The innovative content of the components, stages, and results of the construction and implementation of the toolset, which provides a formalized assessment and choice of a rational scenario for reengineering implementation at a modern enterprise in the form of a target project, was displayed. The need for research is caused by the fact that the existing approaches to reengineering business processes in an application for construction enterprises require significant adjustments. The reengineering of a construction enterprise as a target project should be coordinated with the projects and works executed by a construction enterprise. The proposed analytical support makes it possible to determine for each of the construction enterprises an alternative to reengineering adapted for its needs. Modules as part of the proposed analytical support implement a single algorithm of unambiguously formalized substantiation of the construction enterprise renovation project - through a developer reengineering project. This toolset allows rationalizing and adjusting decisions on the coordination of determinative characteristics of the above project - the essence of changes, their duration, estimated cost, investment stages. The presented study provides a clearly formalized management technology for evaluating and selecting reengineering options, determining in advance the future benefits of reengineering transformations, namely, functional-technological, technological, technical, managerial, and economic changes. The created analytical support makes it possible to perform successful administrative support of a reengineering project. Its implementation will ensure an irreversible qualitative "jump" in the trajectory of the life cycle of an enterprise and expected strategic priorities.

Мета дослідження - у зв'язку з постковідною актуалізацією створення регіональних агропродовольчих кластерів та з урахуванням процесу формування нової агроекономічної та соціально-продовольчої нормальності функціонування та розвитку аграрного сектора економіки (в широкому розумінні - від сільгосппідприємства до переробно-харчової промисловості) виникає необхідність проаналізувати традиційні проблеми тієї чи іншої території та визначити місце та значення відповідних їй ланцюгів створення доданої вартості в підвищенні їхньої конкурентоспроможності та агрогалузей, інтегрованих у процес архітектування потенціалу доданої вартості в тому числі на місцевому рівні. Запропоновано методологічний підхід застосування аналізу ланцюгів створення доданої вартості за допомогою методу аналізу ієрархії з урахуванням факторів визначення позиції виробників у агропродовольчому ланцюгу доданої вартості. Факторами визначення позиції виробників на ринку та в агропродовольчому ланцюгу створення доданої вартості є: ступінь диференціації; рівень і ступінь економічних відносин між учасниками ланцюга; економія на масштабі створення доданої вартості; здатність реагувати на COVID-виклики та технологічні зрушення в аграрному секторі (Агро 4.0). При розв'язанні поставленого завдання здійснювався вибір факторів за рівнями: національний, економічний і регіональний. Необхідні вихідні дані отримано шляхом застосування одного з методів аналізу ланцюгів створення доданої вартості - швидкої оцінки продовольчого ринку. За результатами обчислень побудовано ієрархію факторів визначення позиції агровиробника на продовольчому ринку та в агропродовольчому ланцюгу створення доданої вартості. Визначено, що агропродовольчий ланцюг створення доданої вартості через призму нової нормальності функціонування агробудівельного підкомплексу (з диференціацією на галузево-кластерні підгрупи) слід розуміти як процес об'єднання організацій і технологічних процесів різних сфер діяльності в єдиному циклі, необхідному для створення продовольства (від отримання сировини з включенням усіх стадій виробництва до реалізації готової продукції), результатом якого має бути отримання синергетичного ефекту. Запропонований підхід надає змогу оперативно зібрати вихідну інформацію, здійснити необхідні обчислення та проаналізувати отримані дані й для точкової антикризової корекції, та для вжиття масштабних регуляторних заходів із забезпечення їхньої безпеки та простежуваності відповідно до технічних регламентів і правил, які існують на внутрішньому ринку країн-членів ЄС. Необхідно також відзначити гнучкість запропонованого підходу, адже кількість і факторів, і рівнів, на яких вони діють, може диференціюватися та змінюватися з урахуванням постковідної симптоматики аграрної та будівельної економік.