Мета роботи - встановлення штамової належності українських ізолятів вірусу огіркової мозаїки (ВОМ) на основі філогенетичного аналізу фрагмента послідовності гена капсидного білка. В роботі застосовано методи: імуноферментний аналіз, полімеразна ланцюгова реакція зі зворотною транскрипцією, сиквенування ДНК та філогенетичний аналіз. Встановлено, що ВОМ є широко розповсюдженим патогеном сільськогосподарських культур в Україні. Відібрано та проаналізовано зразки рослин з вірусоподібними симптомами представників родин Cucurbitaceae і Solanaceae. Виходячи з результатів візуальної та серологічної діагностики, 2 зразки Lycopersicon esculentum і Cucurbita pepo з Полтавської області було обрано для подальших молекулярних досліджень. Було ампліфіковано та сиквеновано часткові послідовності гена капсидного білка. Одержані послідовності кДНК гена капсидного білка цих ізолятів порівняно з опублікованими в Генбанку послідовностями штамів ВОМ різних підгруп. Найбільшу гомологію українських ізолятів продемонстровано зі штамами ВОМ підгрупи IB. Найбільш спорідненими до українських ізолятів виявилися штам ABI з Кореї та штам SD з Китаю. Висновки: спираючись на результати філогенетичного аналізу, можна стверджувати, що детектовані українські ізоляти вірусу огіркової мозаїки належать до групи IB. Одержані результаті є першим повідомленням про наявність ізолятів ВОМ підгрупи IB на території України.

Проаналізовано нормативно-правове забезпечення у сфері поводження з хімічними джерелами живлення в Україні з точки зору відповідності вимогам екобезпечного поводження з небезпечними речовинами. Досліджено вітчизняну практику господарської діяльності щодо утилізації відпрацьованих хімічних джерел живлення малої ємності (ЖМЄ). Визначено стратегічні орієнтири державної екологічної політики України в регулюванні досліджуваної галузі. Запропоновано комплекс економічних інструментів стимулювання розвитку підприємницької активності у сфері поводження з відпрацьованими елементами ЖМЄ.

Мета роботи - встановити штамову належність українських ізолятів вірусу жовтої мозаїки цукіні та дослідити їх поширення на території України. У роботі було використано наступні методи: візуальну діагностику, імуноферментний аналіз, ЗТ-ПЛР, сиквенування та філогенетичний аналіз. Перевірено рослини родини Cucurbitaceae на наявність антигенів вірусу жовтої мозаїки цукіні (ВЖМЦ). Встановлено, що 41 % перевірених рослин родини Cucurbitaceae уражені вірусом жовтої мозаїки цукіні. Вірусінфіковані рослини були наявні в агроценозах Вінницької, Запорізької, Київської, Полтавської та Черкаської областей. У результаті проведення ЗТ-ПЛР було одержано продукти ампліфікації розміром 605 п.о., що відповідає за розміром ділянці геному, яка кодує Nib/CP вірусу жовтої мозаїки цукіні. За результатами даних сиквенсу побудувано філогенетичне дерево виділених ізолятів ZYMV. Висновки: ідентифікація інфікованих рослин у 5-ти із 9-ти обстежуваних агроценозів показала широке розповсюдження ZYMV в Україні. Топологія філогенетичного дерева показує, що ізоляти ZYMV формують 3 групи. Філогенетичне положення на дереві українських ізолятів ZYMV показує їх належність до групи А підгрупи 1. Ця група є найбільш чисельною та її представники мають широке географічне поширення. Ізоляти ZYMV, що циркулюють в Україні, виявилися близькоспоріднені між собою. Відсоток ідентичності між ними знаходиться в діапазоні від 99,7 до 100. Дані ізоляти ZYMV мають спільне походження з європейськими ізолятами з Австрії (AJ420017), Словенії (AJ420018), Сербії (HM072432), Угорщини (AJ459955), Словаччини (DQ124239). Відсоток ідентичності між українськими та європейськими ізолятами знаходиться в межах від 94,3 до 100.

Соя (Glycine max L.) є стратегічною зернобобовою культурою світового землеробства XXI ст., яка перебуває в центрі уваги світової аграрної науки і виробництва. Вірус мозаїки сої (ВМС) є збудником однієї з основних та найбільш шкодочинних вірусних хвороб, яка поширена в агроценозах усіх соєсіючих регіонів світу. Інфікування рослин сої ВМС призводить до значних втрат врожаю та спричиняє зниження якості насіння та життєздатності сходів. Дослідження вірусів сої в Україні було проведено виключно на Правобережній її частині. Однак, виявлення та можливого поширення і циркуляції цих вірусів за умов Лівобережного Лісостепу дотепер не проводилося. Мета роботи - провести діагностику та ідентифікацію вірусів, які уражують сою на території Лівобережної України, та дослідити деякі з їх властивостей. У роботі було застосовано методи: візуальну діагностику, трансмісійну електронну мікроскопію, імуноферментний аналіз, виділення тотальної РНК із рослинного матеріалу, полімеразну ланцюгову реакцію, сиквенування, філогенетичний аналіз. Досліджено 29 зразків рослин сої на території Лівобережного Лісостепу України (Полтавська, Сумська і Харківська обл.) на наявність вірусної інфекції. За допомогою методу ІФА встановлено, що 48 % зразків (13 зразків із Полтавської області та 1 - з Сумської) уражені вірусом мозаїки сої. Це перше повідомлення про ураження ВМС сої, вирощеної за умов Лівобережної України. Зважаючи на раніше представлені дані щодо циркуляції на території Правобережної частини країни змішаної інфекції цього вірусу із вірусом жовтої мозаїки квасолі (ВЖМК) та вірусом мозаїки люцерни (ВМЛ), досліджувані зразки було перевірено щодо наявності і цих збудників. Результати аналізу показали відсутність антигенів ВЖМК і ВМЛ. Встановлено, що досліджувані ізоляти ВМС відрізняються за розмірами віріонів від виділених раніше в Україні ізолятів вказаного збудника. Філогенетичний аналіз нуклеотидних послідовностей ділянки гена капсидного білка вірусу мозаїки сої виявив 100 % рівень філогенетичної спорідненості між репрезентативним українським ізолятом та китайськими, іранськими ізолятами, а також американським ізолятом 452 і польським ізолятом М, що свідчить про їх спільне походження.

Мета роботи - провести філогенетичний аналіз українських ізолятів Cucumber mosaic virus з використанням неповних послідовностей декількох генів вірусу. У роботі було застосовано методи: імуноферментний аналіз, полімеразну ланцюгову реакцію зі зворотною транскрипцією, секвенування ДНК та філогенетичний аналіз. Зразки рослин із симптомами було відібрано з різних регіонів України та протестовано на наявність вірусу огіркової мозаїки (ВОМ). Одержано та проаналізовано нуклеотидні часткові послідовності генів капсидного білка, білків руху та білка 2b чотирьох ізолятів ВОМ. Показано, що ці ізоляти належать до підгруп IA та IB. Відсоток подібності українських ізолятів за нуклеотидними послідовностями генів капсидного білка, білка руху та білка 2b був високим у межах підгруп. Виявлено унікальні заміни у амінокислотних послідовностях білка 2b ізолятів CMV-Ukr-28 і CMV-Ukr-58, які не пов'язані з рослиною-хазяїном. Висновки: ізоляти ВОМ, які циркулюють в Україні та описані в роботі, належать до найбільш розповсюджених філогенетичних груп, які представлені і в інших європейських країнах. Одержані дані можуть вказувати на декілька окремих джерел проникнення ВОМ на територію України, а також на поточну мікроеволюцію ВОМ в Україні.

Розглянуто ефективність роботи мембранного біореактору (МБР) у процесі очистки стічних вод біологічним методом. Експериментальні дослідження проведено на тестовому мембранному біореакторі виробництва фірми "Альфа Лаваль" (Данія). Застосування мембранного біораектора має наступні відмінності від традиційних споруд біологічної очистки: відсутність споруд для відстоювання стоків, концентрація активного мулу до 12 - 13 г/л тощо. У випадку застосування МБР процес відстоювання замінюється фільтрацією, промивка мембранних модулів проходить без спорожнення ємностей і вилучення модулів з ємностей. В процесі апробації МБР на базі модульної установки виробництва фірми "Альфа Лаваль" (Данія) для очистки побутових стічних вод досягнуто режим очистки, який відповідає вимогам на скид. Ефективність очистки за основними показниками склала: ХПК - 93 %, БПК5 - 99 %, завислими речовинами - 98,5 %, азотом амонійним - 98,5 %. За нітратами ефективність роботи МБР склала 89 % після налагодження дози реагенту та дози кисню в зоні нітрифікації. Ефективність за фосфатами у 98,6 % досягнуто після налагодження дози реагенту. Проведені дослідження надали можливість отримати стабільний режим роботи МБР із забезпеченням ефективного процесу очистки стічних вод. Наведено залежності динаміки зміни величин основних забруднень стічних вод (ХПК, БПК5, сполуки азоту та фосфору). Це надає можливість досягнути жорстких вимог до скиду стічних вод у водойми та знизити собівартість очистки за рахунок зниження енергоспоживання. Вивчено механізм роботи МБР за умов очистки реальних стічних вод, що надає можливість визначити умови використання МБР у технології біологічної очистки стічних вод.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.204.4

Рубрики:

Біологічні методи очищання стічних вод

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Важливу роль у розробці та дослідженні багатокомпонентних пробіотиків відіграють методи визначення їх якісного та кількісного складу. Як таксономічна ідентифікація, так і кількісний аналіз компонентів таких мультисимбіозів можуть бути значно прискорені з застосуванням сучасних методів, заснованих на виявленні та ідентифікації послідовностей ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Однією з основних вимог до даного методу є чистота виділеної ДНК і відсутність інгібіторів ПЛР у її вмісті. У ході роботи розроблено метод використання ПЛР у реальному часі для якісного та кількісного визначення видового складу в багатокомпонентних пробіотичних препаратах, що містять представників 18 видів родів Bifidobacterium, Lactobacillus, Propionibacterium, Lactococcus, Streptococcus та Acetobacter. Цей метод надає можливість швидко і точно досліджувати зразки за присутності різних інгібіторів ПЛР. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.

Розглянуто ментативно-наративні особливості есеїстики О. Забужко на прикладі книги "З мапи книг і людей". Окреслено класифікацію есеїстики сучасних українських письменників за наративно-ментативною специфікою. Зроблено висновки про роль наративних компонентів у дискурсивній практиці есе, природа якого в цілому ментативна. Виділено специфіку власне письменницького есе, котрий стає платформою можливої "пролонгації" власне художніх творів митців, ареною їх до-інтерпретації чи ре-інтерпретації. Книга О. Забужко "З мапи книг і людей" характеризується ментативно-наративною організацією. Доведено, що у книзі наратив підпорядковується ментативу, іншими словами, історії життя. Події, факти, які переповідаються, скеровують авторську думку, спрямовують вектор рефлексії, однак виступають другорядним елементом тексту. Ментатив тут усе-таки першорядний. Його головні прикмети такі: внутрішня діалогізація, тісний зв'язок між думками, які складають основу референтної зони (а не події чи хронотопу), рефлексія і міркування як основа тексту, що визначає різноманітні комунікативні стратегії заперечення, коментування, доповнення, тлумачення, оцінювання. Крім того, ментатив О. Забужко характеризується підкресленою егоцентричністю, асоціативністю мовомисленнєвої діяльності, інтелектуалізмом, особливим непоспішливим ритмом розповіді, сугестією, складною синтаксичною організацією з цитатами, вільним переказом чужих ідей, відступами, екскурсами, доповненими "епілогами", "прологами", постскриптумами. Її есеям властива своєрідна плинність свідомості у процесі безпосереднього осмислення явищ буття. Тут усе-таки головне не події, а їх осмислення, не історії, а їх задіяність в опінії, не буття, а його інтерпретація, не дійсність, а її креативне конструювання. Виходячи з цього, письменницька есеїстика, репрезентована, наприклад, книгою "З мапи книг і людей" О. Забужко, загрунтовується на художньому унаочненні процесів міркування, медитації, відображенні переживань тієї чи іншої ментальної події. Вона відкриває нові можливості мистецтва слова в сучасному літературному процесі, адже в такий спосіб митець може стати ближчим і доступнішим своєму читачеві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.104

Рубрики:

Очищання води

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вивчення впливу неспецифічного зовнішнього фактора - кислотності середовища - надало можливість виявити залежність процесів формування біоплівки від інтенсивності та часу дії фактора. Мета дослідження - вивчення впливу кислотності поживних середовищ на формування біоплівки ізолятами S. aureus і S. epidermidis. Ізоляти S. aureus (n = 7) і S. epidermidis (n = 20) вирощували на середовищах із різним рН (від 4,0 до 8,0) і культивували 72 год. Через 24, 48 і 72 год культивування визначали кількість життєздатних клітин. Показано, що максимальне збільшення кількості клітин у плівках S. aureus і S. epidermidis відбувалося в середовищі з нейтральним pH, а темпи приросту кількості клітин були ближчими до максимуму при вирощуванні плівки за рН 6,0 і 8,0. За нейтрального pH максимальна кількість клітин визначалася через 72 год культивування і становила у плівці S. aureus 9,52 - 8,56 lg КУО/мл, а у плівці S. epidermidis - 9,29 - 8,07 lg КУО/мл. За рН 4,0 і 5,0 інтенсивність росту культури була найменшою: максимальна кількість клітин у плівці не перевищувала 5,5 lg КУО/мл. Встановлено, що ізоляти S. aureus були більш стійкими до змін кислотності середовища у порівнянні з ізолятами S. epidermidis.

The collective monograph describes the theoretical and practical aspects of development of the European research area. The general issues of the social philosophy, historical sciences, social and communication technologies, directions of military theory, mechanisms of public administration, issues of administrative law and procedure, financial, information law, etc. are considered.

The monograph presents European and regional development trends in innovative scientific researches in economic sciences. The general issues of the world economy and international economic relations, economics and business management, innovation and investment activity, accounting, analysis and audit, marketing, etc. are considered.