливості формування та застосування методології збору інформації щодо соціально-економічних показників розвитку туристичної галузі. Визначено та схематично зображено рекомендовані критерії ефективності реалізації СТР країни. Сформульовано визначення таких понять у туристичній статистиці, як агреговані показники допоміжного рахунку туризму; допоміжний рахунок туризму; адміністративні дані; економічний аналіз туризму; валова додана вартість безпосередньо пов'язана із туризмом (ВДВТ); валова додана вартість у галузях туризму (ВДВГТ); валова додана вартість турпродукту; валова маржа постачальника послуг бронювання; валовий внутрішній продукт безпосередньо пов'язаний із туризмом (ВВПТ); туристичне споживання; туристичні витрати тощо. Визначено основні та допоміжні джерела збору інформації про стан туристичного розвитку країни/дестинації: показники туристичного збору; дані Державної служби статистики; дані Державної прикордонної служби; дані Податкової інспекції; дані Національного банку; дані маркетингових досліджень; дані мобільних операторів; дані закладів розміщення; дані туристично-інформаційних центрів; дані авіаперевізників, залізничних перевезень, автоперевізників, морських та річкових перевізників тощо; дані фахівців туристичного супроводу; дані відвідувань туристичних об'єктів, музейних установ, природних та історико-архітектурних заповідників тощо; дані туроператорів та турагенцій; дані туристичних Асоціацій та недержавних організацій.

We develop the elements of a new generalized approach to natural air ventilation of the industrial city. It is based on the Arakawa-Shubert and Glushkov models which allow to give a quantitative reliable modelling an unsteady turbulence in the urban area and atmospheric ventilation dynamics. To calculate the air circulation for the cloud layer arrays, penetrating into the territory of the urban area, we apply the methods of a plane complex field theory. The method allows to calculate the convection parameters and shifting cumulus cloud ensemble from surrounung regions. An advanced mathematical method for modelling an unsteady turbulence in the city's area is developed and applied. As illustrative example, we apply our approach to computing the ventilation potential and current function for typical (quite simplified) sinopticl situation for the territory of the Odessa city.

Новий узагальнений підхід, що включає вдосконалену теорію атмосферної вентиляції у поєднанні з моделлю гідродинамічного прогнозу (з кількісним урахуванням турбулентності в атмосфері міської території) і методами теорії комплексного геофізичного поля та Аракави - Шуберта розрахунку кучкової конвекції застосовано до моделювання тепломасопереносу та повітряної вентиляції в атмосфері промислового міста (регіону). Наведено результати моделювання параметрів повітряної вентиляції (мезоциркуляції) над територією м. Одеси, а також районом атомної електростанції Фукусіма.

У період становлення інноваційно-інформаційної моделі економічного розвитку України актуальною проблемою є формування нової інституційної бази, що забезпечує сприятливі умови для збереження та нагромадження вітчизняного людського капіталу. Оскільки саме держава забезпечує відтворення і розвиток людського капіталу на основі інституційної бази. Формальні законодавчі акти та неформальні норми впливають на діяльність освітніх, наукових, медичних, культурних та інших організацій, які відіграють значну роль у формуванні та нагромадженні людського капіталу. Водночас державна політика щодо формування людського капіталу повинна забезпечувати соціальний розвиток на підставі реформування пенсійної системи, освіти та охорони здоров'я, ринку праці; модернізації економіки та суспільства, зокрема, дерегуляції економіки, зростання соціальної мобільності, розвитку банківської системи та фінансових установ, таких як венчурні, пенсійні, накопичувальні та інвестиційні фонди, фондового ринку та ринку страхових послуг, як інститутів інвестиційних ресурсів для розвитку людського капіталу. Аналіз законодавчої бази показав, що не всі положення, закріплені в законах України, реалізуються, що призводить до зниження ефективності інституційної системи та гальмує формування системи людського капіталу інформаційного суспільства. Для подолання цих недоліків і забезпечення формування людського капіталу на інвестиційній основі необхідно створити ефективну систему розподілу державних коштів у системі розвитку та відтворення людського капіталу. Формування системи людського капіталу інформаційного суспільства на інвестиційній основі вимагає стимулювання розвитку інформаційних секторів та науки. Очевидно, що для забезпечення переходу до інформаційного суспільства та розвитку інтелектуального потенціалу людського капіталу законодавцям необхідно розробити регуляторні інструменти для пільгового оподаткування інноваційної діяльності підприємств, зокрема звільнення від оподаткування коштів, спрямованих на підвищення кваліфікації або перепідготовку, а також фінансування наукової діяльності. Процес діагностики людського капіталу для основних суб'єктів інвестицій у людський капітал повинен складатися з послідовних етапів, реалізація яких забезпечує повну інформацію про стан і необхідність інвестування в людський капітал основними суб'єктами-інвесторами.

З'ясовано, що формуванню морально зрілої особистості сприяє високий рівень етичних вимог, втілення у службовій діяльності загальнолюдських цінностей, що знижує прояви порушення службової дисципліни, професійної деформації, а також, сприйняття населенням поліції як "карального" органу, а не як такого, який попереджує протиправні діяння та взаємодіє з населенням на засадах партнерства. Наголошено, що найважливішою професійною вимогою у поліцейській діяльності є повага та дотримання прав і свобод людини. Цей обов'язок передбачає безліч етичних аспектів у процесі його реалізації (повага до затриманої особи; недопущення приниження людської гідності через катування, приниження, зневагу; неупереджене ставлення до кожної людини незважаючи на віросповідання, політичну позицію, расову, майнову чи іншу ознаку тощо). Доведено, що на дотримання професійно-етичних вимог у поліцейській діяльності, перш за все, впливають ціннісні орієнтації сформовані в поліцейського у період його становлення як особистості (дитинство, юність, навчання в ЗВО). Неможливо миттєво, прийнявши присягу, набути високих морально-етичних якостей, які будуть реалізуватися у професійній сфері. Саме тому, важливим є психологічне тестування на придатність до служби в поліції. На рівні з визначенням фізичного та психічного здоров'я необхідно визначати морально-психологічну стійкість та сформованість особи. Зазначено, що професійно-етичні вимоги у поліцейській діяльності є фундаментальною складовою забезпечення принципів верховенства права, діяльності на засадах відкритості та прозорості, здійснення превентивної та профілактичної діяльності, спрямованої на запобігання вчинення правопорушень, а також, обгрунтованого та правомірного вживання заходів реагування на правопорушення. Володіння високою етичною культурою на рівні з професійними компетентностями є вимогою, яка забезпечується ще у процесі навчання майбутніх поліцейських.