Зазначено, що проблема автоматизації моделювання надійності складної технічної системи з використанням сучасних обчислювальних систем є дуже актуальною темою дослідження. Для вирішення цієї проблеми можна використовувати конкретні алгоритмічні та програмні прийоми, описані в цій роботі. Мета даної статті - розробка алгоритмів автоматизованої обробки структурних схем надійності та оцінки показників надійності складних технічних систем поряд із набором програм для автоматизованої оцінки надійності. Для проведення аналізу надійності використовується підхід ССН, який дозволяє представляти та візуалізувати кожен елемент системи у вигляді прямокутника, з'єднаного лініями паралельно або послідовно з іншими елементами системи. Для отримання значень показників надійності запропоновано математичну модель поведінки надійності технічної системи з використанням випадкового марковського процесу. Далі розглянуто алгоритм обробки ССН та автоматичного визначення умови працездатності технічної системи. Для розрахунку мінімальної та максимальної кількості робочих станів та станів відмов для системи з n елементів та r відновлення в роботі вводиться математична модель, заснована на комбінаторному підході. Для розробки програмного комплексу був використаний об'єктно-орієнтований підхід. Набір алгоритмів та програмного забезпечення дозволяє нам легко побудувати ССН для технічної системи, автоматично визначити стан працездатності з часом виконання близько 10 сек. для 1000 елементів із змішаним типом з'єднання, автоматично сформувати матрицю станів та переходів разом із відповідною системою диференціальних рівнянь та вирішити її із загальним часом виконання близько 35 сек. для 109 станів і, таким чином, отримати числові значення показників надійності для досліджуваної технічної системи. Дослідження оцінки надійності для системи, що складається з 22 елементів із використанням ССН, показує, що загальний час виконання програмної реалізації становить 36,712 сек. Під час виконання цього тестового випадку найбільше часу (35,168 сек.) було витрачено на роботу алгоритму побудови графа станів та переходів, що складається з 52 694 станів. Висновки: представлені алгоритми та методи автоматизованої оцінки показників надійності складних технічних систем на основі підходу ССН, а також модель для визначення кількості станів системи (також включає визначення працездатних станів і станів відмови). Модульна структура розробленого набору програм робить його гнучким та надає можливість додавати та вносити модифікації модулів швидко та без значних змін програми.

За цукрового діабету (ЦД) стан хронічної гіперглікемії та інтенсифіковані метаболічні шляхи перетворення глюкози призводять до утворення надмірної кількості активних форм оксигену та розвитку оксидативного стресу. Для запобігання метаболічним, структурним і функціональним порушенням в організмі за діабету вчені проводять пошук нових препаратів на основі рослинної сировини. Здавна відомо, що фрукти та овочі є джерелами біологічно активних речовин, що позитивно впливають на здоров'я людини. Жовті плоди дерену справжнього (Cornus mas L.) містять значну кількість речовин (іридоїди, фенольні кислоти та флавоноїди), властивості, біологічні ефекти та механізм дії яких є не до кінця з'ясованими. Мета роботи - дослідити вплив екстракту жовтих плодів дерену справжнього на рівень активних форм оксигену й активність ензимів антиоксидантного захисту (АОЗ) у лейкоцитах крові щурів зі стрептозотоцин-індукованим ЦД (СІЦД). Експериментальний ЦД у щурів індукували внутрішньочеревним введенням стрептозотоцину, розвиток якого контролювали за вмістом глюкози у крові. Починаючи з 10-го дня від моменту індукції діабету тваринам вводили екстракт жовтих плодів дерену справжнього у дозі 20 мг/кг маси тіла впродовж 14 днів. В останній день експерименту проводили забір крові, виділяли лейкоцити та визначали вміст активних форм оксигену й активність ензимів АОЗ. Статистичний аналіз отриманих результатів проведено за допомогою програми MS Excel-2013. За СІЦД у лейкоцитах тварин підвищується вміст активних форм оксигену та знижується активність антиоксидантних ензимів. Пероральне введення екстракту жовтих плодів дерену справжнього діабетичним тваринам покращує антиоксидантний статус лейкоцитів, на що вказує зростання активності супероксиддисмутази, каталази, глутатіонпероксидази та глутатіонредуктази разом зі зниженням рівня внутрішньоклітинних активних форм оксигену. Встановлено, що екстракт жовтих плодів дерену справжнього (Cornus mas L.) відновлює баланс між прооксидантами й антиоксидантною системою захисту в лейкоцитах щурів зі СІЦД. Такі результати можуть представляти екстракт жовтих плодів дерену як один із рослинних компонентів у розробці нових препаратів, які коригуватимуть метаболічні та функціональні порушення в лейкоцитах за діабету.

В процесі розробки програмного забезпечення (ПЗ) вибір методології його розроблення є одним з важливих етапів, який суттєво впливає на успіх/провал проекту. Вибір оптимальної методології розробки залежить від багатьох факторів та є трудомісткою і нетривіальною задачею. Мета роботи - потреба у розробленні ефективного та гнучкого програмного засобу для підбору оптимальної методології розроблення ПЗ, який би автоматизував даний процес, а також враховував ключові характеристики проєкту. Представлено алгоритм підбору методології розроблення ПЗ з використанням методів багатокритеріального аналізу та експертних оцінок, який передбачає збір оцінок експертів та реалізує процес підбору методології за допомогою методів AHP, TOPSIS та Weighted Sum. З використанням вищезазначеного алгоритму було розроблено програмну систему для підбору оптимальної методології розроблення ПЗ в залежності від характеристик проєкту, де враховано ваги критеріїв, надані експертами, а також застосовано метод AHP для визначення користувацьких пріоритетів критеріїв порівняння методологій. Для обчислення оцінок вибору методологій було обрано метод зваженої суми та TOPSIS. Програмний засіб передбачає виведення корисних деталей про результати підбору, а саме експертну оцінку заданих значень параметрів відносно всіх методологій, та може бути використаний для підвищення ефективності процесу розроблення ПЗ в частині автоматизації надання рекомендацій керівникам ІТ-проектів. Висновки: розроблено алгоритм для вибору методології розроблення ПЗ, який, на відміну від існуючих, передбачає збір оцінок експертів, враховуючи при цьому значення критеріїв, заданих користувачем самостійно, і реалізує процес підбору методологій використовуючи методи багатокритеріального аналізу AHP, TOPSIS та Weighted Sum. З використанням вищеописаного алгоритму було розроблено програмну систему для підбору оптимальної методології розроблення ПЗ в залежності від характеристик проєкту, де враховано ваги критеріїв, надані експертами, а також застосовано метод AHP для визначення користувацьких пріоритетів критеріїв порівняння методологій. Для обчислення оцінок вибору методологій було обрано метод зваженої суми та TOPSIS. Програмний засіб передбачає виведення корисних деталей про результати підбору, а саме експертну оцінку заданих значень параметрів відносно всіх методологій.

З розвитком програмної індустрії постійно зростає кількість застосовуваних методологій та гібридних підходів на їхній основі, тому вибір найбільш відповідної/оптимальної для даного проекту є актуальною проблемою програмної інженерії, оскільки процес вибору є слабко формалізованим, вимагає достатнього досвіду особи, яка буде приймати дане рішення та залежить від багатьох супутніх факторів. Мета роботи - підтримка прийняття рішень в процесі вибору методології розроблення програмного проекту та підвищення ступеня адекватності вищезазначеного вибору На основі попередньо розробленого автором алгоритму запропоновано узагальнений метод вибору оптимальної методології розробки програмного забезпечення, який складається з 14 кроків та враховує характеристики проекту базуючись на підходах багатокритеріального аналізу з урахуванням думок експертів для більш обгрунтованого вибору найбільш відповідної даному проекту методології. Метод використовує агреговані експертні оцінки, для обчислення ваг критеріїв вирішено використовувати AHP. Базуючись на встановлених значеннях критеріїв, їх ваг та експертних оцінках, обчислюється бал для кожної методології за допомогою методів Weighted Sum та TOPSIS. Застосування розробленого методу на даних реальних проектів показало співпадіння у 83 % випадків (в п'яти з шести випадків застосування методу дало вибір методології, яка відповідала тій, що насправді застосовувалась на реальному проекті). У випадку, коли вибрана запропонованим методом методологія відрізнялась від тієї, що була застосована насправді, застосування запропонованого методу рекомендує перейти до етапу початкового визначення критеріїв та їхніх ваг, що дасть змогу більш адекватно здійснити вибір методології. Висновки: запропонований метод може бути застосований в практичній діяльності керівниками програмних проектів для підтримки процесу прийняття рішень, а також дасть можливість скоротити часові затрати управління проектом.