Наведено експериментальні дані щодо зарядки високотемпературних металічних сферичних частинок. Запропоновано модель термоемісійної зарядки, яка грунтується на використанні методу граничної сфери, що враховує обмін зарядом між частинкою та конденсованою дисперсною фазою.

Original experimental methods of thermoemission charge determination of a spherical metallic particle surrounded by the condensed disperse phase are proposed. The analytical dependence of the particle charge on time is found, and its relaxation time is determined.

Визначено час встановлення стаціонарного заряду заздалегідь нагрітих частинок міді та танталу вище за температуру плавлення в результаті електрообміну з конденсованою дисперсною фазою свого оксиду. Показано, що в результаті нестаціонарного теплообміну з навколишнім середовищем у будь-який момент часу падіння металеву частинку можна розглядати з квазістаціонарним зарядом. Наведено експериментальні дані вимірювання заряду частинок міді й особливостей її охолодження.

Представлено фотографії конденсованої дисперсної фази (КДФ), яка оточує нагріту металеву частинку, що виконані з застосуванням електронного мікроскопа. Одержано залежності концентрації частинок КДФ і концентрації електронів у КДФ від температури частинки. Одержано умову зарядової рівноваги металевої частинки, яку оточує нано-КДФ. Одержано залежність рівноважного заряду металевої частинки, яка оточена нано-КДФ, від температури частинки в позитивній і негативній областях. Одержані результати можна використовувати у дослідженнях горіння металізованих палив і пилової плазми.

Приведен расчет заряда частиц меди, полученных в газоплазменном генераторе. Показано, что экспериментально измеренный заряд является суммой зарядов частицы и остатка эмитированных электронов вблизи её поверхности.

Мета роботи - встановлення резистентності виділених з аборигенного консорціуму породних відвалів вуглезбагачення і золи-виносу від спалювання вугілля штамів A. ferrooxidans МФLv37 і A. ferrooxidans МФLad27 до важких металів, що входять до складу цих відходів, а також здатності штамів до адаптації до нових субстратів. Встановлено підвищену стійкість нових штамів до іонів важких металів у порівнянні з типовим і колекційним штамами роду A. ferrooxidans, визначено мінімальні інгібувальні концентрації важких металів, виявлено низку металів, що справляють негативний вплив на зростання ізольованих культур. Показано, що мінімальні концентрації металів, за яких ще відбувається зростання штамів, у кілька разів перевищують їх вміст у техногенних відходах. З'ясовано, що виділені штами відрізнялися за здатністю до адаптації, а також швидкістю росту і окиснення субстратів. Це зумовлено специфічними умовами формування мікробіоценозів у процесі утворення і подальшого зберігання породних відвалів та золи-виносу, з яких виділено відповідні штами. Проведені дослідження свідчать про необхідність спрямованої селекції культур, стійких до токсичних сполук і здатних окиснювати різні мінеральні субстрати, а також адаптації їх до нових субстратів для вилучення важких металів.

Розкрито значення цифрової економіки в розвитку національної економіки. Увагу приділено прогнозуванню розвитку вугільної галузі з урахуванням екологічних обмежень. Досліджено контролінг бізнес-моделі авіапідприємств у системі формування її конкурентоспроможності. Акцентовано на системній корупції в Україні: причинах, економічних наслідках і впливі на розвиток суспільства. Запропоновано кластерний підхід до розвитку сільського зеленого туризму. Розглянуто інформаційно-аналітичний фактор еколого-економічних засад у контексті транскордонного співробітництва. Наведено моделі фінансового забезпечення транспортної інфраструктури великого міста, особливу увагу приділено вітчизняняній практиці й особливостям окремих країн. Наведено теоретико-методологічi засади управління економічною стійкістю сучасного телекомунікаційного підприємства. Розглянуто стратегічне управління банківською структурою в умовах трансформації банківської системи тощо.

Мета роботи - виявлення найбільш ефективного способу введення препаратів на основі гумінових речовин для активації накопичення глікозаміногліканів та оксипроліну в структурах колінного суглоба (КС) у лабораторних щурів. Експериментальне дослідження провели на 30 статевозрілих лабораторних самцях щурів. Тварини було розподілено на 6 груп: 1 - інтактний контроль, 2 - з питною водою "Гумілід АС-10" 5 мг/кг + щоденне втирання мазі 0,3 г "Гуміфарм", 3 - з питною водою "Гумілід АС-10" 5 мг/кг + електрофорез із 0,3 г мазі "Гуміфарм", 4 - з питною водою "Гумілід АС-10" 5 мг/кг, 5 - щоденне втирання мазі 0,3 г "Гуміфарм", 6 - електрофорез із 0,3 г мазі "Гуміфарм". Втирання або електрофорез із маззю здійснювали на лівий КС. На 21 день щурів виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом, виділяли ліві КС, готували гомогенати, в яких проводили визначення глікозаміногліканів та оксипроліну. В експерименті на лабораторних тваринах доведена ефективність комбінованого способу введення препаратів, що містять гумінові речовини, без порушення цілісності тканин для активації накопичення глікозаміногліканів та оксипроліну в структурах КС щурів. Проведене експериментальне дослідження встановило максимальне накопичення глікозаміногліканів у КС лабораторних щурів після перорального введення Гумілід АС-10 у поєднанні з місцевим нанесенням мазі Гуміфарм шляхом втирання або електрофорезу. Рівень глікозаміногліканів після цих способів введення препаратів збільшився на 54,1 та 46,7 % відповідно. Тільки пероральне запровадження тваринам "Гумілід АС-10" підвищило цей показник у КС на 16,0 %. Застосування лише місцевого введення препаратів сприяло збільшенню глікозаміногліканів у КС щурів на 24,8 (втирання) та 29,3 % (електрофорез). Накопичення оксипроліну в КС щурів після різних способів введення гумінових речовин мало такий самий характер. Рівень оксипроліну збільшився у тканині суглоба на 60,6 % після перорального введення + втирання мазі, на 47,5 після перорального введення + елетрофорез з маззю, на 12,1 % після перорального введення, на 40,7 % після втирання мазі та на 40,6 % після електрофорезу з маззю. Висновок: найбільш доцільним способом активації накопичення глікозаміногліканів та оксипроліну в структурах КС у лабораторних щурів під впливом гумінових речовин є пероральне введення "Гумілід АС-10" у поєднанні з місцевим використанням мазі "Гуміфарм" шляхом втирання або електрофорезу.