На початку політичної кризи в Україні наприкінці 2013 р. та пов'язаного з цим масового вилучення коштів з банків у лютому 2014 р. відбувся перехід - причому не у правовий спосіб - на механізм вільного курсоутворення, який став початковим фактором, що дестабілізував валютний ринок та призвів до стрімкоподібної девальвації національної валюти. Умови для початку дестабілізації валютного ринку та значної девальвації національної валюти визначальною мірою були спровоковані рішеннями НБУ щодо зняття обмежень для банків на обсяги рефінансування та здійснення Національним банком у I кв. 2014 р. адресних інтервенцій (у т.ч. за пільговим курсом), та обсягами кредитів рефінансування, наданих Нацбанком комерційним банкам у грудні 2013 р. - січні 2014 р. Значна частина коштів, одержаних банками у вигляді рефінансування, була спрямована на валютний ринок, про що свідчать нехарактерні для міжбанківського валютного ринку обсяги продажу валюти наприкінці 2013 р. та січня - початку лютого 2014 р. (у грудні 2013 р. - 39,1 млрд дол. США, у січні 2014 р. - 45,1 млрд дол. США, у т. ч. лише за останній тиждень січня 2014 р. - майже 20 млрд дол. США, що практично дорівнювало обсягу міжнародних резервів на початок 2014 р.). Значні й нехарактерні для міжбанківського валютного ринку обсяги продажу валюти наприкінці 2013 р. та січня - початку лютого 2014 р. можна пояснити лише спекулятивними діями банків та виведенням капіталу за кордон, оскільки вони жодним чином не були пов'язані з реальним імпортом.

Розкрито поточний стан та динаміку валютного ринку України. Висвітлено основні тренди діяльності банків як ключових гравців на валютному ринку України. Проаналізовано політику регулятора (НБУ) в частині нарощення золотовалютних резервів. Акцентовано на відсутності підстав для широкої лібералізації валютного ринку.

Розглянуто феномен виникнення цифрових валют центральних банків (ЦВЦБ). Виокремлено форми цифрових грошей як засобів обміну, а також проаналізовано відмінності цифрових валют центральних банків від інших форм грошей центральних банків, зокрема фізичних грошей і резервів. Виявлено причини створення цифрових валют центральними банками, головними серед яких є наближення до безготівкової економіки, боротьба з відмиванням грошей і ухиленням від податків, зростаюча конкуренція приватних цифрових валют, покращення трансмісійного механізму монетарної політики, а також вища технологічність платіжних засобів. Проаналізовано та виокремлено ключові відмінності цифрових валют центральних банків від приватних цифрових валют і фізичних валют, зокрема в розрізі доступності, анонімності, можливості здійснення Р2Р-переказів, отримання відсотків на залишки по рахунку та інших обмежень. Визначено основні переваги ЦВЦБ: стабільність і надійність, безпечність, швидкість та легкість використання. При цьому перелічено передумови та фактори, які могли б посилити переваги реалізації центральними банками власних цифрових валют, що спричинило б створення більш ефективних роздрібних платіжних інструментів, відхід від паперових грошей (принаймні крупних номіналів), посилення ефективності монетарної політики та підвищення фінансової стабільності. З'ясовано існуючі опції щодо дизайну ЦВЦБ з урахуванням технологічного аспекту та сфери використання: "роздрібний" для широкого загалу та "гуртовий" для фінансових інституцій. Визначено ключові перестороги фахівців центральних банків світу щодо можливих негативних наслідків запуску ЦВЦБ, зокрема, порушення балансу фінансової системи, коли відтік клієнтів комерційних банків до центрального банку змушуватиме перших піднімати депозитні ставки, що зрештою вплине на вартість запозичень реального сектору та з часом похитне стабільність фінансової системи. Виявлено ставлення ключових центральних банків світу до феномену розвитку криптовалют, зокрема більш позитивне ставлення до технології блокчейн порівняно з позицією ЦБ щодо цифрових активів у цілому. При цьому порушено технологічні проблеми технології блокчейн у розрізі її пропускної здатності (кількості операцій за одиницю часу), що значно поступається іншим існуючим платіжним платформам. Згруповано центральні банки світу за принципом мотивів щодо розробки ЦВЦБ, а також зазначено публічні обгрунтування необхідності впровадження ЦВЦБ, головними з яких є зменшення використання готівки та підвищення фінансової інклюзії. Проведено порівняльний аналіз чотирьох існуючих опцій із запровадження ЦВЦБ, кожен з яких має індивідуальні характеристики щодо подальшого використання ЦВЦБ. Систематизовано об'єднані зусилля центральних банків світу, що у формі спільних проєктів вивчають і тестують різні аспекти технологічної імплементації ЦВЦБ.