Наведено петрологічну, геохімічну та геохронологічну стислі характеристики всіх комплексів магматогенних утворень Українського щита. В історії геологічного розвитку земної кори виділено три послідовні стадії магматизму: дозеленокам'яну (3,65 - 3,40), зеленокам'яну (3,40 - 2,60) та післязеленокам'яну (2,60 - 1,70 млрд років). На протязі першої утворилася первинна континентальна земна кора. Головною причиною магматичної активності цієї стадії були верхньомантійні плюми ("гарячі точки"). Механізм тектоніки плит на цій стадії ще не виявився. Релікти найдавніших магматогенних утворень (грануліт-ендербітова асоціація порід) спостережено в Дністровсько-Бузькому та Приазовському (західна частина) регіонах Українського щита. З другою стадією пов'язане формування магматогенних утворень зеленокам'яних структур Середньопридніпровського та Приазовського регіонів. Головна причина їх виникнення - процеси розтягу первинної земної кори, що спричинили виникнення лінійних трогових структур. Магматогенні утворення останньої (післязеленокам'яної) стадії мають найширше розповсюдження на Українському щиті. Вони формувалися за різноманітних геодинамічних умов, що послідовно змінювали одна одну: островодужної, активної континентальної окраїни, зон колізії. Цим обумовлена велика різноманітність їх петрографічного та петрохімічного складу.

Ломоносівський підводний масив (ЛПМ) розташований уздовж підніжжя континентального схилу Чорного моря у 26 милях від м. Севастополь. Нові дані підтвердили існування у ньому магматичних порід двох острівнодугових серій - вапняково-лужної та бонінітової. Крім того, у західній половині масиву виявлено породи ще однієї острівнодугової серії - шошонітової. Отже, у межах підводного відслонення довжиною біля 44 км встановлено всі три серії, характерні для океанічних острівних дуг, породи яких розташовані у певному для цих дуг порядку. Останній дозволяє зробити висновок, що гіпотетична зона субдукції має бути скерована у бік Східно-Європейської платформи. ЛПМ - це фрагмент колись суцільної острівної дуги середземноморського типу, закладеної на континентальному підгрунті. Крім того, походження ЛПМ може бути пояснено за рахунок рифтогенезу або колізії континентальних плит. Причорноморську гілку Середземноморського складчастого поясу можна розглядати як сукупність субзгідних острівних дуг та колізійних терейнів, які нарощувалися на південній околиці Східно-Європейської платформи у напрямку з півночі на південь, від юри до палеогену.

Ломоносовський підводний масив (ЛПМ) знаходиться на дні Чорного моря на південний захід від Севастополя і складається з магматичних порід ранньокрейдяного та пізньокрейдяно-палеогенового віку. Вулканічні породи представлено трьома острівнодуговими серіями: бонінітовою, вапняно-лужною та шошонітовою. Вулканіти супроводжуються плутонічними породами, в тому числі "океанічними плагіогранітами". Магматизм ЛПМ є рифтовим, його зумовила вторинна субдукція, пов'язана з розвитком Анатолійської зони субдукції. Масив вважається частиною альпійської системи Гірського Криму, зануреної внаслідок активних тектонічних рухів. Магматизм у ЛПМ відбувався до розкриття Західно-Чорноморської западини і передував колізійному магматизму в Середньогірсько-Понтично-Кавказькому секторі.

Ломоносовский подводный массив (ЛПМ) расположен на дне Черного моря к юго-западу от Севастополя и сложен магматическими породами возраста ранний мел - поздний мел-палеоген. Вулканические породы представлены тремя островодужными сериями: бонинитовой, известково-щелочной и шошонитовой. Вулканиты сопровождаются плутоническими породами, в том числе "океаническими плагиогранитами". Магматизм ЛПМ является рифтовым и обусловлен вторичной субдукцией, связанной с развитием Анатолийской зоны субдукции. Массив рассматривается как часть альпийской системы Горного Крыма, погруженной в результате активных тектонических движений. Магматизм в ЛПМ происходил до раскрытия Западно-Черноморской впадины и предшествовал коллизионному магматизму в Среднегорско-Понтическо-Кавказском поясе.

The Lomonosov submarine massif (LSM) is located on the Black sea floor and is composed of the igneous rocks, mainly of the Early Cretaceous and the Late Cretaceous to Paleogene ages. Volcanic rocks are represented by three island arc series, namely boninite, calc-alkali and shoshonite ones. Volcanites are accompanied by plutonic rocks, including "oceanic plagiogranites". The LSM magmatism is rift-related and was caused by the secondary subduction concerned with the development of the Anatolian subduction zone. Massif is considered to be a part of the Alpine Mountainous Crimea that was dipped as a result of active tectonic movements. The LSM magmatism occurred before the opening of the Western Black Sea depression and antedated the collision-related magmatism in the Srednogorie - Pontides - Caucasus magmatic belt.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.204

Рубрики:

Очищання стічних вод

Шифр НБУВ: Ж41115 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено сорбент для іонів важких металів, який містить ланки з 1,2,3-триазольним, 1,2,3- та 1,2,4-триазольними, та обома триазольними і тетразольним фрагментами, що ковалентно привиті до поверхні смоли Меррифільда. Описано методики синтезу ланок з поліазолами, що вивчаються. Одержаний модифікований полімер здатний утворювати стабільні комплекси з іонами важких металів, такими як Eu(III), Cd(II), Pb(II), Cu(II), Sr(II). Вивчено залежність ступіня вилучення катіонів цих металів від віку сорбенту, концентрації катіонів, pH та концентрації конкуруючих аніонів.

При розробці та визначенні принципів побудови та алгоритмів функціонування пристроїв електроімпедансної томографії (ЕІТ) необхідна верифікація адекватності прийнятих схемотехнічних рішень, їх технічний рівень і можливість практичної реалізації. Для оцінки технічних можливостей і параметрів роботи пристрою та його складових частин є доцільною розробка спеціалізованого інструментарію для проведення досліджень і настройки. Враховуючи, що пристрої ЕІТ, що розробляються, є апаратно-програмні рішення, а їх складові частини - це закінчені електронні блоки, які взаємодіють між собою, тому є можливою розробка експериментального стенду. Запропоновано розробку віртуального автоматизованого експериментального стенду для проведення попередніх випробувань основних складових частин каналу ЕІТ. На основі принципів роботи апаратного стенду сформульовано принципи побудови віртуального стенду (ВС). Показано відповідність основних елементів апаратного та ВС у частині їх функціонального призначення. Для кожного з програмних компонентів ВС визначено вхідні впливу та вихідні параметри. Для перевірки працездатності ВС розроблено принципову схему аналогової частини каналу ЕІТ. Проведені дослідження показали, що розроблений ВС придатний для проведення попередніх випробувань всіх аналогових компонентів каналу. Використання розробленого ВС надасть можливість оптимізувати тимчасові та матеріальні витрати на проведення експериментальних досліджень у процесі розробки апаратного забезпечення технічних засобів ЕІТ.