Здоров'я плода залежить як від генетичної програми його розвитку, так і від структурної та функціональної повноцінності плаценти. Мета дослідження - визначення частоти алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у вагітних із ретрохоріальними та ретроплацентарпими гематомами. У дослідженні було передбачено визначення молекулярно-генетичним методом лелеційного та алельного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 у гомозиготному стані, заплановано позначати визначені генотипи як делеційний варіант (GSTT1deletion, GSTM1deletion) або алельний варіант (GSTT1allele, GSTM1allele). Було залучено 105 жінок, із них 50 вагітних із локальним непрогресуючим відшаруванням плаценти. До I основної групи ввійшли 33 жінки з плацентарною дисфункцією, які народили дітей із масою тіла у межах гестаційної середньостатичної норми; до II основної групи - 17 жінок із плацентарною дисфункцією та синдромом затримки розвитку народжених ними дітей. Під час проведення дослідження делеційного поліморфізму генів GSTT1, GSTM1 і поліморфізму A313G за геном GSTP1 у всіх жінок (50 пацієнток основних груп та 55 жінок контрольної групи) було виявлено наступне розподілення поліморфних варіантів досліджуваних генів: генотип GSTT1allele зафіксовано у 81,90 %, GSTTldeletion - у 18,10 %, GSTM1allele - у 55,24 %, а генотип GSTM1deletion - у 44,76 % випадків. Частота поліморфних варіантів за геном GSTP1 становила: генотип AA - 54,29 %, AG - 38,10 %, GG - 9,52 %. Встановлено, що комбінації генотипів GSTT1allele, GSTM1allele, 313AA за генами GSTT1, GSTM1, GSTP1 не створюють передумов та достовірно знижують ризик виникнення плацентарної дисфункції та затримки внутрішньоутробного розвитку на тлі локального непрогресуючого відшарування плаценти.

Для визначення кореляції локального непрогресувального відшарування плаценти (ЛНВП) та розвитку плацентарної дисфункції з недиференційованою дисплазією сполучної тканини (НДСТ) проведено дослідження випадкових наслідків з участю 100 пацієнтів. Дослідження включало 2 етапи. На першому етапі всі предиктори цього ускладнення були розділені на групи: соматичний, акушерський, гінекологічний та інфекційний анамнез, перебіг даної вагітності та результати тесту на поліморфізм гена детоксикації фази II. На другому етапі всі суттєві предиктори були включені у багатогранний логістичний регресивний аналіз. Найбільш значущими причинами ЛНВП за плацентарної дисфункції є: НДСТ (OR 18,86; 6,58 - 54,02), його вісцеральні маркери, такі, як сколіоз (OR 5,76; 2,08 - 15,97), серцево-судинні захворювання (мітральиі, гіпертонічна нейроциркуляторна дистонія, додаткова хорда; OR 8,61; 3,11 - 23,83), міопія (OR 6,25; 2,26 - 17,29), плоскостопість (OR 4,49; 1,61 - 12,55), захворювання нирок (OR 7,94; 2,87 - 21,98). Сама наявність ДСТ у цієї категорії пацієнтів збільшує у 18 разів ризик інвазії трофобластів і розвиток плацентарної дисфункції.